Airbus A320 серії

найменший літак в сімействі ближньо і далекомагістральних вузькофюзеляжних пасажирських літаків Airbus A-320

Серія Airbus A320 (фр.[ɛʁbys] ( прослухати), Ерб́юс, англ.: [ˈɛərbʌs] — Ейрб́ас) — сім'я вузькофюзеляжних пасажирських комерційних двомоторних літаків, що виготовлені компанією Airbus для коротко- та середньотривалих польотів. Складається з авіалайнерів A318, A319, A320, A321, а також моделей бізнес-класу ACJ (Airbus Corporate Jet). Літаки серії A320 інколи ще називають A320ceo (current engine option— варіант з поточним двигуном) щоб відрізняти їх від нової генерації A320neo (new engine option). Літаки збирають на заводах компанії в Тулузі (Франція) та Гамбурзі (Німеччина). З 2009 року китайський завод у Тяньцзінь також виробляє ці літаки для китайських авіакомпаній, а з 25 квітня 2016 року випустивши свій перший американський A321 було відкрито виробництво у Мобіл (штат Алабама, США)[5]. Сімейство літаків може перевозити до 236 пасажирів та має максимальну дальність польоту від 5 750 до 11 100 км, в залежності від моделі.

Airbus A320 серії
Ербус A320-232 авіакомпанії Atlasjet Україна
ПризначенняПасажирський вузькофюзеляжний літак
ВиробникЄвропейський СоюзAirbus
РозробникЄвропейський СоюзAirbus
Перший політ22 лютого 1987 року
Дата прийняття на службу18 квітня 1988 року в Air France[1]
СтатусВиготовляється
Основні користувачіСШАAmerican Airlines
easyJet
China Eastern Airlines
Wizz Air
Виробництво1986 - до тепер
Кількість8074[2]
Вартість програми£2 млрд ($2,8 млрд, 1984)[3]
Вартість одиниці
Станом на 2017 рік:[4]
A318 - 75,9 млн. US$
A319 - 90,5 млн. US$
A320 - 99 млн. US$
A321 - 116 млн. US$
ВаріантиAirbus A318
Airbus A319
Airbus A321
Наступна модельAirbus A320neo

У грудні 2010 року Airbus анонсував нове покоління літаків сімейства A320 — A320neo (new engine option — варіант з новим двигуном). A320neo пропонує нові, більш ефективні двигуни, поліпшення планеру літака з додаванням вінглетів, що були названі Sharklets (акулячий плавник) від Airbus. Нові літаки мають забезпечити економію витрат пального до 15 %. Перший авіалайнер A320neo був доставлений авіакомпанії Lufthansa 20 січня 2016 року і вже через 5 днів надійшов на службу[6].

Розробка

На початку 1980-х європейським консорціумом «Airbus» (фр. «Airbus Industrie») був завершений цикл досліджень вузькофюзеляжних літаків під кодовими назвами SA1, SA2 і SA3 в рамках проекту JET. За їхніми результатами перевага була віддана першим двом варіантам — SA1 (на 130—140 місць) і SA2 (на 150—160 місць). Надалі пасажиромісткість обох проектів, що отримали позначення А-320-100 і А-320-200 відповідно, зрівняли до 150, а відрізнятися вони стали лише дальністю польоту і платним навантаженням.

Пізніше з'явилися такі модифікації літака, як А-320-210, що відрізняється наявністю потужніших двигунів і двох додаткових паливних баків, і А-320-230, що також має відмінності у потужності двигунів.

Всі три модифікації (А-320-110, А-320-210 і А-320-230) мають ряд ідентичних технічних характеристик (розмах крила — 34,09 м, довжина літака — 37,56 м, висота літака — 11,760 м, пасажирів в кабіні двох класів — 150 чоловік, максимальна кількість пасажирів — 179 чоловік, крейсерська швидкість — 900 км на годину), відрізняючись лише дальністю польоту, що складає для А-320-110 4900 км, для А-320-210 — 5180 км, для А-320-230 — 5370 км.

