Акабська затока
Акабська затока, Акаба, Ейлатська затока ((араб. خَلِيج الْعَقَبَة, трансліт. Khalīj al-ʿAqaba) (івр. מפרץ אילת, трансліт. Mifrátz Eilát)) — морська затока Червоного моря між Аравійським та Синайським півостровами[1][2][3]. Довжина близько 180 км, ширина до 28 км, глибина до 1 828 м[3]. Відділена від Червоного моря підводним порогом глибиною до 958 м[3]. Її берегова лінія належить чотирьом країнам: Єгипет, Ізраїль, Йорданія та Саудівська Аравія.
| араб. خليج العقبة | |
|---|---|
 | |
| Синайський півострів, Акабська затока праворуч | |
 | |
| 28°45′ пн. ш. 34°45′ сх. д. / 28.750° пн. ш. 34.750° сх. д. 34°45′ сх. д. / 28.750° пн. ш. 34.750° сх. д. | |
| Частина від | Червоне море |
| складники | Marsa el-Marakhd |
| Прибережні країни |  Єгипет,  Ізраїль,  Йорданія і  Саудівська Аравія |
| Довжина | близько 180 км |
| Ширина | до 28 км |
| Площа | 239 км² км² |
| Максимальна глибина | 1 828 м |
| Середня глибина | 1850 м |
| ідентифікатори і посилання | |
| P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4263 |
| GeoNames | 235620 |
| У проєкті OpenStreetMap | r12165391 ·R |
  Акаба Акаба (Єгипет) | |
 | |
 Акаба у Вікісховищі | |
Географія
Географічно Акабська затока є частиною розлому Великої рифтової долини, що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м. Затока сполучена з Червоним морем протокою Тиран, в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, Острів фараонів, що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.
Вид на йорданський берег затоки
Синайський берег затоки
Острів фараонів з середньовічним замком
Акабська затока
Адміністративно західний берег Акабської затоки (Синайський півострів) належить Єгипту, східний — частково Йорданії та Саудівській Аравії. На півночі затоки (бухта Акаба) розташований ізраїльський порт Ейлат (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки — Ейлатська затока).
Межа
Міжнародна гідрографічна організація визначає південну межу затоки як «лінію, що проходить від Рас-аль-Фасма на південний захід до острова Реквін (27°57′ пн. ш. 34°36′ сх. д. / 27.950° пн. ш. 34.600° сх. д.) через острів Тиран до його південно-західної точки, а потім на захід по паралелі (27°54'N) до узбережжя Синайського півострова». [4]
Геологія
Суецька затока омиває із заходу Синайський півострів, а Акабська затока — зі сходу. Геологічно затока утворює південний край рифту Мертвого моря. Затока містить три невеликі рифтові басейни[en] — Елатський, Арагонський і Дакарський, утворені між чотирма лівосторонніми сегментами зсуву. Рух по одному з цих розломів спричинив землетрус в Акабській затоці 1995 року[en]. [5]
Історія
Історично є в коліні Юди.
Заборона Єгипту на захід в затоку ізраїльських кораблів стала однією з причин Шестиденної війни 1967 року.
Населення і використання
Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони Ізраїлю, Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії. Там, зокрема, розташовані два порти: популярне і відносно велике курортне місто Ейлат (Ізраїль) і Акаба — єдиний порт Йорданії, а також прикордонне єгипетське селище Таба.
Господарство
Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, транспортне. Також налогоджене пасажирське поромне (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією. У водах затоки розвинено рибальство.
На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в тому числі й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).
Див. також
- Марса-ель-Мукейбіле, Марса-Мурах, Мерсет-Абу-Самра, Мерсет-Махаш-ель-Ала, Мерсет-Махаш-ель-Асфаль — бухти розташовані в західній частині затоки.
Примітки
Література
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
Посилання
- Акабська затока [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акабська затока |
