Завизів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
село Завизів
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьРівненська область
РайонРівненський район
ГромадаОстрозька міська громада
Код КАТОТТГUA56060450220089947
Основні дані
Засноване1566
Населення267[1]
Площа0,939 км²
Густота населення284,35 осіб/км²
Поштовий індекс35811[2]
Телефонний код+380 3654
Географічні дані
Географічні координати50°31′00″ пн. ш. 26°34′49″ сх. д. / 50.51667° пн. ш. 26.58028° сх. д. / 50.51667; 26.58028 26°34′49″ сх. д. / 50.51667° пн. ш. 26.58028° сх. д. / 50.51667; 26.58028
Середня висота
над рівнем моря
216 м[3]
Водоймирічки: Безіменна, Безіменна, Горинь
Відстань до
обласного центру
43 км[4]
Відстань до
районного центру
43 км[4]
Найближча залізнична станціяМогиляни
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Героїв Майдану, 4
Карта
Завизів. Карта розташування: Україна
Завизів
Завизів
Завизів. Карта розташування: Рівненська область
Завизів
Завизів
Мапа
Мапа

CMNS: Завизів у Вікісховищі

Завизів (до 2009 — Завозів[5]) — село в Україні, в Острозькій міській громаді Рівненського району Рівненської області. Населення становить 267 осіб[1].

Географія

ред. код

Село Завизів розташоване за 43 км від обласного і районного центрів та 30 км від адміністративного центру міської громади. За 23 км знаходиться найближча залізнична станція Могиляни[4]. У присілку села у річку Безіменну впадає річка Безіменна.

Населення

ред. код

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 267 осіб[1].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:

Мовний склад населення с. Завизів[1]
МоваКількість осібВідсоток
українська26398,5
російська41,5

Історична довідка

ред. код

Протягнулося село з півдня на північ на 2 км. Коли і ким воно засноване, доки що невідомо. Вперше село згадується в скарзі від 19 червня 1566 року королівського дворянина Григорія Букоємського про його образу і нанесення ран слугам пана Льва Вельгорського і пані Катерини Войневичевої.

У цій скарзі вказувалось, що слуги і селяни дані Любки Хребтовичевої-Богуринської побили їх слуг при спробі повернути відповідно королівського указу енецького і Завезовського ґрунтів та Вельгорського млина.

24 червня 1579 року село згадується у заповіті Богуша Федоровича Корецького воєводи землі Волинської, старости Луцького Брацлавського і Вінницького. В ньому вказується, що село Завезов було куплене ним у дворянки Настасії Богданівни Джчусянки-Горяйнової-Тесівської і її чоловіка Олександра Джчуса за 618 коп і 10 Литовських грошей. Таким чином можна стверджувати, що село входило до володінь дворянки Настасії Джчусянки яки в солі Тесів мала свій маєток.

Після смерті Богуша Корецького село переходить у власність до двоюрідного брата і вірного службовця пана Семена Хребтовича Богуринського. Кому належало село у XVII столітті поки що невідомо, але вже на початку XVIII століття воно належало Яну Станіславу Линицькому, спадкоємці якого володіли селом до початку XIX століття, коли ним заволоділи Ленкевичі. У 1881 році село було куплене у спадкоємців полковником Павлом Григоровичем Григор'євим, що володів ним до 1917 року. Маєток Ленкевичів і полковника Григор'єва знаходився між селами Бухарів і Завизів над кручею» біля річки Горинь. Будинок двоповерховий, дерев'яний, господарські будівлі кам'яні, проіснували до середини 40-х років. Біля будинку був великий фруктовий сад, а біля дороги ріс осокор в 5 обхватів Коли і ким посаджений — невідомо (зрізаний в 50-х роках).

На кінець XIX століття в селі було 50 дворів (родин).

У 1906 році село Сіянецької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, від волості 6. Дворів 99, мешканців 685[6].

Під час польської окупації краю маєтком володіли Подільський і Висоцький (у вересні 1939 року виїхав у Гощу).

Релігія

ред. код

На території села в 1709 році побудована церква імені Пресвятої Богородиці (Покрови).

Відомі люди

ред. код

Народилися

ред. код

Примітки

ред. код

Джерела

ред. код

Посилання

ред. код

Навігаційне меню