Літак А-320 оснащений цифровим комплексом авіоніки EFIS виробництва компанії «Томсон — Сі-Ес-Еф» («Thomson-CSF», Франція), що включає шість кольорових багатофункціональних дисплеїв для виведення пілотажно-навігаційної інформації і даних про роботу бортових систем і попереджень про їхні відмови. Крім цього, A-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління.

У 1989—1991 на одному з літаків А-320 пройшли дослідну експлуатацію спеціальні самоклейні плівки з нанесеними на них продовжними мікробороздками-ріблетами, що дозволили понизити зустрічний опір і поліпшити обтікання корпусу.

У першій половині 2003 компанією «Скайтракс» (англ. «Skytrax», Велика Британія) було проведено дослідження, метою якого було з'ясувати уподобання пасажирів. У ході дослідження було опитано понад 69 тис. осіб, які мали відповісти на запитання, що стосувалися низки критеріїв (зокрема, чутності шуму двигунів в салоні, комфортності крісел і відстані між рядами). У результаті близько 59 % опитаних визнали салон літака А-320 найкомфортабельнішим (в той час, як інший номінант — «Боїнг-737» — набрав трохи більше 25 % голосів).

Експлуатація

Порівняльні малюнки модифікацій літака А320: А318, А319, А320, А321

Офіційно програма літака А-320 почалася в березні 1984. Перший політ дослідний літак А-320 з двигунами CFM56-5A1 зробив 22 лютого 1987. В кінці лютого 1988 літак був сертифікований у Європі, а в грудні — в США. У березні 1988 авіакомпанія «Ейр Франс» отримала перший літак. Літак А-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління (ЕДСУ), кабіною екіпажу, обладнаною бічними ручками управління замість звичайних штурвальних колонок, і горизонтальним оперенням, виготовленим повністю з композиційних матеріалів. Літак А-320 послужив основою для розробки літаків А-321 (185-місний, 1994), А-319 (124-місний, 1996) і А-318 (107-місний, 2003).

Замовлено та виготовлено

МодельЗамовленоВироблено
ВсьогоНевиконаноВсього2017201620152014201320122011201020092008
A318808011222613
A3191 485271 458142434383847518898
A3204 7282554 47390251282306352332306297221209
A3211 7812591 522892221841501028366518766
Всього8 0745417 533180477491490493455421401402386
МодельВироблено
20072006200520042003200220012000199919981997199619951994199319921991199019891988
A3181789109
A3191051371428772858911288534718
A320194164121101119116119101101805838344871111119585816
A3215130173533354928333522162216
Всього36733928923323323625724122216812772566471111119585816

Згідно даних наведених виробником від червня 2017 року.[2]

Варіанти

A320

Airbus A320 компанії Wizz Air Ukraine

Літаки моделі A320 мають 2 модифікації: A320-100 та A320-200.

Всього 21 екземпляр було виготовлено сотої серії та поставлені до авіакомпанії Air Inter.

З основних змін в модифікації -200 у порівнянні з серією -100 стали поява на бокових кінцівках крил шайб Уіткомба та розширення паливного бака для збільшення дальності польоту літаків. Індійська компанія Indian Airline використовувала свої перші 31 A320-200 з двоколісними візками шасі для аеродромів з поганою злітно-посадковою смугою, де не можна було обійтись стандартною одноколісною системою.

Працює, в залежності від модифікації, на двигунах CFM International CFM56 (серія A320-21x) або IAE V2500 (серія A320-23x) та має тягу 98-120 kN. При типовому двохкласовому розташуванню крісел здатен перевозити до 150 пасажирів на відстань до 6 100 км. Станом на червень 2017 року виготовлено 4 473 літаки[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-800.

A321

Докладніше: Airbus A321
Airbus A321 компанії Finnair

Модель A321 став першою похідною версією від A320, випущеного у 1988 році. Довжина фюзеляжу A321 була збільшена на 6,94 метри, з яких на 4,27 м попереду крила та на 2,67 м — позаду. Максимальна злітна вага виросла на 9 600 кг і становила 83 000 кг. Перший політ одного з двох прототипів пройшов 11 березня 1993 року, а перший свій авіарейс здійснив у січні 1994 року авіакомпанією Lufthansa.

Оскільки максимальна дальність польоту A321-100 у порівнянні з A320 була зниженою, компанія Airbus у 1995 році розпочала розробку нового A320-200. Збільшити діапазон польотів планувалось за рахунок більш потужних двигунів (V2533-A5 або CFM56-5B3), незначного зміцнення структури літака та розширення об'ємів палива за рахунок резервуарів під задньою підлогою на 2 990 літрів. Кількість палива зросла до 30 030 л, а максимальна злітна маса до 93,5 тонн. Свій перший політ A321-200 здійснив у грудні 1996 року, а вже у квітні 1997 р. його почала використовувати британська Monarch Airlines.

Найближчими конкурентами цієї лінійки літаків стали Boeing 737-900/900ER та Boeing 757-200. Станом на червень 2017 року A321ceo було виготовлено 1 522 екземпляри[2].

A319

Докладніше: Airbus A319
Airbus A319 компанії Lufthansa

A319 був розроблений на прохання Стівена Удвар-Хазі, колишнього президента та головного виконавчого директора International Lease Finance Corporation, про що він повідомив у своєму інтерв'ю виданню Нью-Йорк Таймс[7]. Фактично, клієнтом для запуску розробки A319 була сама ILFC, яка ще до 1993 року зробила замовлення на 6 таких літаків. Відчувши що проектом зацікавились Swissair та Alitalia компанія Airbus 10 червня 1993 року вирішила розпочати програму розробки A319. А вже 23 березня 1995 року почалось складання першого літака, що було поставлене авіакомпанії Swissair у квітні 1996.

A319 — це укорочений варіант моделі A320, відомий також під назвою A320M-7. У порівнянні з A320 має коротший на 3,73 м фюзеляж і спрощене крило. Зменшення кількості пасажирських місць дозволяє зробити на літаку 6 замість 8 аварійних виходів. Маючи практично такий же запас палива як і A320-200, але меншу масу й меншу кількість пасажирів, дальність польоту при стандартному двохласовому розміщенні на 124 місця сягає 6 650 км (або 6 850 км з новими вінглетами «Sharklets»). В залежності від модифікації можуть мати різні двигуни з тягою від 98 кН до 120 кН.

Станом на червень 2017 року виготовлено 1 458 літаків[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-700.

ACJ319

A319CJ (після ребрендигу у 2014 р. — ACJ319) — корпоративна версія літака A319. Містить додаткові паливні баки (до 6 резервуарів), що встановлені у вантажному відсіку, які дозволяють збільшити максимальну відстань польоту до 11 100 км. Літак розміщує у себе до 39 пасажирів, проте оснащення може бути змінене на будь-яку конфігурацію за бажанням споживача.

A318

Докладніше: Airbus A318
Airbus A318 компанії Mexicana de Aviación

Airbus A318 є найменшим літаком з серії Airbus A320. A318 може перевозити в типовій двох-класовій компоновці 107 пасажирів (максимально — 132) на відстань до 5 750 км. Цей літак зробив свій перший політ у липні 2003 року рейсом американської авіакомпанії Frontier Airlines. За рахунок сумісності з іншими варіантами серії A320 не вимагає від існуючих пілотів цих літаків подальшого навчання, щоб керувати A318. Може використовуватись на коротших взлітно-посадкових смугах, ніж літаки аналогічні за розмірами.

Окрім іншого, у 2007 році A318 був сертифікований на виконання посадок з більш крутішою траєкторією зниження. Завдяки цим властивостям та з урахуванням пониженого рівня шуму, A318 дозволяється використовувати в аеропортах, що знаходяться в межах міста.

На A318 була покращена система керування літаком та бортові системи, що згодом було впроваджено й на інші моделі серії Airbus A320.

Літаків цієї моделі, з усієї серії A320, станом на червень 2017 року, продано найменше — всього 80 екземплярів[2].

Порівняльна таблиця

ПідтипA318[8]A319[9]A320[10]A321[11]
Екіпаж кабіни2
Ліміт по виходахEASA[12]136160195230
FAA[13]136150190230
Крісел, однокласова компоновка, макс.[14]132156186236[15]
Однокласова, типово[14]117134164199
Двохкласова, типово[14]107124150185
Об'єм вантажного відсіку21,20 м327,20 м337,40 м351,70 м3
Завантажувач4× LD3-457× LD3-4510× LD3-45
Довжина31,44 м33,84 м37,57 м44.51 м
Колісна база10,25 м11,04 м12,64 м16,91 м
Розмах крил34,1 м35,8 м
Площа крил122,4 м2[16]
Кут геометрії крила25°[16]
Висота кіля12,56 м11,76 м
Ширина кабіни3,7 м
Ширина фюзеляжу3,95 м
Висота фюзеляжу4,14 м
Максимальна злітна маса68 т75,5 т78 т93,5 т
Максимальна посадкова маса57,5 т62,5 т66 т77,8 т
Максимальна нуль-паливна маса54,5 т58,5 т62,5 т73,8 т
Робоча порожня маса[14]39,5 т40,8 т42,6 т48,5 т
Крейсерська швидкістьMach 0,78 (515 миль/год; 829 км/год)[17]
Максимальна швидкістьMach 0,82 (541 миль/год; 871 км/год)
Дальність, типове завантаження5 750 км6 950 км6 100 км5 950 км
Дальність для бізнес-джетів7 800 км[18]11 100 км[19]7 800 км[20]
Пробіг для зльоту (МЗМ, SL, ISA)1780 м[18]1850 м[19]2100 м[20]
Пробіг для посадки (МПМ, SL, ISA)1230 м[18]1360 м[19]1500 м[20]
Об'єм пального24 210 л24 210-30 190 л24 210-27 200 л24 050-30 030 л
Робоча стеля11 900-12 500 м[12]
Двигуни (×2)CFM International CFM56-5B, діаметром гвинта 1,78 м
PW6000A, діаметром гвинта 1,44 мIAE V2500A5, діаметром гвинта 1,61 м
Тяга (×2)96–106 kN (22 000–24 000 lbf)98–120 kN (22 000–27 000 lbf)133–147 kN (30 000–33 000 lbf)

Двигуни

Модель літакаДата сертифікаціїДвигун[12]
A318-11123 травня 2003 р.CFM56-5B8/P
A318-11223 травня 2003 р.CFM56-5B9/P
A318-12121 грудня 2005 р.PW6122A
A318-12221 грудня 2005 р.PW6124A
A319-11110 квітня 1996 р.CFM56-5B5 or 5B5/P
A319-11210 квітня 1996 р.CFM56-5B6 or 5B6/P or 5B6/2P
A319-11331 травня 1996 р.CFM56-5A4 or 5A4/F
A319-11431 травня 1996 р.CFM56-5A5 or 5A5/F
A319-11530 липня 1999 р.CFM56-5B7 or 5B7/P
A319-13118 грудня 1996 р.IAE Model V2522-A5
A319-13218 грудня 1996 р.IAE Model V2524-A5
A319-13330 липня 1999 р.IAE Model V2527M-A5
A320-11126 лютого 1988 р.CFM56-5A1 or 5A1/F
A320-2118 листопада 1988 р.CFM56-5A1 or 5A1/F
A320-21220 листопада 1990 р.CFM56-5A3
A320-21410 березня 1995 р.CFM56-5B4 or 5B4/P or 5B4/2P
A320-21522 червня 2006 р.CFM56-5B5
A320-21614 червня 2006 р.CFM56-5B6
A320-23120 квітня 1989 р.IAE Model V2500-A1
A320-23228 вересня 1993 р.IAE Model V2527-A5
A320-23312 червня 1996 р.IAE Model V2527E-A5
A321-11127 травня 1995 р.CFM56-5B1 or 5B1/P or 5B1/2P
A321-11215 лютого 1995 р.CFM56-5B2 or 5B2/P
A321-13117 грудня 1993 р.IAE Model V2530-A5
A321-21120 березня 1997 р.CFM56-5B3 or 5B3/P or 5B3/2P
A321-21231 серпня 2001 р.CFM56-5B1 or 5B1/P or 5B1/2P
A321-21331 серпня 2001 р.CFM56-5B2 or 5B2/P
A321-23120 березня 1997 р.IAE Model V2533-A5
A321-23231 серпня 2001 р.IAE Model V2530-A5

