Міранчук Олексій Андрійович

російський футболіст

Олексій Міранчук (рос. Алексей Миранчук, нар. 17 жовтня 1995, Слов'янськ-на-Кубані, Росія) — російський футболіст, півзахисник італійської «Аталанти» і збірної Росії з футболу

Ф
Олексій Миранчук
Олексій Миранчук
Олексій Миранчук
Особисті дані
Повне ім'яОлексій Андрійович Миранчук
Народження17 жовтня 1995(1995-10-17) (28 років)
 Слов'янськ-на-Кубані,
Краснодарський край,
Росія
Зріст182 см
Вага74 кг
Громадянство Росія
Позиціяпівзахисник
Інформація про клуб
Поточний клубІталія «Аталанта»
Номер59
Юнацькі клуби
2008–2010
2010–2011
2011–2013
Росія «Олімп» (Слов'янськ-на-Кубані)
Росія «Спартак» (Москва)
Росія «Локомотив» (Москва)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2013–2020 Росія «Локомотив» (Москва) 176 (32)
2020– Італія «Аталанта» 44 (6)
2022–2023   Італія «Торіно» 29 (4)
Національна збірна**
РокиЗбірнаІ (г)
2012–2013 Росія Росія U-17 5 (0)
2013–2014 Росія Росія U-19 3 (1)
2013–2015 Росія Росія U-21 20 (1)
2015–2021 Росія Росія 41 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 вересня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 вересня 2023.

ФІФА назвало його одним з трьох найталановитіших молодих футболістів Росії напередодні Кубку конфедерацій 2017 року[1]. Брат-близнюк футболіста Антона Міранчука.

Клубна кар'єра

Народився 17 жовтня 1995 року в місті Слов'янськ-на-Кубані. Вихованець кубанського футболу. Розпочав займатися в рідному Слов'янську-на-Кубані у футбольному клубі «Олімп» під керівництвом тренера Олександра Миколайовича Воронкова[2]. Відіграв разом з братом у місцевій команді декілька років, після чого селекціонери з московського «Спартака» Борис Стрельцов та Олексій Леонов його і ще чотирьох хлопців відібрали в академію столичного клубу[3]. За «червоно-білих» Олексій та Антон виступали на різних дитячих турнірах, у тому числі й міжнародних. Однак незабаром через нестачу фізичної потужності були відраховані[3]. Того ж літа пройшли перегляд у школі іншої московської команди — «Локомотива», після чого їх зарахували до складу 1995 року під керівництвом Сергія Полстянова[3]. Разом з командою став дворазовим чемпіоном Росії. 8 липня 2012 року гол Олексія у фінальному матчі, який проходив у Кримську, приніс «Локомотиву» другий титул[4]. Юні «залізничники» перемогли з рахунком 2:0 «Краснодар». За результатами турніру Олексій Міранчук був визнаний найкращим нападником[5]. У жовтні того ж року юнаки «Локомотива» здобули перемогу на Кубку РФС у своїй віковій групі, який проходив у Сочі. У фінальному матчі з рахунком 5:0 були розгромлені суперники з московського «Динамо». Олексій був визнаний найкращим гравцем турніру[6]. Восени 2012 року дебютував у молодіжній першості Росії. 3 листопада в гостьовому матчі з ЦСКА за 16 хвилин до завершення матчу вийшов на заміну замість Каміля Мулліна[7].

Зимові збори у 2013 році розпочав з молодіжним складом під керівництвом Сергія Полстянова. Однак у лютому головний тренер «Локомотива» Славен Билич викликав Олексія Міранчука в розташування головної команди[8]. На наступний збір в Іспанію він вже відправився з основним складом[9]. У квітні 2013 року забив свій перший м'яч за молодіжну команду: 12 квітня — «Зеніту», чим допоміг «Локомотиву» здобути перемогу з рахунком 4:2[10].

20 квітня 2013 року відбувся дебют Олексія Міранчука в російській Прем'єр-лізі. У гостьовому матчі з «Кубанню» він з'явився на полі в стартовому складі[11]. Відігравши в матчі 86 хвилин, поступився місцем Максиму Григор'єву. Свій перший гол у чемпіонаті забив 5 травня в гостьовій зустрічі з «Амкаром»[12]. Наприкінці першого тайму після навісу Майкона з флангу Олексій Міранчук головою переправив м'яч у сітку воріт Сергія Нарубіна[13].

