Глухий губно-губний проривний

Глухий губно-губний проривний
p
Номер МФА	101
Кодування
HTML (десяткове)	p
Юнікод (hex)	U+0070
X-SAMPA	p
Кіршенбаум	p
Брайль[en]
Звучання
	noicon джерело · допомога

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: p.

Глухий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨p⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою п. Більшість мов має простий [p], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді, китайській, корейських та інших мовах простий [p] є акустичною парою придихового [pʰ].

Назва

Глухий білабіальний зімкнено-проривний приголосний
Глухий білабіальний проривний приголосний (англ. voiceless bilabial stop)
Глухий губно-губний зімкнено-проривний приголосний
Глухий губно-губний проривний приголосний

Властивості

Властивості глухого губно-губного проривного:

Тип фонації — глуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти

МФА	Опис	МФА	Опис	МФА	Опис	МФА	Опис
p	простий p	pʰ	придиховий p	pʲ	м'який p	pʷ	огублений p
p̚	затримковий p	p̌	дзвінкий p	p͈	твердий p	pʼ	абруптивний p

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська	pack	[pʰæk]	пакувати	Див. англійська фонетика
баскська	harrapatu	[(h)arapatu]	спіймати
бенгальська	পানি	[pani:]	вода	Див. бенгальська фонетика
в'єтнамська ^[1]	nhíp	[ɲip˧ˀ˥]	пінцет	Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська	פּקיד	[pakid]	клерк	Див. гебрейська фонетика
гінді	पल	[pəl]	момент	Див. фонетика гінді
голландська^[2]	plicht	[plɪxt]	обов'язок	Див. голландська фонетика
грецька	πόδι	[ˈpo̞ði]	нога	Див. Modern грецька фонетика
данська^[3]	bog	[ˈpɔ̽ʊ̯ˀ]	книга	Див. данська фонетика
іспанська^[4]	peso	[ˈpe̞so̞]	вага	Див. іспанська фонетика
італійська^[5]	papà	[paˈpa]	тато	Див. італійська фонетика
каталанська^[6]	parlar	[pərˈɫa]	говорити	Див. каталанська фонетика
китайська	爆炸/bàozhà	[pɑʊ˥˩ tʂa˥˩]	вибухати	Див. китайська фонетика
корейська	풀/pul	[pʰul]	трава	Див. корейська фонетика
люксембурзька^[7]	bëlleg	[ˈpɵ̞lɵ̞ɕ]	дешевий	Див. люксембурзька фонетика
македонська	пее	[pɛː]	співти	Див. македонська фонетика
малайська	panas	[pänäs]	гарячий
маратхі	पाऊस	[pɑːˈuːs]	дощ	Див. фонетика маратхі
німецька	Pack	[pʰak]	пачка	Див. німецька фонетика
норвезька	pappa	[pɑpːɑ]	тато	Див. норвезька фонетика
пашуто	پانير	[pɑˈnir]	сир
польська^[8]	pas	[päs]	пояс	Див. польська фонетика
португальська^[9]	pai	[paj]	тато	Див. португальська фонетика
російська^[10]	плод	[pɫot̪]	плід	Див. російська фонетика
румунська	pas	[pas]	крок	Див. румунська фонетика
словацька	pes	[pɛs]	dog
турецька	kap	[kʰäp]	чайник	Див. турецька фонетика
угорська	pápa	[ˈpaːpɒ]	папа	Див. угорська фонетика
українська	павук	[pɐ.ˈβ̞uk]	—	Див. українська фонетика
фінська	pappa	[pappa]	дід	Див. фінська фонетика
французька^[11]	pomme	[pɔm]	яблуко	Див. французька фонетика
чеська	pes	[pɛs]	собака	Див. чеська фонетика
шведська	apa	[ˈɑːpʰa]	мавпа	Див. шведська фонетика
японська^[12]	ポスト/posuto	[posɯto]	пошта	Див. японська фонетика

Примітки

Джерела

Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993), Illustrations of the IPA:French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 12 травня 2016
Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 12 травня 2016
Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 12 травня 2016
Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

Search