Спейс Шаттл

Космічний човник (англ. Space Shuttle, Спейс Шаттл[3][4][5][a] або Спейс Шатл[6][7]  — початкова назва англ. Space Transportation System) — колишня американська програма пілотованих польотів на системі космічних запусків багаторазового використання, що належить до надважких ракет-носіїв.

Спейс Шаттл
Запуск Discovery
Запуск Discovery
Запуск Discovery
Призначення пілотовані космічні польоти
Виробник United Space Alliance[en];
Alliant Techsystems (ТП прискорювачі);
Martin Marietta (Паливний бак);
Boeing (Орбітер)
Країна США
вартість запуску () $450 млн.-$1,5 млрд. (2011)[1] ($210 млрд за весь проект[2])
Розміри
Висота 56,1 м
Діаметр 8,7 м
Маса 2'030'000 кг
Ступенів 2
Вантаж
Вантаж на
ННО
27'500 кг
Вантаж на
МКС
16'050 кг
Вантаж на
ГПО
3'810 кг
Вантаж на
Землю з орбіти
14'400 кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Статус недіюча
Космодроми Космічний центр імені Кеннеді, LC-39;
Авіабаза Ванденберг, SLC-6
Всього запусків 135
Успішних 134 запуска і 133 приземлення
Невдалих Челленджер (7 загиблих);
Колумбія (7 загиблих)
Перший запуск 12 квітня 1981
Останній запуск 21 липня 2011
Відомий вантаж Спейслеб, Габбл (телескоп), Магеллан (космічний апарат), Комптон (обсерваторія), Чандра (телескоп)
ступінь - Твердопаливні прискорювачі
Довжина45,46 м
Діаметр3,71 м
Повна маса590'000 кг
Двигуни
Тяга2 по 12'500 кН
Питомий імпульс2,64 км/с або 269 с
Тривалість горіння124 с
ПаливоAPCP, PBAN
Перший ступінь - Орбітер плюс Паливний бак
Двигуни3 од. RS-25 на Орбітері (рів. моря: 1'860 кН, вакуум: 2'279 кН)
Тягарів. моря: 5'580 кН, вакуум: 6'837 кН
Питомий імпульсрів. моря: 366 с, вакуум: 452 с
Паливорідкий водень/рідкий кисень

На позначення космічних кораблів цього типу в українській мові набули поширення терміни спейс-шатл[8][a] та шатл[7][9].

Конструктивні ідеї та їх реалізація

Кабіна і пульти космічного човника «Атлантіс»

Спейс-шатл запускався у космос за допомогою ракет-носіїв, здійснював маневри на орбіті як космічний корабель і сідав як планер. Планувалося, що спейс-шатли будуть снувати, як човники, між навколоземною орбітою та Землею, доставляючи корисні вантажі в обох напрямках. Довжина спейс-шатла — 32, 2 м, розмах крил — 23,8 м.

Усього з 1975 по 1991 було побудовано п'ять шатлів:

Космічний човник «Діскавері» в ніч на 12 липня 2005 року перед стартом місії STS-114.

8 липня 2011 року спейс шатл «Атлантіс» здійснив свій останній політ STS-135.

При розробці передбачалося, що кожен із шатлів матиме змогу до 100 разів стартувати в космос. На практиці ж вони використовувались значно рідше.

Загальні витрати на програму до 2006 року склали $160 млрд американських доларів. До 2010 року було виконано 131 запуск. Середні витрати на один політ — $1,3 млрд американських доларів.

На травень 2010 року найбільше польотів — 39 — здійснив шатл «Діскавері».

Підсумки

За 30 років експлуатації п'ять шатлів здійснили 135 польотів. Загалом всі шатли здійснили 21 152 витка навколо Землі і пролетіли 872,7 млн км (542 398 878 миль). На шатлах в космос було піднято 1,6 тис. тонн (3,5 млн фунтів) корисних вантажів. 355 астронавтів і космонавтів літали на шатлах в космос.

Цікаві факти

Зовнішні відеофайли
1. Як посадити «Спейс Шатл» … з космосу // Канал «Цікава наука» на YouTube, 9 жовтня 2020.
  • Перший старт шатла відбувся якраз в двадцяту річницю старту Гагаріна — 12 квітня 1981 року. Це був перший в історії світової космонавтики випадок польоту корабля нового типу відразу із екіпажем, без попередніх безпілотних запусків. Справа у тому, що шатл без людини на борту не міг приземлитися.

Див. також

Приземлення космічного човника «Атлантіс»

Примітки

Джерела

Посилання

програма гальмування в атмосфері Space Shuttle[1]

[Архівовано 8 квітня 2007 у Wayback Machine.]