У квітні 2015 року Олексій Міранчук був визнаний найкращим гравцем «Локомотива», ставши переможцем щомісячного голосування вболівальників[14]. У травні «Локомотив» завдяки голу Олексія Міранчука в додатковий час обіграв «Кубань» і виграв кубок Росії. У травні 2015 року Олексій Андрійович Міранчук знову був названий вболівальниками кращим гравцем місяця[15].

На початку сезону 2015/16 років виходив в основі у стартових матчах, сприяючи безпрограшній серії Локомотива з 5 стартових матчів. Відтоді став стабільним гравцем основного складу «залізничників».

У вересні 2020 року було оголошено про його перехід до італійської «Аталанти». Сума трансферу склала 14,5 млн євро[16]. За два роки, у серпні 2022 року, був відданий в оренду до «Торіно». Протягом сезону 2022/23 взяв участь у 29 іграх Серії A, забивши 4 голи, після чого повернувся до «Аталанти».

Виступи за збірні

У грудні 2012 року тренерський штаб юнацької збірної Росії на чолі з Дмитром Ульяновим викликав Олексія Міранчука на тренувальний збір команди напередодні Меморіалу Гранаткіна[17]. Олексій провів усі п'ять матчів і разом зі збірною став переможцем турніру[18]. На груповій стадії росіяни переграли збірну Латвії, ігри з однолітками з Греції і Словенії закінчилися з нічийним результатом, а в півфіналі і фіналі були переграні[19] збірні України та Санкт-Петербурга.

6 вересня дебютував за молодіжну збірну в матчі зі Словенією, вийшовши на заміну. 10 вересня зіграв у матчі з Болгарією. 11 жовтня знову зіграв у матчі зі збірною Болгарією. 15 жовтня вперше вийшов у стартовому складі збірної в матчі з Данією.

У 17-річному віці потрапив до розширеного списку збірної Росії на відбірковий матч ЧС 2014 зі збірною Ірландії. Потрапив у розширений список національної збірної перед матчами з Австрією та Угорщиною.

Дебютував за першу збірну 7 червня 2015 в товариському матчі проти збірної Білорусі, вийшовши на заміну на 71-й хвилині, і в першому ж матчі забив переможний м'яч[20]. Наразі провів у формі головної команди країни 8 матчів, забивши 2 голи.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2017 року у Росії, де взяв участь в одній грі.

На початку червня 2018 року був включений до заявки збірної Росії на також домашній для неї чемпіонат світу з футболу 2018. На цьому турнірі також виходив на поле в одному матчі.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 1 липня 2023
СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокЄврокубкиІнші змаганняУсього
ЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів
2012–13 «Локомотив» (Москва)ПЛ61КР--------61
2013–14ПЛ81КР10------91
2014–15ПЛ171КР31ЛЄ10---212
2015–16ПЛ272КР20ЛЄ61СКР10363
2016–17ПЛ293КР52------345
2017–18ПЛ307КР10ЛЄ91СКР10418
2018–19ПЛ303КР72ЛЧ60СКР10445
2019–20ПЛ2712КР00ЛЧ42СКР123216
серп.-вер. 2020ПЛ42КР-----СКР1052
Усього за «Локомотив»178321952645222843
2020–21 «Аталанта»A254КІ32ЛЧ31---317
2021–22A192КІ10ЛЧ+ЛЄ2+30---252
Усього за «Аталанту»4464281--569
2022–23 «Торіно»A294КІ20------314
Усього за кар'єру251422573455231556

