Діакритичний знак
Діакрити́чний знак, діакри́тик (від грец. διακριτικος — «розрізняльний») — надрядковий або підрядковий знак при букві, що вказує на вимову, яка відрізняється від вимови звука, позначеного цією ж буквою без знака.
á | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Літера A з діакритичним знаком акут | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В українській мові діакритичними знаками відрізняються літери «г» та «ґ», «і» та «ї», «и» та «й», «ш» та «щ».
Історія
Найдавнішими діакритичними знаками були, ймовірно, позначення довготи, короткості та наголосу у грецькому письмі.
Діакритики найбільш широко використовуються в мовах, що мають латинську абетку. Це пов'язано з тим, що в класичній латинській мові не було шиплячих звуків, носових голосних, палаталізованих (пом'якшених) голосних, які були або розвинулися в інших мовах, особливо неспоріднених.
Класифікація
Діакритичні знаки можна класифікувати різними способами.
- За місцем відображення: надрядкові, підрядкові, внутрішньорядкові
- За способом відображення: такі, що вільно приставляються до основного знака і такі, що вимагають змінення його форми
- За фонетико-орфографічним значенням:
- знаки, що мають фонетичне значення (що впливають на вимову):
- знаки, що надають літері нове звукове значення, відмінне від звичайного алфавітного (наприклад, чеські č, ř, ž);
- знаки, що уточнюють варіанти вимови якого-небудь звука (наприклад, французькі é, è, ê);
- знаки, що вказують на те, що літера зберігає своє стандартне значення в такому оточенні, коли її звучання повинне мінятися (наприклад, французьке ï);
- просодичні знаки (що уточнюють кількісні параметри звуку: тривалість, силу, висоту тощо):
- знаки, що мають тільки орфографічне значення, але не впливають на вимову:
- знаки, що дозволяють уникати омографів;
- знаки, що нічого не позначають і використовуються за традицією (наприклад, придих в церковнослов'янській, який завжди пишеться над першою буквою слова, якщо та — голосна);
- знаки ієрогліфічного значення (вважаються діакритичними тільки з позицій типографіки):
- знаки, що вказують на скорочене або умовне написання (наприклад, титло в церковнослов'янській);
- знаки, що вказують на застосування букв у інших цілях (та ж титла в кириличному записі чисел).
- знаки, що мають фонетичне значення (що впливають на вимову):
- За формальним статусом:
- знаки, за допомогою яких утворюються нові літери алфавіту (в західній термінології їх іноді називають модифікаторами, а не власне діакритичними знаками);
- знаки, поєднання букв з якими не вважається окремою літерою (такі діакритичні знаки зазвичай не впливають на порядок алфавітного сортування).
- За обов'язковістю застосування:
- знаки, відсутність яких робить текст орфографічно неправильним, а іноді і нечитабельним;
- знаки, що використовуються лише в особливих випадках: в книгах для початкового навчання читанню, у священних текстах, в рідкісних словах з неоднозначним читанням тощо.
Таблиця
| Назва | Опис, код | Приклад | Використання |
|---|---|---|---|
Роздільні знаки | |||
| Акут | ⟨ ́⟩, /-подібна риска над буквою U+0301 | á | Наголос (українська). |
| á | «Гострий наголос» (грецька, романські, слов'янські мови). | ||
| ń, ѓ | Палаталізація (пом'якшення) приголосного (польська, хорватська, македонська, лужицькі мови). | ||
| á | Довгий звук (чеська, словацька, угорська мови). | ||
| ó | Зміна звуку (у польській позначає у). | ||
| á | 2-й тон в піньїні (китайська мова). | ||
| Гравіс | ⟨`⟩ \-подібна риска над буквою U+0300 | à | Гравіс («важкий наголос»; грецька, романські, південнослов'янські мови) |
| à | 4-й тон в піньїні (китайська мова). | ||
| Умляут | ⟨¨⟩ дві крапки над буквою U+0308 | ë, ï, ü | Трема (роздільне прочитання буквосполучення; грецька, романські та інші мови). |
| ä, ö та ü | Умляут (асиміляція голосних; германські, фінські, словацька, тюркські мови). | ||
| ё | Йотування е (російська, білоруська мова). | ||
| ї | Йотування і (українська мова). | ||
| ї, ѵ̈ | Кендема (над і чи іжицею для читання їх як [і]; церковнослов'янська мова). | ||
| ӥ | Зміна голосного в позиції між мякими приголосними (фонетична транскрипція російської мови). | ||
| Циркумфлекс | ⟨^⟩⟨ ̑ ⟩ шапка над буквою (^ клин: U+0302, ̑ кругла: U+0311, ст.-сл. знак м'якості: U+0484, над парою букв: U+0361) | â, ê, û… | Камора, циркумфлекс («полегшений наголос»; грецька, романські, південнослов'янські мови). |
| â | Довгий гортанний [ɑ] (латинська транслітерація перської). | ||
| ĉ, ĝ, ĥ, ĵ, ŝ | Циркумфлекс (шипляча вимова звуків: [ч], [дж'], [х], [ж], [ш]; есперанто) | ||
| î | Зміна вимови (â,î → [и]; румунська мова). | ||
| ê, ŝ | Зміна вимови у латинській транслітерації кирилиці (ê → російське «э»; ŝ → «щ»). | ||
| ж͡дж | Один складений приголосний звук (африкат). | ||
Перелік
Джерела
- Словник іншомовних слів. Головна редакція УРЕ, 1974 р.
Посилання
- Діакритики // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 161. — ISBN 978-966-439-921-7.
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор
