Шіїтаке

Названий японським словом шіїтаке — «каштанниковий гриб». Використовується в японській, китайській, корейській, тайській та в'єтнамській кухнях як делікатес або приправа. В традиційних суспільствах Сходу його використовували також як медичний препарат. Інші назви — чорний гриб, дубовий гриб, зимовий гриб.

Шіїтаке здавен застосовувався в азійській народній медицині. Хімічний склад шіїтаке представлений полісахаридами, зокрема лентинаном, протеїнами, вітамінами. Лентинан виявляє виражену протипухлинну активність. Крім того, шіїтаке містить щавлеву кислоту, яка має антимікробну дію. Як і багато інших грибів, шіїтаке здатні виводити з організму шкідливі речовини, зокрема радіоактивні, адже містять целюлозу й хітин.^{[джерело?]}

Шіїтаке є другим по важливості грибом, що культивується у промисловості, виробництво якого становить нині 17% загального ринку та зросло на 110% у період між 1990 та 1994 pp.^[9] Традиційно, шіїтаке вирощують на дубових колодах^[10], проте нещодавно його почали культивувати на стерильному чи пастеризованому субстраті з метою підвищення врожайності та скорочення часу визрівання культури^[11]. Понад 93% шіїтаке виробляють у Японії та Китаї з використанням дубових колод або тирси, проте інші країни також розпочинають виробництво та експериментування з вирощуванням та обробітком Lentinula edodes^[12].

Останнім часом спостерігається поглиблення інтересу в культивації шіїтаке з наступних причин:

• цінність на міжнародному ринку;
• збільшення імпорту сушеного гриба Японією, яка є головним його споживачем (у 1990 понад 2000 метричних тонн);
• протипухлинна дія, яка приписується грибові рядом авторів^[13].

Порівняно мало уваги виявили до вирощування гриба країни, що розвиваються, особливо, у тропічних регіонах, де мільйони тонн відходів, багатих на лігноцелюлозу, залишаються невикористаними^[14]. Більшість досліджень про шіїтаке, проведених у Мексиці, були спрямовані на винайдення нових субстратів, що включають: тирсу з різних видів дерев^[15], макуху агави або цукрової тростини [8] та м'якоть кавового плоду^[16]. Метою дослідження було оцінити застосування розповсюджених лігноцелюлозних відходів для культивації шіїтаке у Мексиці та інших субтропічних регіонах.

Гриби шіїтаке з успіхом вирощуються в кліматичних умовах України на штучних грибних субстратах.

• Відео росту гриба
• 
  Зібрані гриби
• 
  Пластини
• 
  Вирощування грибів
• 
  Страва з шіїтаке
• 
  Сушені шіїтаке
• 
  Банка маринованих грибів

• Лінчжи

• Ботаніка. Водорості та гриби: Навчальний посібник. 2-ге видання, переробл / І. Ю. Костіков, В. В. Джаган, Е. М. Демченко, О. А. Бойко, В. Р. Бойко, П. О. Романенко. – К.: Арістей, 2006. – 476 с.
• Динаміка засвоювання елементів грибами шиїтаке / О. М. Заславський, О. С. Гавриленко, О. М. Козич, С. І. Станіславів, Д. О. Бахлуков, О. О. Веліканов // Продовольчі ресурси. - 2018. - № 11. - С. 56-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
• Добір складових матеріалів субстрату для вирощування шиїтаке та оптимальні режими його теплової обробки / Л.О. Литвін // Овочівництво і баштанництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник / Інститут овочівництва і баштанництва НААН. – 2010. – Вип. 56. – C. 96-101.
• Культивовані гриби // Технологія виробництва овочів і плодів : Підручник / ред. О. Ю. Барабаш. - К., 2004. - С. 188-209.
• Розробка складу та технології лікувально-профілактичного засобу у формі капсул на основі грибів Шиїтаке : дис. ... канд. фармац. наук : 15.00.01 / Федоритенко Наталія Олександрівна ; Нац. фармац. ун-т. - Х., 2011. - 179 арк. : рис., табл. - Бібліогр.: арк. 146-162.
• Розробка функціональних харчових продуктів з використанням культивованих грибів шиїтаке / Л. М. Крайнюк, К. О. Пасічник, І. В. Набоков // Питання технології та гігієни харчування: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф [Донецьк], 8-9 квіт. 2009 р. / М-во освіти і науки України [та ін.]; - Донецьк: [Вид-во Донец. нац. ун-ту економіки і торгівлі ім. Туган-Барановського], 2009. – 190 с.

• Шиїтаке [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
• Lentinula edodes [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]