Калабрійський ярус
| Система/ Період | Відділ/ Епоха | Ярус/ Вік | Вік (млн років) | |
|---|---|---|---|---|
| Антропоген, Q | Голоцен, Q2 | Мегхалейський | 0 | 0,0042 |
| Нортгриппський | 0,0042 | 0,0082 | ||
| Гренландський | 0,0082 | 0,0117 | ||
| Плейстоцен, Q1 | Тарантський | 0,0117 | 0,126 | |
| Тібанський | 0,126 | 0,781 | ||
| Калабрійський | 0,781 | 1,80 | ||
| Гелазький | 1,80 | 2,58 | ||
| Неоген, N | Пліоцен, N2 | П'яченцький | старіше | |
Примітки і коментарі Підрозділи четвертинної системи наведені згідно МКС, станом на 2018 рік[1]. Для голоценових віків і ярусів встановлено датування відносно 2000 року (тобто гренландій розпочався 11,7 тис. років тому, відраховуючи від останнього мілленіуму)[2][3]. Чибаній і Тарантій є неофіційними пропонованими назвами для ярусів середнього і верхнього плейстоцену, відповідно. У Європі та Північній Америці голоцен традиційно поділяється на Пребореальний, Бореальний, Атлантичний, Суббореальний і Субатлантичний періоди за схемою Блітта — Сернандера (англ. Blytt–Sernander). Існує багато локальних систем поділу верхнього плейстоцену. Головними елементами такої переодизації слугують стадії наступу льодовиків (гляціали, льодовикові періоди) та їхнього відступу (інтергляціали, межильодовиків'я). | ||||
Калабрійський вік і ярус (рос. калабрийский ярус (слой), англ. Calabrian, нім. Kalabrien n) — стратиграфічний підрозділ нижнього плейстоцену, представлене морськими відкладами, розповсюдженими в Калабрії, на Сицилії та ін. районах Півд. Італії. Калабрійський ярус незгідно залягає на плезанському ярусі. Є морським аналогом середньої і верхньої частини віллафранкського ярусу.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Примітки
| ← |
| → | |||||||
