Автомат Калашникова модернізований

Основні відмінності АКМ від попередника:^[2]

• збільшена прицільна дальність стрільби (з 800 м до 1000 м);
• нова штампована ствольна коробка, завдяки чому зменшена маса автомата;
• піднятий вгору приклад, що наблизило точку упору до лінії стрільби;
• доданий сповільнювач спрацьовування курка, що дозволяє рамі затвора стабілізуватися в крайньому передньому положенні перед черговим пострілом для підвищення стійкості автомата і збільшення купчастості бою;
• підвищена стійкість в горизонтальній площині за рахунок перенесення точки удару затворної рами в передньому положенні з правої сторони на ліву.^[3]
• дуловий компенсатор, який збільшив точність стрільби з нестійких положень (на ходу, стоячи, з коліна). Замість нього на різьблення можна встановити ПБС або насадку для стрільби холостими патронами;
• введений короткий (клинок 150 мм) багнет-ніж, що знімається, який мав швидше господарсько-побутове, ніж бойове призначення. Замість другого леза він отримав пилку, а в поєднанні з піхвами міг використовуватися для перерізання загороджень з колючого дроту^[1].

• 
  Дуловий компенсатор АКМ.
• 
  Багнет-ніж до АКМ, з пилкою на обуху.

• АКМС (Індекс ГРАУ — 6П4) — варіант АКМ зі складаним прикладом. Система кріплення приклада була змінена замість АКС (складався вниз-вперед, під ствольну коробку). Модифікація розроблена спеціально для десантників.
• АКМСУ — укорочений варіант АКМ зі складаним прикладом, призначений для спецпідрозділів і повітряно-десантних військ. Був випущений в обмеженій кількості і широкого розповсюдження у військах не отримав. На озброєння офіційно не надходив.
• АКМН (6П1Н) — варіант з нічним прицілом.
  • АКМСН (6П4Н) — модифікація АКМ-Н зі складаним металевим прикладом.
  • АКМЛ — модифікація АКМ на якому встановлювалися: щілиноподібний полум'ягасник замість штатного компенсатора АКМ (полум'ягасник розроблений спеціально для комплексу «Л» і відрізняється від полум'ягасників СВД і ПК/ПКМ), Прицільна планка форми з кріпленням типу «ластівчин хвіст» для установки прицілів НВВ −3 і НСП-3А. Маса стрілецького комплексу АКМ-Л з прицілом і без патронів — 6255 г. існує модифікація зі складаним прикладом.
• АК-103 — Розроблений в 1990-х роках. Були внесені зміни, які були також раніше внесені при виробництві АК-74М. Автомат виконаний із складаним прикладом. У конструкції застосовані сучасні матеріали. Приклад, магазин, цівка, ствольна накладка і пістолетна рукоятка виготовлені з пластмаси і мають високу ударостійкість і стійкістю до зовнішніх впливів. На автоматах є бічна планка для установки оптичних і нічних прицілів. На АК-103 передбачені посадочні місця для приєднання 40-мм підствольного гранатомета або багнета-ножа. Дулове гальмо забезпечує високу купчастість автоматичної стрільби за рахунок зменшення відведення автомата від точки прицілювання і зниження енергії віддачі при пострілі. Має калібр 7,62×39 мм, аналогічний АКМ.^[4]
• MPi-KM (нім. Mashinenpistole-Kalaschnikow modernisiert) — точна копія радянського АКМ. Випускався в двох варіантах^[5].

Дальність прямого пострілу з АКМ:

• по грудній фігурі — 350 м,
• по фігурі що біжить — 525 м.

Зосереджений вогонь ведеться на відстані:

• по наземних цілях — до 800 м,
• по повітряних цілях — до 500 м.

Бойова скорострільність становить:

• при стрільбі одиночними — до 40 пострілів на хвилину,
• при стрільбі чергами — до 100 пострілів на хвилину.

Куля зберігає свою забійну дію на відстані до 1500 м. Дулова енергія кулі — 2030 Дж.

Вимоги нормального бою для АКМ:^[1]

• всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см;
• середня точка влучення відхиляється від контрольної точки не більше ніж на 5 см в будь-якому напрямку.

Перевірка бою здійснюється стрільбою поодинокими по перевірочній мішені або чорному прямокутнику висотою 35 см і шириною 25 см, укріпленому на білому щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Дальність стрільби — 100 м, положення — лежачи з упору, автомат — з компенсатором без багнет-ножа, патрони — з звичайною кулею, приціл — 3.

Де серединне відхилення — половина ширини центральної смуги розсіювання, що вміщає 50 % всіх влучень, а серцевинна смуга — смуга розсіювання, що містить 70 % влучень.^[6] Сумарне відхилення включає в себе відхилення куль і середніх точок попадання.^[1]

Завдяки застосованим поліпшенням зменшилось розсіювання по висоті влучень в порівнянні з АК. Наприклад, сумарні серединні відхилення на відстані 800 м (вертикальне і по ширині):

• Автомат Калашникова — 76 і 89 см,^[7]
• АКМ — 64 і 90 см^[1].
• Ручний кулемет Калашникова — 68 і 67 см.
• Ручний кулемет Дегтярьова — 46 і 43 см^[8].
• СКС — 38 і 29 см^[9] (для порівняння).