Аварії та катастрофи

ДатаБортовий номерМісцеЖертвиПодія
26.06.1988 F-GFKC Абсайм3/136Демонстраційний політ на малій висоті, врізався в дерева
14.02.1990 VT-EPN Бенґалуру92/146Розбився при заході на приземлення через помилку екіпажу
20.01.1992 F-GGED Страсбург87/96Розбився при зниженні, екіпаж невірно задав параметри автопілота
14.09.1993 D-AIPN Варшава2/70При приземленні викотився за межі ЗПС через помилку екіпажу
10.03.1997borderA4O-EMАбу-Дабі0/115Перерваний зліт
22.03.1998 RP-C3222 Баколод3+0/130При приземленні один двигун не перевели на реверс
11.04.2000 F-OHMD Мінатітлан0/0Згорів при заправці
23.08.2000A4O-EKБахрейн143/143Не зміг піти на друге коло, розбився в морі
07.02.2001 EC-HKJ Більбао0/143Грубе приземлення
24.07.20014R-ABAКоломбон. д.Атака «Тамільських тигрів» на аеропорт
28.08.2002N635AWФінікс0/159Грубе приземлення
19.01.2003N313NBНью-Йорк0/2Врізався в стіну при русі до терміналу, помилка техніків
21.03.2003 B-22603 Тайнань0/175Грубе приземлення
03.05.2006 EK-32009 Сочі113/113Розбився в море при заході на друге коло
05.05.2006 EK-32001 Брюссель0/0Згорів в ангарі
05.05.2006 EK-32010 Брюссель0/0Згорів в ангарі
05.05.2006 SX-BVB Брюссель0/0Згорів в ангарі
18.07.2007 PR-MBK Сан-Паулу12+187/187При приземленні зійшов з ЗПС і врізався в склад ПММ
30.05.2008EI-TAFТегусігальпа2+3/124Викотився за межі ЗПС і розвалився на частини
27.11.2008D-AXLA Перпіньян7/7Обледеніння датчиків системи звалювання
15.01.2009N106USГудзон0/155У двигуни потрапили птахи. Аварійне приземлення на воду
28.07.2010 AP-BJB Ісламабад152/152Розбився при приземленні в складних метеоумовах
24.09.2010 EI-EDM Палермо0/129Грубе приземлення до торця ЗПС
05.05.2012 JA8384 Сендай0/108Зачепив хвостом ЗПС при відході на друге коло
06.02.2013 TS-IMB Карфаген0/83Приземлення з прибраною передньою стійкою
16.03.2013N620SCДжакарта0/0Пошкоджений на стоянці під час грози
03.07.2013JY-PTAТриполі0/1Пожежа в кабіні пілотів, під час техобслуговування вибухнув кисневий балон
27.07.20145A-LAIТриполі0/0Хвостова частина зруйнована при артилерійському обстрілі аеропорту
28.12.2014PK-AXCЯванське море162/162Впав у море при обльоті грози
24.03.2015 D-AIPX Французькі Альпи150/150Рейс Барселона-Дюссельдорф. Навмисно розбитий другим пілотом, що мав психічні проблеми.
29.03.2015 C-FTJP Галіфакс0/137Грубе приземлення до торця ЗПС, зачепив крилом лінію електропередачі
31.10.2015 EI-ETJ[21] Синайський півострів224/224Впав через 23 хвилини після зльоту. Місцеве розслідування триває. Аналіз записів бортових самописців вказує на вибух на борту. Згідно розслідуванню розвідок США і Британії, причина вибуху — теракт, закладення бомби на борт літака.
19.05.2016 MS804Середземне море66/66Катастрофа Airbus A320 над Середземним морем. Літак прямував із Парижа (Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля) у Каїр і зник з екранів радарів над Середземним морем приблизно в 200 км від єгипетського узбережжя.

Посилання

Див. також

Пов'язані розробки

Літаки зі схожими характеристиками

Примітки