Агота Крістоф
Аго́та Крі́стоф (фр. Agota Kristof, угор. Kristóf Ágota; 30 жовтня 1935, Чикванд (зараз — в медьє Дьйор-Мошон-Шопрон), Угорщина — 27 липня 2011[5][6], Невшатель, Швейцарія) — швейцарська письменниця угорського походження, що писала свої твори французькою мовою.
| Агота Крістоф | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народилася | 30 жовтня 1935[1][2][…] Csikvándd, Tét Districtd, Дьєр-Мошон-Шопрон, Угорщина |
| Померла | 27 липня 2011[1][2][…] (75 років) Невшатель, Швейцарія[1] |
| Поховання | Кесеґ |
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина Швейцарія |
| Діяльність | письменниця, драматургиня, поетка |
| Знання мов | французька[2][4] і угорська[4] |
| Роки активності | з 1986 |
| Magnum opus | The Notebookd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0471680 |
Біографія
Народилася в угорському селі Чікванд. У 1956 році, після придушення антикомуністичного повстання[6], переїхала до Швейцарії, де жила в місті Невшатель. До 1961 року працювала на фабриці простою робітницею[7]. Померла в своєму будинку в ніч на середу 27 липня 2011 року у віці 75 років[6].
Творчість
Автор ряду п'єс і постановок для радіо. Агота Крістоф досконало володіла французькою, що дозволяло їй з успіхом писати нерідною для неї мовою. Почала вчити мову в досить зрілому віці, в 1956 році, після свого переїзду до Швейцарії[6].
У 1986 році критики із захопленням прийняли перший роман Аготи — стилізоване під щоденник постніцшеанський твір «Товстий зошит», що вийшов у видавництві Edition du Seuil. У творі описується життя двох братів під час Другої світової війни, які вирішили стати надлюдьми. Книга була із захватом прийнята критиками і удостоєна престижної премії «Почесна стрічка франкофонії»[6]. У 1997 роман був перекладений російською і опублікований в журналі «Иностранная литература» в тому ж році. Історія, яку було розказано в цьому творі, продовжилася в її романах «Доведення» (1987) і «Третя брехня» (1991, премія «Лівр ентер» 1992 року); всі три романи складають «Трилогію близнюків» (фр. La trilogie des jumeaux), трилогія перекладена 33 мовами. Фільм «Третя брехня» за трилогією зняв Томас Вінтерберг (2000)[6].
Фільм за романом «Товстий зошит» зняв Янош Сас[8] (2013).
Після трилогії Агота Крістоф намагалася знайти нові теми для своїх творів. У 1995 році виходить наступний її роман: «Вчора». Книга була сприйнята критиками доброзичливо, але не користувалася особливою популярністю у читачів.
Останні кілька років життя Крістоф не займалася літературою[6], її останньою книгою був збірник коротких оповідань «Все одно» (фр. C’est égal), опублікований у 2005 році[6] в тому ж видавництві, що і «Товстий зошит».
Бібліографія
- 1986: Le grand cahier / («Товстий зошит»)
- 1988: La preuve / («Доказ»)
- 1991: Le troisième mensonge / («Третя брехня»)
- 1995: Hier / («Вчора», екранізований Сільвіо Сольдіні, 2002, номінація на «Золотого ведмедя» Берлінського МКФ та ін.)
- 1998: L’Heure grise et autres pièces
- 2004: L’analphabète / («Неграмотна»)
- 2005: C’est égal / («Все одно»)
- 2006: La trilogie des jumeaux
Переклади українською
- Агота Крістоф. Грубий зошит. Доказ. Третя брехня: трилогія. — Харків: Фоліо, 2013. — 383 c. ISBN 978-966-03-6113-3
Визнання
В останнє десятиліття її життя заслуги Аготи Крістоф були відзначені багатьма престижними літературними преміями, зокрема, премією Готфріда Келлера в2001 році і премією Фрідріха Шиллера в 2005 році[6]. Австрійська державна премія з європейської літератури (2008). Премія імені Кошута (2011).
Примітки
Література
- Vogel Chr. Le fonctionnement narratif chez Agota Kristof. Montréal: Université de Montréal, 1994
- Petitpierre V. D’un exil l’autre: les détours de l’écriture dans la trilogie romanesque d’Agota Kristof. Genève: Zoé, 2000
- Pineault Y. Les figures du double dans la trilogie d’Agota Kristof. Ottawa: National Library of Canada = Bibliothèque nationale du Canada, 2003
- Collin J. Étude de la cruauté dans la Trilogie des jumeaux d’Agota Kristof. Ottawa: Library and Archives Canada = Bibliothèque et Archives Canada, 2006
- Евгения Фотченкова. Агота Кристоф. Толстая тетрадь. Страшные сказки для взрослых. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Рецензия в журнале «Знамя» 1998, № 10
Посилання
- Agota Kristof [Архівовано 6 липня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- Meghalt Agota Kristof írónő [Архівовано 8 лютого 2012 у WebCite] (угор.)
- Агота Крістоф в бібліотеці Максима Мошкова (рос.)
- На сайті IMDB [Архівовано 2 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- «Толстая тетрадь» [Архівовано 16 листопада 2016 у Wayback Machine.] в «Журнальном зале»(рос.)