АКМ складається з таких основних частин і механізмів:

• ствол зі ствольною коробкою, прицільним пристосуванням і прикладом;
• компенсатор (в моделях з 60-х років XX століття)^[2];
• кришка ствольної коробки;
• затворна рама з газовим поршнем;
• затвор;
• повертальний механізм;
• газова трубка зі ствольною накладкою;
• ударно-спусковий механізм;
• цівка;
• магазин;
• багнет-ніж.

У комплект АКМ входять: приналежність (шомпол, протирка, йоржик, викрутка, виколотка, шпилька, пенал і маслянка), ремінь і сумка для перенесення магазинів. У комплект АКМС додатково входить чохол для автомата з кишенею для магазину.

Прицільне пристосування

Прицільне пристосування АКМ складається з мушки і прицілу, який складається з колодки прицілу, пластинчастої пружини, прицільної планки й хомутика. На прицільній планці нанесена шкала з розподілам від 1 до 10 (дальність стрільби в сотнях метрів) і буквою «П» (постійна установка прицілу, що відповідає прицілу 3).

До автоматів пізніших випусків додається пристосування для стрільби вночі (самосвітна насадка), що складається з відкидного цілика з широким прорізом (встановлюється на прицільній планці) і широкої мушки (надівається на мушку зброї зверху), на які нанесені світні́ крапки. Дане пристосування не відділяється в процесі експлуатації — при стрільбі вдень мушка і цілик відкидаються вниз, не заважаючи користуватися стандартними прицільними пристосуваннями.

Робота автоматики АКМ заснована на використанні енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола. При пострілі частина порохових газів, що виштовхують кулю, прямує через отвір у стінці ствола в газову камеру, тисне на передню стінку газового поршня, відкидаючи поршень і затворну раму із затвором у заднє положення. Затвор відкриває канал ствола, тиск порохових газів витягає з патронника гільзу й викидає її назовні. Затворна рама стискає зворотну пружину і ставить курок на взвод автоспуску.

Під дією зворотного механізму рама затвора із затвором повертаються в переднє положення. Затвор досилає новий патрон в патронник і закриває канал ствола. Затворна рама виводить шептало автоспуску з-під взводу автоспуску курка.

Замикання затвора здійснюється поворотом вправо і, як наслідок, заходженням його бойових виступів за бойові упори ствольної коробки.

Стрільба з АКМ ведеться патронами зразка 1943 року (7,62×39 мм) з такими типами куль:^[1]

• звичайна зі сталевою серцевиною призначена для ураження живої сили противника, розташованого відкрито або за перешкодами, що можна пробити кулею. Оболонка — сталева покрита томпаком, серцевина — сталева, між оболонкою і серцевиною — свинцева сорочка. Не має розпізнавального забарвлення.
• трасувальна призначена для вказання цілей і коректування вогню на відстанях до 800 м, а також ураження живої сили противника. Серцевина складається зі сплаву свинцю з сурмою, за ним знаходиться стаканчик з запресованим трасувальним складом. Колір кулі — зелений.
• бронебійно-запальна призначена для запалювання горючих рідин, а також ураження живої сили, яка знаходиться за легкоброньованими укриттями на відстанях до 300 м. Оболонка — з томпаковим наконечником, серцевина — сталева зі свинцевою сорочкою. За серцевиною в свинцевому піддоні знаходиться запальний склад. Колір головної частини — чорний з червоним паском.
• «'зменшеної швидкості»' призначена для ведення безшумної стрільби по живій силі, на відстань: 300—400 м використовується тільки з «ПБС» (прилад безшумної стрільби) Куля «ЗШ» має дві серцевини, передня сталева і друга з свинцю. Колір головної частини: чорний з зеленим паском.

Неповне розбирання автомата проводиться для чищення, змащення й огляду в такому порядку:

1. відокремлення магазина і перевірка відсутності набою в набійннику;
2. витягнення пенала з приналежністю (у АКМ — з приклада, у АКМС — з кишені сумки для ріжків);
3. відокремлення шомпола;
4. відокремлення кришки ствольної коробки;
5. відокремлення поворотного механізму;
6. відокремлення затворної рами із затвором;
7. відокремлення затвора від затворної рами;
8. відокремлення газової трубки зі ствольною накладкою.

Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження автомата під дощем або в снігу, при переході на нове змащення або ремонті в такому порядку:

1. неповне розбирання;
2. розбирання магазина;
3. розбирання поворотного механізму;
4. розбирання затвора;
5. розбирання ударно-спускового механізму;
6. відокремлення цівки.

Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Влітку (при температурі вище 5 °C) необхідно використовувати збройове мастило і РЧС (розчин чищення стволів від нагару), а взимку (від +5 °C до −50 °C) — рідке збройове мастило (для змащування і очищення від нагару), ретельно видаливши (промивши всі металеві частини в рідкого рушничного мастила і витерши їх чистою ганчіркою) перед цим літнє мастило. Для зберігання на складі протягом тривалого часу автомат змащується рідким рушничним мастилом, загортається в один шар інгібітованого, а потім в один шар парафінованого паперу.

АКМ на виставці Іжмаша «Збройна кузня Росії»:

• 
  Автоматно-гранатометний комплекс «Тиша» на базі АКМ
• 
  АКМ
• 
  АКМЛ з НПС-3

• 7,62-мм самозарядный карабин Симонова. Наставление по стрелковому делу (вид. Второе исправленное). Москва: Военное издательство министерства обороны. 1962. с. 136.