Статистика виступів за збірну

Станом на 1 липня 2023
 Статистика матчів і голів за збірну —  Росія
ДатаМістоГосподаріРезультатГостіТурнірГолиПримітки
7-6-2015ХімкиРосія  4 – 2  Білорусьтовариський матч1 71'
14-6-2015МоскваРосія  0 – 1  АвстріяВідбір до ЧЄ 2016- 46'
31-8-2016АнталіяТуреччина  0 – 0  Росіятовариський матч- 55'
6-9-2016МоскваРосія  1 – 0  Ганатовариський матч- 58'
15-11-2016ГрознийРосія  1 – 0  Румуніятовариський матч- 61'
24-3-2017КраснодарРосія  0 – 2  Кот-д'Івуартовариський матч- 80'
28-3-2017СочіРосія  3 – 3  Бельгіятовариський матч1 72'
5-6-2017БудапештУгорщина  0 – 3  Росіятовариський матч-
9-6-2017МоскваРосія  1 – 1  Чилітовариський матч-
17-6-2017Санкт-ПетербургРосія  2 – 0  Нова ЗеландіяКубок Конфедерацій- 90'
7-10-2017МоскваРосія  4 – 2  Південна Кореятовариський матч1 74'
10-10-2017КазаньРосія  1 – 1  Ірантовариський матч- 56'
11-11-2017МоскваРосія  0 – 1  Аргентинатовариський матч- 82'
14-11-2017Санкт-ПетербургРосія  3 – 3  Іспаніятовариський матч1 67'
23-3-2018МоскваРосія  0 – 3  Бразиліятовариський матч- 55'
27-3-2018Санкт-ПетербургРосія  1 – 3  Франціятовариський матч- 67'
30-5-2018ІнсбрукАвстрія  1 – 0  Росіятовариський матч- 76'
5-6-2018МоскваРосія  1 – 1  Туреччинатовариський матч- 61'
25-6-2018СамараУругвай  3 – 0  РосіяЧС 2018 - 1-й етап- 60'
15-11-2018ЛейпцигНімеччина  3 – 0  Росіятовариський матч- 61'
24-3-2019Нур-СултанКазахстан  0 – 4  РосіяВідбір до ЧЄ 2020- 72'
8-6-2019СаранськРосія  9 – 0  Сан-МариноВідбір до ЧЄ 2020- 61'
11-6-2019Нижній НовгородРосія  1 – 0  КіпрВідбір до ЧЄ 2020- 64'
16-11-2019Санкт-ПетербургРосія  1 – 4  БельгіяВідбір до ЧЄ 2020-
19-11-2019СерраваллеСан-Марино  0 – 5  РосіяВідбір до ЧЄ 20201 65'
12-11-2020КишинівМолдова  0 – 0  Росіятовариський матч- 67'
15-11-2020СтамбулТуреччина  3 – 2  РосіяЛіга націй УЄФА 2020-2021 - 1º етап- 79'
18-11-2020БелградСербія  5 – 0  РосіяЛіга націй УЄФА 2020-2021 - 1º етап- 46'
24-3-2021Та-КаліМальта  1 – 3  РосіяВідбір до ЧС 2022- 57'
27-3-2021СочіРосія  2 – 1  СловеніяВідбір до ЧС 2022- 49' 77'
30-3-2021ТрнаваСловаччина  2 – 1  РосіяВідбір до ЧС 2022- 65'
1-6-2021ВроцлавПольща  1 – 1  Росіятовариський матч- 63'
5-6-2021МоскваРосія  1 – 0  Болгаріятовариський матч- 78'
12-6-2021Санкт-ПетербургБельгія  3 – 0  РосіяЧЄ 2020 - 1-й етап- 63'
16-6-2021Санкт-ПетербургФінляндія  0 – 1  РосіяЧЄ 2020 - 1-й етап1 85'
21-6-2021КопенгагенРосія  1 – 4  ДаніяЧЄ 2020 - 1-й етап- 61'
1-9-2021МоскваРосія  0 – 0  ХорватіяВідбір до ЧС 2022- 46'
4-9-2021НікосіяКіпр  0 – 2  РосіяВідбір до ЧС 2022- 64'
7-9-2021МоскваРосія  2 – 0  МальтаВідбір до ЧС 2022- 50' 58'
11-10-2021МариборСловенія  1 – 2  РосіяВідбір до ЧС 2022- 78'
11-11-2021Санкт-ПетербургРосія  6 – 0  КіпрВідбір до ЧС 2022-
УсьогоМатчів41Голів6

Титули й досягнення

Командні

Локомотив (Москва)

Особисті

  • Найкращий молодий футболіст чемпіонату Росії: 2013/14[21]
  • Найкращий молодий футболіст Росії: 2015 (національна премія «Перша п'ятірка»)[22]

Примітки

Посилання