Коноплі

Раніше в роді виділялись кілька видів

• Коноплі посівні (Cannabis sativa)
• Коноплі індійські (Cannabis indica)
• Коноплі дикі (Cannabis ruderalis)

Тепер усі вони віднесені до виду конопель посівних.

Українське слово «коноплі» споріднене з латинською назвою конопель — cannabis. Слово cannabis (грец. κάνναβις, лат. cannabis) найімовірніше походить зі скіфської чи фракійської мов. Споріднене з албанським kanep, вірменським kanap', литовським kanapės, перським kanab, а також англійським canvas (ряднина)^[1].

Коноплі є однією з найдавніших технічних культур людства. Вироби з них відомі ще з 1 тисячоліття до н. е.. Міцні конопляні волокна спочатку використовували для плетіння мотузок. Потім навчилися виготовляти з волокон тканини, а з тканин — одяг. Зрештою з конопляного насіння почали виробляти олію.

Назва конопель — вперше зафіксована в шумерських текстах як «кунібу». Часто її перекладають як «димна», натякаючи на те, що цю траву ще й палили. Але це може бути «народна етимологія» імені. Шумери розповідали, що їхні коноплі не є місцевими за походженням, їх свого часу привезли з далекої «країни за горами», під якою, швидше за все, розуміли Іран або ж Середню Азію. Цілком можливо, що привезли разом із назвою, не до кінця розуміючи її значення.

В степових племен коноплі могли запозичити й китайці. Хоча самі китайці стверджують, що одомашнили цю рослину самостійно, ще й навчили вирощувати її сусідів.

За середньовіччя коноплі були однією з найпоширеніших культур в Європі. З початком нового часу вони набули особливого значення як сировина для виготовлення канатів для кораблів. Відомо, скажімо, що англійський король Генріх VIII, а потім і його дочка Єлизавета I видавали спеціальні «конопляні укази», які зобов'язували їхніх підданих у примусовому порядку відводити ділянки землі під коноплі, щоб флот і країна не залишилися без «стратегічної сировини»^[2].

Каннабіс був завезений до Нового Світу іспанцями у 1530−1545 роках^[3][4][5].

У 1842 році ірландський лікар Вільям О'Шонессі, який вивчав каннабіс під час його роботи у Бенгалії, привіз каннабіс із собою до Британії, породивши нову хвилю інтересу до рослини^[6]. Він, зокрема, задокументував, що каннабіс може послаблювати симптоми холери, такі як біль та блювота. До кінця 19 століття каннабіс набув поширення у європейських і американських аптеках та лікарнях, і використовувався проти болю в животі, мігреней, запалень, безсоння тощо^[7].

У харчуванні

Насіння конопель містить 30–35 % олії, 18–23 % білка, 20 % крохмалю, 15 % клітковини, 4–5 % золи. Олія попри свої високі смакові якості, багата на легкозасвоювані жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліну, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Олія використовується у салатах, при виготовленні кондитерських виробів, випіканні здобного хліба тощо. Добувають її холодним та гарячим пресуванням.^[8]

У промисловості

Волокно конопель довге, грубе, але має велику міцність і не піддається гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30 % поту і 95 % ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання ревматизмом, алергією шкіри, хворобами хребта.

З відходів первинної переробки конопель (костриці) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями із волокна та костриці — оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні^[9].

Швидковисихаюча олія конопель широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила і ін.. Фарби, виготовлені на конопляній оліфі, дуже стійкі, тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів. З конопляного насіння добувають вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 кг вівса або 3 кг ячменю, 3,1 кг кукурудзи, 15,3 кг картоплі.^[10]

Коноплі є однією з найважливіших культур, які здатна рекультивувати забруднені й виведені з обороту землі шляхом винесення з ґрунту отруйних домішок. Із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів^[11].

Базова колекція конопель Інституту луб'яних культур нараховує станом на 2007 р. 454 зразки із 27 країн світу, в тому числі 145 із України, 65 — із СНД і 244 — з інших країн.

Медичне використання

Лікарські засоби, які виготовляються із конопель, відомі як медичний канабіс. Такі засоби частково легалізовані у багатьох країнах, зокрема, в Україні.

13 липня 2023 року український парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про легалізацію медичного канабісу^[12].

Рекреаційне використання

Латинська назва — «каннабіс» — часто використовується як синонім слова «марихуана», для позначення наркотичних речовин, виготовлених з конопель. Використання таких речовин на основі конопель є порівняно безпечним і повністю легальним для дорослих осіб у таких країнах як Канада і Уругвай. Однак у багатьох інших країнах, зокрема в Україні, використання марихуани є забороненим.

• Коноплі в Україні
• Коноплі у Японії

• 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії)　京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — P.9.
• Коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.) // Аграрна енциклопедія [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]