Анна-Софія Муттер

Німецька скріпачка

Анна-Софія Муттер (нім. Anne-Sophie Mutter, 29 червня 1963 року, Райнфельден, Баден-Вюртемберг, ФРН) — німецька скрипалька, музична викладачка, учасниця міжнародних форумів. Одна з найбільш затребуваних і високооплачуваних скрипальок світу. Перша жінка, удостоєна Премії Ернста Сіменса (2008)[4].

Анна-Софія Муттер
нім. Anne-Sophie Mutter
Основна інформація
Дата народження 29 червня 1963(1963-06-29)[1][2][…] (60 років)
Місце народження Райнфельден, Баден-Вюртемберг, Німеччина
Роки активності 1976 — тепер. час
Громадянство Німеччина
Професії скрипалька, музична педагогиня
Освіта Цюрихський університет мистецтвd
Вчителі Герберт фон Караян
Інструменти скрипка
Жанри класична музика
Заклад Королівська музична академія
Лейбли Deutsche Grammophon
Нагороди
Grand Decoration of Honour for Services to the Republic of Austria Командор ордена Мистецтв і літератури офіцер ордена Мистецтв та літератури Кавалер ордена Почесного легіону хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Австрійський почесний знак «За науку й мистецтво» Баварський орден «За заслуги» Order of Merit of Baden-Württemberg

премія Леоні Соннінг (2001)

Erich Fromm Prized (2011)

Leipzig International Mendelssohn Prized (2008)

Brahms-Preisd (8 липня 2011)

Музична премія імені Герберта фон Караянаd (2003)

премія Ернста Сіменса (2008)

Maecenas-Ehrungd (2010)

Polar Music Prize (2019)

Praemium Imperiale (16 жовтня 2019)

Crystal Awardd (2017)

Berliner Bärd (2019)

Echo Klassik Award - Instrumentalist of the Yeard (2009)

Echo Klassik Award - Instrumentalist of the Yeard (2005)

Батько Karl-Wilhelm Mutterd
anne-sophie-mutter.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

Анна-Софія Муттер вперше почала грати на піаніно у 5 років, але незабаром перейшла на скрипку. Навчалася у Ерни Гонігбергер, а після її смерті (1974) у Аїди Штукі. У 1975 році дебютувала з оркестром Тюбінгенського університету під керуванням Олександра Шумського. У 13-річному віці Муттер була звільнена від відвідування школи, коли Герберт фон Караян запросив її виступати разом з Берлінським філармонічним оркестром.

У 1977 році брала участь у Зальцбурзькому фестивалі, а також виступала з Англійським камерним оркестром. У 15-річному віці Муттер зробила перші записи (концерти Моцарта) спільно з Караяном і філармонійним оркестром.

У 1980 році Муттер виступила з Нью-Йоркським філармонічним оркестром, а 5 років потому нагороджена почесним членством (honorary fellow) Королівської музичної академії у Лондоні. В 1988 році, в рамках північноамериканського турне, Муттер виступала в Карнеґі-голі.

У 1989 році одружилася з Детлефом Вундерліхом. Народила дочку Арабеллу і сина Ріхарда. Чоловік помер у 1995 році від раку.[5] У 2002 році одружилася з на 34 роки старшим 71-річним піаністом, диригентом і композитором Андре Превіном.[6] 21 серпня 2006 року пара офіційно заявила про розлучення.[7]

У жовтні 2006 року Анна-Софія Муттер заявила, що піде зі сцени у 45-річному віці (тобто в 2008),[8] але через місяць повідомила, що її слова були неправильно потрактовані і що вона гратиме, поки відчуває в собі сили «приносити в музику щось нове, щось важливе і щось інше».[9]

Муттер володіє двома скрипками Страдіварі (The Emiliani (1703) і Lord Dunn-Raven (1710)), а також скрипкою Регацці.

Нагороди

Введена в Зал слави журналу Gramophone[11].

Дискографія

На лейблі Deutsche Grammophon:

  • Mozart Violin Concertos Nos. 3 & 5 (1978)
  • Beethoven Triple Concerto (1980)
  • Brahms Violin Concerto (1982)
  • Brahms Double Concerto (1983)
  • Tchaikovsky Violin Concerto (1988)
  • Lutosławski Partita & Chain 2/Stravinsky Violin Concerto (1988)
  • Beethoven: The String Trios (1989)
  • Bartok Violin Concerto No. 2/Moret En Rêve (1991)
  • Berg Violin Concerto/Rihm Time Chant (1992)
  • Carmen-Fantasie (1993)
  • Romance (1995)
  • Sibelius Violin Concerto (1995)
  • The Berlin Recital (1996)
  • Brahms Violin Concerto/Schumann Fantasy for Violin and Orchestra (1997)
  • Penderecki Violin Concerto No. 2/Bartok Sonata for Violin and Piano No. 2 (1997)
  • Beethoven The Violin Sonatas (1998)
  • Vivaldi The Four Seasons (1999)
  • Recital 2000 (2000)
  • Lutosławski Partita for Violin and Orchestra/Chain 2 (2002)
  • Beethoven Violin Concerto (2002)
  • Tango Song and Dance (2003)
  • Previn Violin Concerto/Bernstein Serenade (2003)
  • Tchaikovsky & Korngold Violin Concertos (2004)
  • Dutilleux Sur le même accord/Bartok Violin Concerto No. 2/Stravinsky Concerto en ré (2005)
  • Mozart The Violin Concertos (2005)
  • Mozart Piano Trios K502, K542, K548 (2006)
  • Mozart The Violin Sonatas (August 2006)
  • Simply Anne-Sophie (2006)
  • Gubaidulina in tempus praesens (2008)

На лейблі EMI:

  • Mozart Violin Concertos Nos. 2 & 4 (1982)
  • Bach Violin Concertos/Concerto for Two Violins and Orchestra (1983)
  • Brahms Violin Sonatas (1983)
  • Vivaldi The Four Seasons (1984)
  • Lalo: Symphonie Espagnole/Sarasate: Zigeunerweisen (1985)
  • Mozart Violin Concerto No. 1, Sinfonia Concertante (1991)

На лейблі Erato Records:

  • Glazunov Violin Concerto/Prokofiev Violin Concerto No. 1 (1989)

Посилання

Примітки

  • SNAC — 2010.
  • FemBio database
  • а б Перша жінка-композиторка, яка удостоїлась «Нобелівської премії» для музикантів – Moderato (укр.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
  • «Goddess with a Gift» [Архівовано 8 квітня 2009 у Wayback Machine.], Inge Kjemtrup, Strings magazine, январь 2006, № 135(англ.)
  • «Previn weds Anne-Sophie Mutter» [Архівовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.] , BBC news, 4 серпня 2002 року (англ.)
  • «Диригент Андре Превін розлучається» [Архівовано 3 березня 2019 у Wayback Machine.] , BBC news, 21.08.2006 (англ.)
  • «Mutter still takes her music seriously» [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.], David Perkins, Globe Correspondent, 14 листопада 2006 року(англ.)
  • «Violinist Mutter, Revving Her Motor: At 43, Former Prodigy doesn't Rest on Her Laurels» [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.], Stephen Brookes, The Washington Post, 19 листопада 2006 року(англ.)
  • «Anne-Sophie Mutter wins top award» [Архівовано 2 березня 2019 у Wayback Machine.], BBC news, 15 червня 2003 року (англ.)
  • Gramophone Hall of Fame (англ.). Gramophone. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 2 січня 2016.

  • 🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор