Північноказахстанська область

область Казахстану

Півні́чно-Казахста́нська о́бласть (каз. Солтүстік Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена у складі Казахської РСР 29 липня 1936 року. Центр — місто Петропавловськ. Нагороджена орденом Леніна 28 жовтня 1966 року.

Північноказахстанська область

(каз. Солтүстік Қазақстан облысы)

Герб
Адм. центрПетропавловськ
КраїнаКазахстан Казахстан
РегіонПівнічний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Костанайська область, Акмолинська область, Павлодарська область, Курганська область, Тюменська область, Омська область?
Номерний знакT і 15
Офіційна моваказахська
Населення
 - повне 575 746 (2014) [1] (3,4%. 14-е)
 - густота5,88 осіб/км² (7-е місце)
Етніконросіяни — 48,25 %
казахи — 33,89 %
українці — 5,55 %[2]
Площа
 - повна98043,16 км² (3,6%. 14-е місце)
Часовий поясUTC+6
Дата заснування29 липня 1936
АкимСерік Султангазинович Білялов
Вебсайтофіційний сайт
Код ISO 3166-2KZ-59

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північноказахстанська область

Географія

Північноказахстанська область розташована на півночі Казахстану, займає південну околицю Західно-Сибірської рівнини і частину Казахського дрібносопковика. У рельєфі численні озерні пониження, степові западини, невисокі пасма і ували, що чергуються з міжпасмовими улоговинами. Висоти від 115—120 м на північному сході до 200 м на півдні і південному сході. На півночі зона лісостепу.

Область межує: на півночі — із Курганською, Тюменською і Омською областями Росії; на південному сході — із Павлодарською, на півдні — з Акмолинською, на заході — із Костанайською областями Казахстану.

Клімат різко континентальний. Зима морозна і тривала (більше 5 місяців), малосніжна, літо спекотне, з переважанням ясної, часто посушливої погоди. Середня температура січня від −18,5 °C до −19,5 °C, липня 18,8-19,5°С. Тривалість безморозного періоду 109—129 діб. Опадів випадає в середньому 300—340 мм, ¾ з них в теплу пору року.

Річки належать басейну Обі. В межах Північноказахстанської області знаходиться середній перебіг річки Ішим (690 км) із притоками Іманбурлук і Акканбурлук. Два водосховища — Петропавловське і Сєргєєвське розташовані на території області. Північноказахстанська область має понад 1000 озер, головним чином на північному заході. Багато які з них періодично висихає. Переважають прісноводі озера. Найбільші: Шаглітеніз, Сєвєрний і Южний Как, Акуш, Таранколь, Менгісор, Станове.[3]

Північноказахстанська область знаходиться в межах лісостепової і степової зон. У лісостепу виділяють південний лісостеп і колочний лісостеп. Південний лісостеп займає північ області і представлений поєднанням березових і осиково-березових лісів на сірих лісових ґрунтах і солодях з різнотравно-злаковими луковими степами на вилужених чорноземах і луково-чорноземних ґрунтах, зустрічаються осокові болота, інколи з вербовими чагарниками. Колочний лісостеп займає велику частину Північноказахстанської області. Осиково-березові колки утворюють розріджені лісові масиви на солодях. Переважає різнотравно-ковиловий степ на звичайних чорноземах, в основному розораних. Лісопокрита площа становить близько 8 % території, ліси переважно березові. Зустрічаються лось, сарна азійська, кабан, з хижих — вовк, лисиці — звичайна і корсак, зайці — біляк і русак, землерийки і їжаки. Акліматизована ондатра. У водоймищах водяться щука, карась, окунь, йорж, в'язь і ін.

Історія

Область у період 1997—1999 років

Адміністративний поділ

Адміністративна карта області
Район, міська адміністраціяПлоща,
км²
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
ЦентрСільські
округи
Міські
адміністрації
Населені
пункти
1Айиртауський район9603,825832444129Саумалколь14-76
2Акжарський район8043,172717618975Талшик12-24
3Аккайинський район4707,083170522941Смирново12-32
4Єсільський район5141,443823628552Явленка16-54
5Жамбильський район7465,203698925378Прісновка13-48
9імені Габіта Мусрепова район11086,785462945538Новоішимське17-62
7Кизилжарський район6149,905028544454Бесколь19-69
6Магжана Жумабаєва район7806,984967936924Булаєво17163
8Мамлютський район4100,012911021369Мамлютка11138
10Тайиншинський район11434,046700150757Тайинша18182
11Тимірязєвський район4511,672008113978Тимірязєво16-22
12Уаліхановський район12927,092592017991Кішкенеколь11-27
13Шал-акина район4841,073237523095Сергієвка10142
1Петропавловська м.а.224,91204497202454Петропавловськ--2

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пунктНаселення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1Петропавловськ241 360203 523201 446
2Тайинша16 08313 23312 418
3Новоішимське12 14010 15211 284
4Саумалколь18 13412 89310 796

Населення

Населення Північноказахстанської області — поліетнічне і багатонаціональне. Станом на 2015 рік в області нараховувалось 571759 осіб, з них[4]:

Національний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць станом на 2015 рік (%):

населенняросіяниказахиукраїнцінімціполякитатари
Айиртауський район39 62146,639,24,24,00,81,7
Акжарський район17 43113,978,12,91,40,31,2
Аккайинський район20 84743,633,48,57,61,51,9
Єсільський район25 36751,740,92,02,80,50,5
Жамбильський район22 21039,646,96,83,50,11,1
імені Габіта Мусрепова район43 18342,433,210,95,00,61,6
Кизилжарський район44 67659,429,32,53,20,41,6
Магжана Жумабаєва район32 31357,028,74,54,90,51,3
Мамлютський район19 48857,026,22,43,60,26,6
Тайиншинський район46 32723,927,411,69,721,80,6
Тімірязєвський район12 49944,237,65,82,50,51,9
Уаліхановський район17 1455,489,61,71,00,01,2
Шал-акина район20 17942,645,94,53,80,10,8
Петропавловська м.а.210 47363,126,52,11,80,43,2
Зміна чисельності населення[5]
Роки200320042005200620072008
Населення682 148674 497665 936663 126660 950653 921
Роки200920102011201220132014
Населення597 530592 746589 308583 598579 636

Господарство

Переважають галузі оброблювальної (головним чином машинобудівної, харчової і легкої) промисловості, налічується більше 100 промислових підприємств, переважно в Петропавловську. Машинобудівні заводи (виконавчих механізмів, ім. С. М. Кірова, ім. В. В. Куйбишева, малолітражних двигунів і ін.), розкидувавчі мінеральних добрив, тракторні причепи, двигуни внутрішнього згорання і ін. Машиноремонтні заводи знаходяться в Мамлютці і Соколовці. Харчова промисловість представлена м'ясокомбінатом (у Петропавловську) — одним з найбільших в СРСР, числе́нними борошномельними, маслосироробними заводами, лікерогорілчаним заводом, молочними заводами і ін.

Транспорт

545 км залізничних колій області експлуатуються державним підприємством «Қазақстан темір жолы».Ще 186,96 км — дистанція Південноуральської залізниці, що експлуатується дочірнім підприємством «Петропавловское отделение» ФГУП «Южно-Уральская железная дорога».[6]Мережа автомобільних доріг загального користування у області становить 9002,9 км.1468 — дороги республіканського значення, 7534,9 км — обласного і районного значення.[7]Аеропорт Петропавловська здано в експлуатацію у 1975 році. 6 грудня 2001 року отримав статус міжнародного.[8]

Примітки

Джерела