Туркестанська область
Туркеста́нська область — область в південній частині Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року. Адміністративний центр — місто Туркестан. Площа області 117,3 тис.км².
| Туркестанська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
Түркістан облысы | |||||
| |||||
 | |||||
| Адм. центр | Туркестан | ||||
| Найбільше місто | Туркестан Кентау | ||||
| Країна |  Казахстан | ||||
| Регіон | Південний Казахстан | ||||
| |||||
| Номерний знак | X і 13 | ||||
| Офіційна мова | казахська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | ▲ 2 734 734 (2014) [1] (з Шимкентом) (15 %, 1-е) | ||||
| - густота | 22,3 осіб/км² (1-е місце) | ||||
| Етнікон | казахи — 70,3 % узбеки — 17,5 % | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 117 249 км² (4,3 %, 13-е місце) | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 4 238 м (Сайрамський пік) | ||||
| Часовий пояс | UTC+6 | ||||
| Дата заснування | 10 березня 1932 | ||||
| Аким | Аскар Мирзахметов | ||||
| Вебсайт | Офіційний сайт | ||||
| Телефонний код | +7 725х xx-xx-xx | ||||
 | |||||
| Туркестанська область на карті Казахстану | |||||
 | |||||
| |||||
Історія
До 1962 року область називалась Південноказахстанською, у 1962-1992 роках — Чимкентською (в 1962-1964 роках входила до складу Південноказахстанського краю), у 1992-2018 роках — Південноказахстанською.
19 червня 2018 року указом президента Казахстану № 702 область отримала сучасну назву[2].
Адміністративний поділ
| Район, міська адміністрація | Площа км² | Населення осіб (1989) | Населення осіб (1999) | Населення осіб (2009) | Центр | АО | НП |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Байдібека район | 7218,53 | 52635 | 50508 | 53004 | Шаян | 11 | 52 |
| Жетисайський район | 1046,34 | 168512 | 172903 | Жетисай | 13 | 111 | |
| Казигуртський район | 4100 | 87875 | 100581 | Казигурт | 13 | 62 | |
| Келеський район | 3451,29 | 105856 | 135819 | Абай | 12 | 81 | |
| Мактааральський район | 807,64 | 117264 | 131781 | Мирзакент | 11 | 70 | |
| Ордабасинський район | 2655,61 | 78725 | 100441 | Темірлановка | 10 | 57 | |
| Отирарський район | 18100 | 52743 | 49865 | Шаульдер | 13 | 38 | |
| Сайрамський район | 1145 | 136460 | 173640 | Аксу | 11 | 42 | |
| Сариагаський район | 4181,17 | 166837 | 191096 | Сариагаш | 14 | 73 | |
| Сауранський район | 7217,45 | 70483 | 84829 | Чернак | 12 | 36 | |
| Сузацький район | 41044,90 | 47231 | 51935 | Чулаккурган | 12 | 38 | |
| Толебійський район | 3063,80 | 93763 | 105399 | Ленгер | 13 | 54 | |
| Тюлькубаський район | 2275,04 | 86465 | 95468 | імені Турара Рискулова | 15 | 61 | |
| Шардаринський район | 13000 | 64324 | 74997 | Шардара | 11 | 26 | |
| Ариська м.а. | 4606,43 | 62496 | 65463 | Арись | 5 | 23 | |
| Кентауська м.а. | 600 | 82478 | 80854 | Кентау | 4 | 8 | |
| Туркестанська м.а. | 7400 | 102505 | 142899 | Туркестан | - | 1 |
Найбільші населені пункти
Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (1999) | Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|
| 1 | Туркестан | 102 505 | 142 899 |
| 2 | Кентау | 55 521 | 57 121 |
| 3 | Арись | 38 680 | 41 326 |
| 4 | Сариагаш | 25 914 | 38 848 |
| 5 | Жетисай | 30 487 | 36 494 |
| 6 | Карабулак | 28 669 | 35 301 |
| 7 | Шардара | 25 452 | 30 573 |
| 8 | Аксу | 23 620 | 29 541 |
| 9 | Манкент | 19 137 | 25 058 |
| 10 | Ленгер | 22 038 | 24 642 |
| 11 | Абай | 15 454 | 17 700 |
| 12 | імені Турара Рискулова | 15 182 | 17 311 |
| 13 | Атакент | 13 260 | 16 402 |
| 14 | Шубарсу | - | 16 350 |
| 15 | Казигурт | 13 264 | 14 867 |
| 16 | Староікан | 11 277 | 14 294 |
| 17 | Мирзакент | 10 146 | 13 274 |
| 18 | Темірлановка | 11 554 | 12 495 |
| 19 | Дербісек | 9 709 | 11 234 |
| 20 | Асиката | 10 682 | 11 102 |
| 21 | Коксаєк | 8 087 | 11 053 |
| 22 | Тюлькубас | 9 499 | 10 802 |
| 23 | Карамурт | 8 188 | 10 538 |
| 24 | Карасу | 7 432 | 10 294 |
| 25 | Карнак | 7 305 | 10 246 |
Географія
Південно-Казахстанська область розташована на півдні Казахстану, в межах східної частини Туранської низовини і західних відрогів Тянь-Шаню. Велика частина території рівнинна, з горбисто-пасмовими пісками Кизилкум, степом Шардара (на південному заході, по лівобережжю Сир-Дар'ї) та Мойинкум (на півночі, по лівобережжю Чу). Північна частина зайнята пустелею Бетпак-Дала, на крайньому півдні — Голодний степ (Мирзашоль). Середню частину області займає хребет Каратау (гора Бессаз — 2176 м), на південному сході — західна околиця Таласького Алатау, хребти Каржантау (висота до 2824 м) і Угамський (найвища точка — Сайрамський пік — 4238м).
Найбільші річки — Сир-Дар'я (з притоками Келес, Куруккелес, Арись, Бугунь тощо) перетинає територію області з півдня на північний захід, і річка Чу (нижня течія), протікає на півночі і втрачається в пісках Мойинкум.
Область розташована в зоні різко континентального клімату. Родючі ґрунти, велика кількість сонячного світла, обширні пасовища створюють великі можливості для розвитку в цьому районі всіляких галузей сільського господарства, в першу чергу поливного землеробства і пасовищного вівчарства. Високі врожаї дають посіви бавовнику, рису, а також і виноградники.
Населення
Населення Південно-Казахстанської області, незважаючи на значну чисельну перевагу казахів (яка значно посилилася з початку 1990-х років і в даний час частка казахів в населенні краю становить близько 72 %), відрізняється значною національною різноманітністю. Так в населенні області традиційно широко (близько 18 % усього населення) представлені узбеки, проживають росіяни, азербайджанці, таджики, татари, турки, корейці, курди, українці, німці.
| Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 2 111 893 | ▲2 150 256 | ▲2 193 556 | ▲2 233 568 | ▲2 282 474 | ▲2 331 505 |
| Роки | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
| Населення | ▲2 462 782 | ▲2 511 698 | ▲2 567 707 | ▲2 621 523 | ▲2 678 335 | ▲2 734 734 |
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Туркестанська область
