Кальцитонін

білок людини

Кальцитоні́н (англ. Calcitonin related polypeptide alpha) — білок, який кодується геном CALCA, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 141 амінокислот, а молекулярна маса — 15 467[5]. При розщепленні синтезованого білка утворюється гормон, який секретують С-клітини (парафолікулярні клітини) щитоподібної залози та який бере участь в регуляції обміну кальцію у людини та у багатьох тварин.[6]Кальцитонін — антагоніст паратгормону; основний ефект кальцитоніну — зниження рівня Ca2+ в крові.[7] Проте біологічне значення кальцитоніну в регуляції кальцієвого гомеостазу незначне, тому хворі, яким виконується тотальна тиреоїдектомія не відчувають значного впливу зниження рівня кальцитоніну. Кальцитоні́н — онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[8]

Кальцитонін
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
СимволиCALCA, CT, CGRP-I, CGRP-alpha, KC, PCT, calcitonin related polypeptide alpha, CGRP, CGRP1, CALC1
Зовнішні ІДOMIM: 114130 MGI: 2151253 HomoloGene: 88401 GeneCards: CALCA
Реагує на сполуку
Calcitonin receptor[1]
Шаблон експресії




Більше даних
Ортологи
ВидиЛюдинаМиша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001033952
NM_001033953
NM_001741
NM_001378949
NM_001378950
NM_001033954
NM_007587
NM_001289444
NM_001305616
RefSeq (білок)
NP_001029125.1
Локус (UCSC)Хр. 11: 14.97 – 14.97 MbХр. 7: 114.23 – 114.24 Mb
PubMed search[2][3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Історія

Кальцитонін був вперше описаний в 1962 дослідниками Гарольдом Коппом[en] та Барбарою Чейні (англ. Cheney).[9] На той час вважалось, що кальцитонін секретують клітини паращитоподібної залози, лише через деякий час було встановлено роль парафолікулярних клітин.[10]

Біосинтез та регуляція

Кальцитонін синтезується внаслідок протеолітичного розщеплення великого препропептиду, який кодує ген. Цей ген належить до суперродини протеїнів-попередників, з яких також утворюються бета-амілоїд, асоційований з геном кальцитоніна пептид, а також попередник адреномедуліну.Стимуляція секреції кальцитоніну відбувається при значному підвищенні кальцію в крові. Поряд з цим, пептидні гормони шлунково-кишкового тракту та нейропептиди також чинять сильну стимулюючу дію.[11]

Структура

Кальцитонін — це поліпептидний гормон, що складається з 32 амінокислот та має молекулярну масу 3454.93 Да. Його структура складається з однієї альфа-спіралі.[12]

Послідовність амінокислот кальцитоніну лосося та людини[13]:

  • Лосось: Cys-Ser-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Val-Leu-Gly-Lys-Leu-Ser-Gln-Glu-Leu-His-Lys-Leu-Gln-Thr-Tyr-Pro-Arg-Thr-Asn-Thr-Gly-Ser-Gly-Thr-Pro
  • Людина: Cys-Gly-Asn-Leu-Ser-Thr-Cys-Met-Leu-Gly-Thr-Tyr-Thr-Gln-Asp-Phe-Asn-Lys-Phe-His-Thr-Phe-Pro-Gln-Thr-Ala-Ile-Gly-Val-Gly-Ala-Pro

В порівнянні з лососем, кальцитонін людини відрізняється 16 залишками.

Рецептор

Кальцитонін зв'язується зі специфічним кальцитоніновим рецептором, який належить до родини G-білокспряжених рецепторів. Сигнальними шляхами клітини активуються функції необхідних білків.

Клінічне значення

Кальцитонін — діагностичний та прогностичний онкомаркер медулярного раку щитоподібної залози.[8] Крім того, підвищений рівень кальцитоніну при цій злоякісній пухлині призводить до виникнення симптомів паранеопластичного синдрому: нудоти, блювання та діареї.

Див. також

Література

Примітки