Космонавт

(Перенаправлено з Астронавт)

Космонавт (від грец. κόσμος — Всесвіт та грец. ναυτης — мореплавець) або астронавт (від грец. αστρον — зоря та грец. ναυτης — мореплавець), також тайконавт[1] (від кит. 太空人 про китайських космонавтів) — спеціально підготована людина, що здійснює політ у космічному просторі.

Космонавт Брюс МакКендлес використовує пілотований маневровий модуль ззовні космічного шатла «Челенджер» у 1984 році

В Україні та інших країнах колишнього СРСР для позначення власних підкорювачів космосу вживається термін космонавт. В радянській Україні на означення космонавтів також використовувався термін зореплавець[2]. Термін астронавт вживають у США та деяких інших країнах. Починаючи з 1950-х до 2002 року космонавтів тренували державні військові чи цивільними космічні агентства. 2004 після суборбітального польоту приватного космічного апарата SpaceShipOne з'явилась нова категорія космонавтів: комерційні.

Визначення

Критерії для визнання пілотованого космічного польоту різні. Спортивний кодекс Міжнародної федерації повітроплавання (FAI) визнає космічними польоти, що досягли висоти 100 кілометрів[3]. У Сполучених Штатах професійні, військові і комерційні космонавти, які подорожують на висоті більше 80 км[4], нагороджуються крилами космонавта[en].

Станом на 8 червня 2013 року 532 осіб з 36 країн досягли висоти 100 км або більше, з них 529 досягли низької навколоземної орбіти або вищих[5][6]. 24 особи подорожували за межі навколоземної орбіти на місячну або транс-місячну орбіту або до поверхні Місяця, троє з них двічі: Джим Ловелл, Джон Янг і Юджин Сернан[7] троє космонавтів, що не досягли низької навколоземної орбіти були пілотами космічного літака Джо Вокер, Майк Мелвілл, й Брайан Бінні.

Станом на 20 червня 2011 року, за визначенням США 538 осіб кваліфікувалися як ті, що досягли висоти вище 80 км. З восьми пілотів X-15, які перевищили висоту 80 км, тільки один досяг 100 кілометрів[8]. Космічні мандрівники витратили понад 41 790 людино-днів (114,5 людино-років) в космосі, зокрема понад 100 космонавто-днів виходів у відкритий космос.[8][9]. 2008 року чоловіком з найдовшим загальним часом у космосі був Сергій Крикальов — 803 доби 9 годин 39 хвилин, або 2,2 року, в космосі[10][11]. Пеггі Вітсон належить рекорд тривалості перебування жінки в космосі — 377 діб[12].

Історичні факти

Міжнародний Космос

Космонавти на борту Міжнародної космічної станції.
Держави, громадяни яких вперше побували у космосі.

До кінця 70-х років XX століття лише дві країни — СРСР і США — мали космонавтів. 1976 в Радянському Союзі було розпочато програму «Інтеркосмос», в рамках якої почала тренування перша група — 6 космонавтів з соціалістичних країн. 1978 до неї додалася друга група. Приблизно тоді ж Європейське космічне агентство відібрало 4 осіб, що почали тренування для виконання першого польоту в рамках програми «Спейслеб» на борту космічного корабля «Спейс Шаттл». 1980 Франція самостійно почала власний відбір космонавтів, 1982 — Німеччина, 1983 — Канада, 1985 — Японія, 1988 — Італія. Згодом космонавти різних країн стали учасниками міжнародних польотів кораблів «Спейс Шаттл» і «Союз». 1988 на основі національних загонів космонавтів ЄКА сформувало єдиний європейський загін космонавтів.

Ризик для здоров'я космічних подорожей

Космонавти зазнають безліч ризиків для здоров'я, зокрема декомпресійної хвороби, баротравм, імунодефіцитів, втрати кісткової і м'язової тканини, втрати зору, ортостатичної нетерпимості, порушення сну, і променевого ураження[14][15][16][17][18][19][20][21][22]. Для вирішення цих питань Національний Інститут космічних та біомедичних досліджень (NSBRI) здійснив у космосі різноманітні масштабні медичні дослідження. Чільне місце серед них посідає розширена діагностика ультразвуком у мікрогравітації, в якому космонавти (зокрема колишні командири Міжнародній космічній станції Лерой Чао і Геннадій Падалка) виконували УЗД під керівництвом віддалених експертів для діагностики і потенційного лікування сотні медичних випадків у космічному просторі. Методи цього дослідження застосовуються для покриття професійних та олімпійських спортивних травм, а також для ультразвукової діагностики, виконуваної недосвідченими операторами - студентами медичних навчальних закладів та середньої школи. Очікується, що пульт дистанційного управління ультразвуком може знайти застосування на Землі в надзвичайних і сільських умовах, коли доступ до кваліфікованих лікарів часто обмежений.[23][24][25].

31 грудня 2012 здійснюване НАСА дослідження показало, що пілотований космічний політ може шкодити мозку і прискорити настання хвороби Альцгеймера[26][27][28].

Смерті

Меморіал «Космічне дзеркало»

Вісімнадцять космонавтів (чотирнадцять чоловіків і чотири жінки) загинули протягом чотирьох космічних польотів. За національністю тринадцять були американцями (зокрема одна жінка індійського походження), четверо були громадянами Радянського Союзу, 1 був ізраїльтянином.

Одинадцять чоловік загинуло під час підготовки до космічного польоту: вісім американців і троє росіян. Шестеро загинули в аваріях тренувального реактивного літака, один потонув під час тренувального порятунку з води, четверо внаслідок спалаху в умовах чистого кисню.

Меморіал «Космічне дзеркало», який стоїть на в'їзді для відвідувачів до Космічного центру імені Кеннеді, встановлений як пам'ять про життя осіб, які загинули під час космічного польоту і тренування в космічних програмах Сполучених Штатів. Крім двадцяти космонавтів НАСА, на меморіалі присутні імена льотчика-випробувача X-15, який загинув під час тренування за тодішньою засекреченою військовою космічною програмою, і цивільного учасника космічного польоту.

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання