Воронезька область

Воронезька область розташована у центральній смузі європейської частини Росії, у вкрай вигідному стратегічному місці розташування, у вузлі транспортних комунікацій, що йдуть в індустріальні регіони РФ і країн СНД. Області-сусіди: Ростовська, Волгоградська, Бєлгородська, Липецька, Саратовська, Тамбовська, Курська області РФ; Луганська область України.

Площа території області — 52,4 тис. Км², що становить близько третини площі всього Чорнозем'я. Протяжність області з півночі на південь — 277,5 км і з заходу на схід — 352 км

Територія Воронезької області більше території таких Європейських країн як — Данія (43 098 км²), Нідерланди (41 526 км²), Швейцарія (41 284 км²), Бельгія (32 545 км²), Словаччина (49 036 км²)

Орловська область	Липецька область	Тамбовська область
Курська область  Бєлгородська область		Саратовська область
Україна	Ростовська область	Волгоградська область

Розташована у центральній смузі європейської частини Росії, межує на півдні з Україною. Клімат на території області — помірно континентальний м'який, з середньорічною температурою від +5 °C на півночі області до +6,5 °C на півдні і середньою температурою січня від −8 до −10, а липня від +19 до +22. Опадів в середньому за рік випадає від 450 до 550 мм. Головна річка — Дон, 530 зі своїх 1870 км протікає територією області, утворюючи басейн площею 422 000 км².

Основним за значенням ресурсом області є звичайні, а також потужні й гладкі чорноземи, що займають основну частину території регіону.

Воронезька область розташована в лісостеповій і степовій зонах. На півдні області рослинність різнотравно-типчаково ковилових степів. Рослинність північної частини області характеризується поєднанням лісових і степових ділянок.

Корисні копалини

Мінерально-сировинна база Воронезької області представлена родовищами нерудної сировини, в основному будівельними матеріалами (піски, глини, крейда, граніти, цементна сировина, вохра, вапняк, пісковик) особливо в західних і південних районах регіону. На території Семілуцького, Хохольського й Нижньодівицького районів області є запаси фосфоритів. Область має практично необмежені запаси крейди.

За структурою господарства Воронезька область індустріально-аграрна. У складі промисловості переважають машинобудування, електроенергетика, галузі з переробки сільськогосподарської сировини. На них припадає 4/5 загального обсягу промислової продукції, що випускається. Галуззю спеціалізації регіону є харчова промисловість (27 %), друге місце займають машинобудування й металообробка (23 %), третє місце — електроенергетика (18 %).

Промисловість області спеціалізується на виробництві верстатів, екскаваторів, металевих мостових конструкцій, ковальсько-пресового й гірничозбагачувального устаткування, електронної техніки (у тому числі телевізорів), пасажирських літаків, синтетичного каучуку й шин, вогнетривких виробів, цукру-піску, маслобійно-жирової й м'ясної продукції.

На базі розвіданої мінеральної сировини у Воронезькій області працює ряд гірничодобувних підприємств, найбільшими з яких є ВАТ «Павловськграніт», ВАТ «Воронезьке рудоуправління», Семилукский Воронезький комбінати будматеріалів, ВАТ «Подгоренський цементник», ЗАТ «Копанищенський комбінат будматеріалів», «Журавський охровий завод» і інші. В області йде освоєння мінеральних підземних вод.

Воронезька область — великий постачальник сільськогосподарської продукції: в ній вирощують зерно (в основному пшеницю), цукровий буряк, соняшник і інші технічні культури, картоплю й городину. У цілому профіль сільського господарства — буряковий з посівами соняшника й зернових культур, молочно-м'ясним скотарством, свинарством і вівчарством. Середньодушовий коефіцієнт по виробництву крупи — 2,4 (2002), цукру-піску 4,2

• 1829 р. — році вперше у світі селянин Д. Бокарев вичавив соняшникову олію.

До складу Воронезької міської агломерації входять міста Нововоронеж, Семилуки (завод вогнетривів), селище міського типу Рамонь, село Нова Усмань,

Борисоглєбськ (66,3 тис. жителів) — друге за величиною місто області. Його промисловість спеціалізується на виробництві хімічного устаткування й переробці сільськогосподарської продукції. Є велике виробництво панчішно-трикотажних виробів.

Розсош (64,1 тис. жителів) відома виробництвом хімічних добрив, електроапаратури, переробкою сільськогосподарської продукції.

Формування меж Воронезького краю тісно пов'язане з заснуванням Воронежa (1585—1586 рр.) і будівництвом Воронезьких сторож, що охоплюють межиріччя Дону з низов'ями рік Воронеж, Бітюг, Тиха Сосна.

• В XVII столітті Воронеж стає центром Воронезького повіту, у якім по перепису 1678 р. входили чотири стани: Карачунський, Борщевський, Усманський і Чертовицький.
• 1711 р. — Воронеж — губернське місто.
• 1711—1725 р. — Воронеж стає адміністративним центром величезної Азовської губернії. Територія, яка простиралася від Нижнього Новгорода на півночі, до Азова на півдні, і із заходу від Старого Оскола, до Саратовa на сході.
• 1725—1928 р. — перейменована у Воронезьку губернію.
• 1779 р. — відбувається різке скорочення розмірів губернії. У її складі залишається 15 повітів: Бєловодський, Бірюченський, Бобровський, Богучарський, Валуйський, Воронезький, Задонський, Землянський, Калітвянський, Коротоякський, Куп'янський, Ливенський, Нижньодівицький, Острогозький, Павловський.
• 1802 р. — зі складу губернії виходить Куп'янський, а входить Новохоперський повіт.
• 1824 р. — зі складу Воронезької губернії виходять два повіти: Бєловодський і Калітвянський.
• 1928—1934 р. утворена Центрально-Чорноземна область.
• 14 травня 1928 р. Постановою ВЦИК затверджені межі ЦЧО, куди ввійшли чотири губернії: Воронезька, Курська, Орловська й Тамбовська, з адміністративним центром у м. Воронежі.
• 13 червня 1934 р. Постановою ВЦИК, ЦЧО розділена на Воронезьку й Курську області.
• 27 вересня 1937 р. зі складу Воронезької області виходить Тамбовська область.
• В 1954 р. виходять Бєлгородська область і Липецька область. Значні зміни торкнулися східних і південних окраїн Воронезької області: території Богучарського й Кантемирівського районів відійшли до Кам'янської області, а частини територій Борисоглєбського, Грибановського, Терновського й Новохоперського районів, до Балашовськой області.
• З 1957 р. території Воронезької області залишаються без змін.

З 2006 року на території Воронезької області існують 534 муніципальних утворення, у тому числі 3 міських округи, 31 муніципальний район, 29 міських поселень, 471 сільське поселення.

Міські округи:

• Борисоглєбськ
• Воронеж
• Нововоронеж

Муніципальні райони:

• Аннинський район
• Бобровський район
• Богучарський район
• Бутурлинівський район
• Верхньомамонський район
• Верхньохавський район
• Воробйовський район
• Грибановський район
• Калачіївський район
• Кам'янський район
• Кантемирівський район
• Каширський район
• Лискинський район
• Нижньодівицький район
• Новоусманський район
• Новохоперський район
• Ольховатський район
• Острогозький район
• Павловський район
• Панінський район
• Петропавловський район
• Поворинський район
• Подгоренський район
• Рамонський район
• Реп'євський район
• Розсошанський район
• Семилуцький район
• Таловський район
• Терновський район
• Хохольський район
• Ертильський район

У наш час, за офіційною російською статистикою, область практично мононаціональна: більшість населення — росіяни. Історично, велику частку населення області складали українці. За даними перепису 1926 року, в області мешкало понад 1 млн українців, або ж 32,60 % населення регіону. Наприкінці 1930-х років почалася активна кампанія зросійщення, яка включала, між іншим, заборону викладання української мови у школах, запис українців росіянами, зміну прізвищ у паспортах на російські тощо. Як результат, офіційна кількість українців у області занижувалася.

Національний склад за районом за даними 2010 року:^[5]

• Бунін Іван Олексійович Письменник, Нобелівський лауреат
• Кольцов Олексій Васильович Поет
• Нікітін Іван Савич Поет
• Маршак Самуїл Якович Дитячий письменник, поет
• Платонов Андрій Платонович Письменник
• Ге Микола Миколайович художник
• Крамськой Іван Миколайович Художник
• Бучкурі, Олександр Олексійович Художник
• Соловйов Лев Григорович Художник
• Кищенко, Александр Михайлович Художник-монументаліст
• Афанасьєв Олександр Миколайович Фольклорист, історик, літературознавець
• Сєверцов Микола Олексійович Вчений, засновник російської орнітології та зоогеографії
• Костомаров Микола Іванович Етнограф, Прозаїк, Поет-романтик
• Вовк Юліан Олександрович — український вчений-правознавець, професор кафедри земельного права і правової охорони природи Харківського юридичного інституту, професор, доктор наук.
• Тушкан Павло Федорович — член Української Центральної Ради.

• Адміністрація Воронезької області (рос.)
• cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=36 Воронезька область у довіднику — каталозі «Уся Росія» [Архівовано 13 листопада 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
• Воронезька обласна Дума [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Інформаційний портал центру Воронезької області [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фотографії Воронежа й враження від міста (рос.)
• Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури"(у співавторстві).-Донецьк: Східний видавничий дім.  2005. — 280 с. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]