Премія Тюрінга
Премія Тюрінга (англ. Turing Award) — найпрестижніша премія в галузі інформатики, щорічно присуджується Асоціацією обчислювальної техніки за видатні досягнення у цій галузі. Премія спонсорується корпораціями Intel та Google і зараз супроводжується нагородою в 1 000 000 доларів США.[2] Премію названо на честь видатного англійського вченого Алана Тюрінга, математика, фахівця з криптографії, який отримав перші глибокі результати щодо теорії алгоритмів та обчислювальної складності задовго до появи перших комп'ютерів.
| Премія Тюрінга англ. Turing Award | ||||
 | ||||
| Країна |  США | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | наукова нагородаd | |||
| Підстава | за видатний внесок у комп'ютерні науки | |||
| Статус | видається | |||
| На честь: | Алан Тюрінг | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1966[1] | |||
| Перше: | 1966 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії Тюрінга (73) | ||||
| Черговість | ||||
| Старша нагорода | $1 мільйон | |||
| Сайт | ACM List of Turing Laureates | |||
 Премія Тюрінга у Вікісховищі | ||||
Вперше Премію Тюрінга було присуджено Аланові Перлісу у 1966 році за розвиток технології створення компіляторів. Пізніше її отримали Ніклаус Вірт та Пітер Наур за видатний внесок у розробку мов програмування.
Лауреати премії Тюрінга
| Рік | Лауреат(и) | За що присуджено |
|---|---|---|
| 1966 | Алан Перліс | За вплив в галузі передових технік програмування та побудови компіляторів |
| 1967 | .svg){kind=small} Моріс Вілкс | Професор Вілкс найбільше відомий як творець і розробник EDSAC, першого комп'ютера з внутрішньо збереженою програмою. Збудований у 1949-ому, EDSAC використовував ртутну пам'ять на лініях затримки. Вілкс також відомий як автор, разом з Віллером і Джілом, виданого у 1951 році тому «Підготовка програм для електронних цифрових комп'ютерів» (англ. "Preparation of Programs for Electronic Digital Computers"), у якому було введено поняття програмних бібліотек |
| 1968 | Річард Геммінг | За роботу щодо чисельних методів, систем автоматичного кодування і кодів для визначення і виправлення помилок |
| 1969 | Марвін Мінський | За піонерські роботи з проблеми штучного інтелекту |
| 1970 | Джеймс Вілкінсон | За дослідження у чисельному аналізі для полегшення використання високошвидкісних цифрових комп'ютерів, отримавши особливе визнання за свою роботу в обчисленнях у лінійній алгебрі і «зворотний» аналіз помилок |
| 1971 | Джон Маккарті | Лекція Маккарті «Теперішній стан досліджень штучного інтелекту» (англ. "The Present State of Research on Artificial Intelligence") є темою, що покриває галузь, в якій він досяг вагомого визнання його роботи |
| 1972 |  Едсгер Дейкстра | Едсгеру Дейкстрі належить значний внесок наприкінці 1950-х років у розробку мови АЛГОЛ, мови програмування високого рівня, що стала втіленням ясності і математичної строгості. Він один з найяскравіших представників науки і мистецтва мов програмування в загальному, а також людина, що зробила внесок в наше розуміння їхньої структури, подання та реалізації. Його публікації протягом п'ятнадцяти років охоплюють широкий спектр тем від теоретичних статей з теорії графів до базових настанов, описів і філософських роздумів в області мов програмування |
| 1973 | Чарльз Бахман | За непересічний внесок до технологій баз даних |
| 1974 | Дональд Кнут | За значний внесок в аналіз алгоритмів і проєктування мов програмування, і частково за внесок до «мистецтва програмування» через свої широко відомі книги з серії з цієї назвою |
| 1975 | Аллен Ньюел і Герберт Саймон | У спільних наукових потугах, спочатку разом з Кліфом Шо у корпорації RAND, і пізніше з певною кількістю студентів та членів факультету в університеті Карнегі-Мелон, вони зробили основоположний внесок до штучного інтелекту, психології людського сприйняття та обробки списків |
| 1976 |  Міхаель Рабін і Дана Скотт | За свою спільну працю «Скінченні автомати та їхня проблема рішення» (англ. "Finite Automata and Their Decision Problem"), яка ввела ідею недетермінований автоматів, що було визнано дуже важливою концепцією. Їхня (Скотта і Рабіна) класична праця була постійним джерелом стимулу для наступних праць у галузі |
| 1977 | Джон Бекус | За ґрунтовний, впливовий і тривалий внесок у розробку практичних високорівневих систем програмування, особливо через свою працю над FORTRAN і основоположне видання про формальні процедури для специфікації мов програмування |
| 1978 | Роберт Флойд | За безсумнівний вплив на методології створення ефективного і надійного програмного забезпечення і за допомогу у відшуканні таких важливих підгалузей комп'ютерних наук: теорія синтаксичного аналізу, семантика мов програмування, автоматична верифікація програм, автоматичний синтез програм[en] та аналіз алгоритмів |
| 1979 | .svg){kind=small} Кеннет Айверсон | За новаторські потуги в мовах програмування і математичній нотації, в результаті чого з'явилася мова програмування, відома тепер у обчислювальній галузі як APL; за свій внесок у реалізацію інтерактивних систем, навчальне застосування APL і теорію та практику мов програмування |
| 1980 | Чарлз Ентоні Річард Гоар | За фундаментальний внесок у визначення і проєктування мов програмування |
| 1981 | Едгар Кодд | За фундаментальний і тривалий внесок у теорію і практику систем керування базами даних, особливо реляційних баз даних |
| 1982 | Стівен Кук | За просування нашого розуміння складності обчислень у значний і ґрунтовний спосіб |
| 1983 | Кен Томпсон і Деніс Рітчі | За розробку загальної теорії операційних систем і особливо за реалізацію операційної системи UNIX |
| 1984 | .svg){kind=small} Ніклаус Вірт | За розробку серії інноваційних комп'ютерних мов, EULER, ALGOL-W, MODULA і PASCAL |
| 1985 | Річард Карп | За тривалий внесок до теорії алгоритмів, включаючи розробку ефективних алгоритмів для транспорного потоку та інших комбінаторних задач оптимізації, ідентифікації поліноміальної обчислюваності з інтуїтивною нотацією алгоритмічної складності, та, найбільш значимо, внесок до теорії NP-повноти |
| 1986 | Джон Гопкрофт і Роберт Андре Тар'ян | За фундаментальні досягнення в розробці та аналізі алгоритмів і структур даних |
| 1987 | Джон Кок | За значний внесок у проєктування і теорію компіляторів, архітектуру великих систем і розробку RISC |
| 1988 | Айвен Сазерленд | За інноваційний і далекоглядний внесок до комп'ютерної графіки, починаючи з Sketchpad та продовжуючи далі |
| 1989 | Вільям Мортон Кехен | За фундаментальний внесок до чисельного аналізу. Один з передових експертів обчислень з рухомою комою. Кехен був відданий тому, щоб «зробити світ кращим для чисельних обчислень» |
| 1990 | Фернандо Корбато | За інноваційні роботи в організації концепцій і керування розробкою великомасштабних комп'ютерних систем загального призначення із спільним використанням ресурсів CTSS та Multics |
| 1991 | Робін Мілнер | За особливі і завершенні досягнення: 1) LCF, механізація логіки обчислювальних функції Скотта, ймовірно перший на теоретичній основі і тим не менше практичний засіб для побудови доведень за допомогою комп'ютера; 2) ML, перша моів, що включає поліморфний вивід типів разом з механізмом обробки винятків із безпекою типів; 3) числення комунікаційних систем, загальна теорія багатозадачності. На додачу, він сформулював і сильно розвинув повну абстракцію, вчення про зв'язки між операційною та денотаційною семантиками |
| 1992 | Батлер Лемпсон | За внесок у розробку розподілених, персональних обчислювальних середовищ та технології їхньої реалізації: робочі станції, мережі, операційні системи, системи програмування, дисплеї, безпека та публікація документів |
| 1993 |  Юріс Гартманіс і Річард Стернз | У визнання їхньої основоположної праці, що встановила основи галузі теорії складності обчислень. |
| 1994 | Едвард Фейгенбаум і Радж Редді | За інновації у проєктуванні і побудові великомасштабних систем штучного інтелекту, демонструючи практичну важливість і потенційний комерційний вплив технологій штучного інтелекту |
| 1995 |  Мануель Блум | У визнання внеску до основ теорії складності обчислень та її застосування до криптографії та перевірки програм |
| 1996 | Амір Пнуелі | За основоположну працю, що ввела поняття темпоральної логіки у комп'ютерні науки і видатний внесок у верифікацію програм та систем |
| 1997 | Дуглас Енгельбарт | За натхненне бачення майбутнього інтерактивних обчислень і винахід ключових технологій для реалізації цього бачення |
| 1998 | Джим Ґрей | За основоположний внесок до досліджень баз даних і обробки транзакцій і технічне керівництво у реалізації систем |
| 1999 | Фредерік Брукс | За поворотний внесок до архітектури комп'ютера, операційних систем та інженерії програмного забезпечення |
| 2000 | Ендрю Яо | У визнання фундаментального внеску до теорії алгоритмів, включаючи теорію генерації псевдовипадкових чисел на основі обчислювальної складності, криптографію та комунікаційну складність |
| 2001 |  Уле-Юган Дал і Крістен Нюгор | За ідеї, фундаментальні до появи об'єктно-орієнтованого програмування, через їхню розробку мов програмування Simula I та Simula 67 |
| 2002 | Рональд Рівест, Аді Шамір і Леонард Адлеман | За винахідницький внесок для того, щоб зробити криптографію із відкритим ключем корисною на практиці |
| 2003 | Алан Кей | За інноваційність багатьох ідей у зародку сучасних об'єктно-орієнтованих мов програмування, керуючи командою, що розробила Smalltalk, і за фундаментальний внесок до персональних обчислень |
| 2004 | Вінтон Серф і Роберт Кан | За інноваційну працю над об'єднанням мереж, включаючи проєктування і реалізацію базових комунікаційних протоколів Інтернету, TCP/IP, і за натхненне лідерство у мережевих технологіях |
| 2005 |  Пітер Наур | За фундаментальний внесок у проєктування мови програмування і визначення ALGOL 60, до проектування компіляторів, і до мистецтва і практики комп'ютерного програмування |
| 2006 | Френсіс Аллен | За інноваційний внесок до теорії і практики оптимізації технік компіляторів, що поклало основу для сучасних оптимізованих компіляторів і автоматичного паралельного виконання |
| 2007 | Едмунд Кларк, Ернест Аллен Емерсон і  Йосиф Сіфакіс | За [їхню роль] у розробці перевірки моделей у високо ефективну технологію верифікації, широко вживану у індустріях апаратного і програмного забезпечення[3] |
| 2008 | Барбара Лісков | За внесок до практичних і теоретичних основ проектування мов програмування та систем, особливо пов'язаних з абстракцією даних, стійкістю до падінь та розподіленими обчисленнями. |
| 2009 | Чарльз Текер | За інноваційне проєктування і реалізацію Alto, першого сучасного персонального комп'ютера, і на додачу до його внеску до Ethernet і Tablet PC. |
| 2010 | Леслі Веліент | За внесок у теорію алгоритмів, включаючи наближено правильне навчання, теорію складності підрахунку та алгебраїчного обчислення, а також теорію паралельних та розподілених обчислень[4] |
| 2011 | Джуда Перл | За фундаментальний внесок у штучний інтелект шляхом розробки методів розрахунку для вірогіднісного та причинно-наслідкового осмислення[5] |
| 2012 |  Сільвіо Мікалі Шафі Ґолдвассер | За новітні розробки в галузі імовірнісного шифрування й нові методи ефективної верифікації математичних методів криптографії[6]. |
| 2013 | Леслі Лампорт | За фундаментальний внесок в теорію та практику паралельних і розподілених систем, винаходи таких понять, як логічні годинники, безпека та життєздатність, репліцитні автомати, послідовна узгодженість[7]. |
| 2014 | Майкл Стоунбрейкер | За фундаментальний внесок в принципи та практики, що лежать в основі сучасних систем керування базами даних[8]. |
| 2015 | Вітфілд Діффі Мартін Геллман | За фундаментальний внесок до криптографії[9]. |
| 2016 | Тім Бернерс-Лі | За розробку Всесвітньої павутини, першого веббраузера та фундаментальних протоколів та алгоритмів[10] |
| 2017 | Джон Лерой Геннессі Девід Патерсон (учений)[en] | За запровадження систематичного кількісного підходу до проєктування та оцінки комп'ютерних архітектур, що має довготривалий вплив на мікропроцесорну індустрію[11] |
| 2018 | Джошуа Бенжіо[en] | Була присуджена трьом дослідникам, які заклали основи нинішнього буму штучного інтелекту[12][13]. |
| 2019 | Едвін Кетмелл
| За фундаментальний внесок у тривимірну комп'ютерну графіку та революційний вплив цих методик на зображення, створені комп'ютером (CGI) у кіновиробництві та інших застосунках[14]. |
| 2020 | Джеффрі Ульман Альфред Аго | За формування основ компіляторів та алгоритмів для мов програмування.[15] |
| 2021 | Джек Донгарра | За новаторський внесок у бібліотеки чисельних методів, що дозволило суперкомп'ютерному програмному забезпеченню протягом чотирьох десятиліть йти в ногу з експоненційним розвитком обладнання[16]. |
| 2022 | Роберт Меткалф | За винахід, стандартизацію та комерціалізацію Ethernet.[17] |
Примітки
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Премія Тюрінга |
- ACM Chronological listing of Turing Laureates (англ.)
- Візуалізація лауреатів премії Тюрінга (англ.)
- ACM A.M. Turing Award Centenary Celebration (англ.)
- ACM A.M. Turing Award Laureate Interviews (англ.)
- Celebration of 50 Years of the ACM A.M. Turing Award (англ.)
- ACM A.M. Turing Award (announcements, bios, lectures) by SFBayACM (англ.)
