Рік

Багато процесів у живій та неживій природі мають річну циклічність, тобто повторюються один раз на рік. У помірних широтах рік поділяють на чотири пори року: весну, літо, осінь і зиму. Циклічність пояснюється зміною височини дуги, що нею рухається сонце небом. Влітку сонце підіймається високо над горизонтом, його промені падають на землю під більшим кутом щодо горизонту й нагрівають її сильніше. Взимку сонце рухається низько над обрієм, а тому кут падіння променів менший, і земля прогрівається слабше. З астрономічної точки зору циклічність пояснюється тим, що земна вісь нахилена щодо площини обертання Землі навколо Сонця.

Слово «рік» пов'язане зі схожими за змістом термінами у слов'янських мовах: рос. рок — «доля» (рік, термін, час, пора, доба); біл. рок — «рік»; дав.-рус. рокъ — «вік, доля»; пол., чеськ., словац. і н.-луж. rok — «рік»; мак. rok, словен. ròk — «термін»; староцерк.-слов. рокъ — «призначений заздалегідь термін»^[2]

Планета Земля завдяки своїй несферичній формі та впливу інших небесних тіл здійснює складний рух. Обертаючись навколо Сонця, вона водночас обертається навколо своєї осі, яка в свою чергу здійснює періодичні рухи — нутацію й прецесію. З урахуванням цих процесів точне визначення тривалості року, необхідне в астрономії, не проста задача.

Існує кілька визначень тривалості року, які мають дещо різні значення.

Тропічний рік, який є основою григоріанського календаря, визначається як період, за який екліптична довгота Сонця збільшується на 360°. Екліптична довгота вимірюється відносно весняного рівнодення, тобто тропічний рік — це проміжок часу між двома весняними рівноденнями. Тривалість цього проміжку дещо змінюється. Для 2000 року тропічний рік дорівнював 365 діб , 5 годин, 48 хвилин, 45.1875 секунди.

Сидеричний або зоряний рік визначається як проміжок часу, за який Земля здійснює повний оберт в системі відліку, пов'язаному із зорями. Сидеричний рік довший від тропічного приблизно на 20 хв. у зв'язку з прецесією земної осі. На 2000 рік тривалість сидеричного року становила 365 діб 6 годин 9 хв. 9.7676 с.

Аномалістичний рік визначається як час, потрібний Землі для здійснення одного оберту відносно апсид, точніше як час між двома перигеліями. Середній аномалістичний рік дорівнює365,259 636 діб (365 доби 6 год 13 хв 52,6 с на 2011)^[3]. Він дещо довший за сидеричний рік у зв'язку з прецесією земної орбіти.

Визначення юліанського року опирається на визначення секунди. Юліанський рік дорівнює 31 557 600 с або 365,25 діб по 86 400 с кожна. Визначення юліанського року не зв'язане з астрономічними спостереженнями. Воно фіксоване, а не змінюється з часом внаслідок різноманітних впливів на рух Землі. Таке визначення потрібне, наприклад, для означення світлового року — астрономічної одиниці довжини. Тривалість секунди визначена Генеральною конференцією мір і ваг за цезієвим стандартом.

Гаусів рік — сидеричний рік планети, масою якої можна знехтувати в порівнянні з масою Сонця. Це зручне поняття в фізиці. Гаусів рік визначається гравітаційною сталою. Тривалість Гаусового року 365,256 898 3 доби (365 діб 6 год 9 хв 56 с).

Драконів рік або екліптичний рік — час, потрібний Сонцю для того, щоб здійснити один оберт відносно того ж місячного вузла, тобто точки де орбіта Місяця перетинає екліптику. Цей рік пов'язаний із затемненнями, які відбуваються тоді коли як Місяць, так і Сонце перебувають поблизу місячного вузла. Середня тривалість екліптичного року дорівнює 346,620 075 883 діб (346 діб 14 годин 52 хвилин 54 с на 2000 рік).

Отже, і аномалістичний, і тропічний, і драконів роки визначені в неінерційних системах відліку, що обертаються з різними кутовими швидкостями відносно інерційної системи, у якій визначено сидерический рік.

Через те, що тривалості астрономічних циклів не кратні одна одній, існує проблема у розподілі місяців за роками і днів за місяцями. Для її вирішення і були розроблені різні календарні системи. Календарні цикли (добовий, місячний і річний) будуються так, щоб максимально відповідати астрономічним циклам (обертання Землі навколо своєї осі, рух Місяця навколо Землі і, у свою чергу, Землі навколо Сонця).

Головна проблема полягає в тому, що довжина тропічного року більше місячного року приблизно на 11 днів. Це означає, що не можна побудувати тропічний рік з цілої кількостісинодичних місяців.

Питання про точне визначення кількості днів у році було важливим для практичної діяльності людини з прадавніх часів. Періодичність змін пір року та інших земних природних явищ надто залежить від погоди, а тому не може забезпечити потрібну точність. Спостереження за зоряним небом дають набагато кращі результати. Важливими опорними точками в таких спостереженнях є дні сонцестояння та рівнодення. Аналіз результатів показав, що рік не складається із цілого числа діб. Його тривалість лежить у межах між 365 та 366 днями, дорівнюючи приблизно 365 добам із четвертю. На основі цих даних був затверджений юліанський календар, в якому кожен четвертий рік тривав 366 діб і називався високосним.

До юліанського календаря в Стародавньому Єгипті, Вірменії, Персії використовувався нечіткий рік (annus vagus), який дорівнював 12 місяцям по 30 днів. Решту 5 або 6 днів вставлялися в календар додатково. Подібну систему літочислення застосовували також ацтеки та мая.

Поступово з плином століть виявилося, що тривалість року не дорівнює 365 діб та 6 годин точно, а тому дати сонцестояння і рівнодення змінюються. До XVI століття вони змістилися на 10 днів. Тому в 1582 було запроваджено новий григоріанський календар, названий на честь Папи Римського Григорія XIII. Григоріанський календар передбачає поправки до юліанського, які дозволяють компенсувати зміну дат сонцестояння і рівнодення. Цим календарем ми користуємося й досі.

Календарний рік у григоріанському та юліанському календарях дорівнює 12 місяцям (365 діб у невисокосні роки та 366 діб у високосні роки).

За григоріанським календарем рік поділяється на 12 місяців, які мають тривалість 30 днів або 31 день, крім лютого, який триває 28 днів у невисокосні роки й 29 днів у високосні роки.

Календарні роки нумеруються. Початком відліку в григоріанському календарі вибрана приблизна дата народження Ісуса Христа. До років, які минули після цієї дати іноді додається позначення AD (Anno Domini — рік Господа). Роки, що передують цій даті відраховуються в оберненому порядку і позначаються до н. е. Наприклад, 2 до н. е. передував 1 до н. е.. Нульового року не існує.

Місячний рік триває 12 повних місячних циклів, приблизно 354,37 діб. Місячний рік є основою для місячного календаря. Місячний календар зсувається відносно сонячного кожного року на 11-12 днів. Його використовують здебільшого для релігійного літочислення, крім Саудівської Аравії, де місячний календар чинний також у комерції.

Період із 10 років називається десятиліттям, із 100 років — століттям, із 1000 років — тисячоліттям.

Галактичний рік — період обертання Сонця і найближчих до нього зір довкола центру Галактики^[4]. Галактичний рік дорівнює приблизно 225—250 млн земних років.

Платонівський рік (великий рік, світовий рік)^[5] — період в прецесії осі обертання Землі. Платонівський рік дорівнює за різними даними від 25 700 до 25 800 звичайних календарних років.

У Міжнародній системі одиниць (SI) символом для позначення як одиниці часу є символ «a» від скорочення латинського слова annus (1 a = 365 d або 366 d), що визначено в інформаційному додатку^[6].

В англомовних виданнях ненаукового спрямування інколи використовуються скорочення «y» або «yr»^[6][7][8], а також у науковій літературі, переважно в геології, археології та палеонтології, де скорочення «kyr, myr/m.yr/m.y., byr/b.yr/b.y.» (відповідно, тисячі, мільйони та мільярди) та їм подібні позначення інколи неформально застосовуться для вказання тривалостей та інтервалів часу^[7][8].

Символ a

Стандарти NIST SP811^[9] та ISO 80000-3:2006^[10] пропонують до використання символ «a»^[6] (хоча a також використовується як позначення одиниці площі ар, але контекст використання зазвичай дозволяє легко відрізнити ці величини)).

Стандарт США для програмування «Уніфіковане позначення одиниць вимірювання^[en]»^[11] усуває неоднозначність між різними символами, вказаними у стандартах ISO 1000, ISO 2955 та ANSI X3.50^[12], через використання

ar для арів та:

a_t = 365,24219 доби для середнього тропічного року

a_j = 365,25 доби для середнего юліанського року

a_g = 365,2425 доби для середнього григоріанського року

a = 1 a_j рік (без подальшого уточнення).

Визначення, спільно ухвалене Міжнародним союзом теоретичної і прикладної химії та Міжнародним союзом геологічних наук, рекомендує для використання annus (скорочення a) для року, визначеного як тропічний рік у 2000 році^[13][14]:

a = 365,24219265 доби = 31556925,445 секунди

Така нотація суперечить ранішій домовленості між геофізиками про використання a лише для виразів «років тому», а y чи yr для періоду в один рік^[14].

Використання символа a з префіксами SI

Можуть використовуватись альтернативні форми одиниць, де скорочується сполучна голосна літера, наприклад, kilannum, megannum тощо:

• ka (кілорік kiloannum), дорівнює одній тисячі (10³) років. Зазвичай викристовується у геології, палеонтології, археології для епохи Голоцену та Плейстоцену, де для визначення віку тих чи інших об'єктів використовуються методи відмінні від радіовуглецевого аналізу, такі як, наприклад, з використанням льодових кернів, дендрохронологія, уран-торієве датування^[en], датування за сезонною шаруватістю^[en]. Якщо вік визначений за допомогою радіовуглецевого аналізу, тоді він має бути виражений або в радіовуглецевих, або у календарних (уточнених) роках до теперішнього часу.
• Ma (мегарік megaannum), одиниця часу, що дорівнює одному мільйону (10⁶) років. Широко використовується у наукових дисциплінах, таких як геологія, палеонтологія та небесна механіка для тривалих проміжків часу у минулому чи майбутньому. Наприклад, тиранозавр був поширений приблизно 65 Ma (65 мільйонів років) тому. В астрономічних додатках під роком зазвичай мається на увазі юліанський рік, в геології і палеонтології різні автори можуть мати на увазі різні тривалості року.
• Ga (гігарік gigaannum), одиниця часу, що дорівнює одному мільярду (10⁹) років. Використовується у таких науках як фізична космологія та геологія для позначення надзвичайно тривалих періодів у минулому. Наприклад, утворення Землі відбулось приблизно 4,57 Ga (4,57 мільярда років) тому.
• Ta (терарік teraannum), одиниця часу, що дорівнює 10¹² рокам (один трильйон років). Це колосальний період часу, приблизно у 70 разі більший за вік Всесвіту, величина порядку тривалості життя червоного карлика.
• Pa (петарік petaannum), одиниця часу, що дорівнює 10¹⁵ рокам (один квадрильйон років). Період напіврозпаду кадмію-113 становить приблизно 8 Pa^[15]. Це позначення збігається з позначенням одиниць тиску паскалів, однак за контекстом зазвичай не складає труднощів відрізнити одне від одного.
• Ea (ексарік exaannum), одиниця часу, що дорівнює 10¹⁸ років (один квінтильйон років). Період напіврозпаду вольфраму-180 становить 1,8 Ea^[16].
• Za (зеттарік zettaannum), одиниця часу, що дорівнює 10²¹ років (один секстильйон років). Період напіврозпаду телуру-130 становить близько 0,7 Za^[17].
• Ya (йотарік yottaannum), одиниця часу, що дорівнює 10²⁴ років (один септильйон років). Період напіврозпаду телуру-128 становить близько 7,7 Ya^[18].

Людська діяльність часто регламентується з періодичністю в 1 рік. Наприклад, навчальний рік — період навчання в системі освіти. Навчальний рік починається одного й того ж дня кожного року й триває певну кількість днів, яка залежить від країни та освітнього закладу. В Україні навчальний рік у школах починається 1 вересня.

Фінансовий рік — річний період, на який планується бюджет. Фінансовий рік визначає також період публікації звітів. В Україні, Ізраїлі, Росії фінансовий рік починається з 1 січня та триває до 31 грудня.^[19]

У всіх державах Європи та більшості країн світу сучасне літочислення у роках нашої ери, включно з XXI століттям та 3-тім тисячоліттям ведеться від Різдва Христового і позначається латинською > Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери).В українській мові вживається відповідник «рік Божий», «року Божого» (р. Б.).

• Час
• Тропічний рік
• Зоряний рік
• Хронологія
• Наша ера
• Anno Domini (Від Різдва Христового)
• Різдво Христове
• XXI століття
• 3-тє тисячоліття

• Рік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Том 8, 1977. — С. 574.
• Рік // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Бушанський В. В. КАЛЕНДАР // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2007. — 528 с.
• Історична хронологія. Календарні системи світу: Навчальний посібник із спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін (для студентів-істориків соціально-гуманітарного факультету КМПУ ім. Б. Д. Грінченка) / Автор-укладач О. О. Тарасенко. — К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2004. — 72 с.
• Климишин І. А. Календар і хронологія. 5-е видання, доповнене. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2002. — 232 с.