Урвенна
| село Урвенна | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Громада | Здовбицька сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060230150043688 | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1497[2][3][4] | ||||
| Населення | 478[1] | ||||
| Площа | 6,958[1] км² | ||||
| Густота населення | 68,7[1] осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 35715[1] | ||||
| Телефонний код | +380 3652[1] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°26′44″ пн. ш. 26°14′44″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 210[джерело?] м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 35715, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Гільча-Друга, вул. Першотравнева, 65а[1] | ||||
| Карта | |||||
  Урвенна | |||||
 Урвенна | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
Урве́нна — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Село у складі Здовбицької сільської громади, колишній центр Урвенської сільської ради[4]. Населення становить 478 осіб[1]. Розташоване за 10 км від Здолбунова[4] і за 20 км від Рівного[2].
У селі нараховується 139 дворів, є інтернат для інвалідів, клуб, крамниця, тваринна ферма КСП «Колос»[5].
Назва
ред. кодНазва Урвенна походить від болотища Урва на східній околиці села[2][3]. Село також було відоме як Урвена[6][5], Урвенка[6][5], згадувалося також як Урвіаня[2] (Урв'яня[5]), Урванна[5], Урвяна[5], Гурвена[5].
Історія
ред. кодУрвенна вперше згадується в акті 30 вересня 1497 року як Урвіаня[2][3], коли в замку поблизу села Топорище (сьогодні Житомирська область) великим литовським князем Олександром Урвенна серед інших поселень була надана дарчою грамотою гетьманові Костянтину Острозькому[5].
Село згадується під назвою Урвяна в 1583 році в поборовиму реєстрі Луцького повіту як власність маршала волинської землі, князя Костянтина Острозького, яка платила від 7 «димів», 1 города, 5 «підсудків» (волосних чиновників)[6][5]. Пізніше село належало Порчинським[6]. На початку XIX століття власником села був маршалок рівненського повіту Віталіс Порчинський[7]. Згідно з актом 1596 року в Урвенній будувався новий дворовий палац, поблизу якого створювали паркові алеї, прокладали «тверду дорогу» до Лідави, «теребили» чагарники для паркових насаджень, оновлювали сад[5].
Село згадується декілька разів в актах під час української національно-визвольної війни 1648—1654 років у зв'язку із сутичками дворових дозорців з козацько-селянськими загонами[5]. Урвенна згадується після 1667 року в списку постраждалих від війни сіл як поселення з лише 5 заселеними дворами[5].
За даними 1889 року село мало крамничку, деревообробну майстерню, смолокурню, фільваркові атрибути та було єпархіяльно підпорядковане Гільчі Першій[5].
У 1906 році село Здовбицької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 26 верст, від волості 6. Дворів 52, мешканців 590[8].
У січні 1918 року на певний час було зайняте радянським військами[4].
У 1921 році до складу гміни Здовбиця Рівненський повіту Люблінського воєводства Польської Республіки офіційно входило дві Урвени — село Урвена Влосцянська (пол. Urwena Włościańska) та село Урвена Чеська (пол. Urwena Czeska)[9].
Під час Другої світової війни село входило до підрайону № 20 районного проводу № 9 «Земля» ОУН[10]. 32 мешканці Урвенни воювали в складі Червоної армії під час Німецько-радянської війни[4].
Згідно з довідником 1947 року в Урвенній була сільська рада з приналежними до неї чотирма хуторами[5]. Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) у селі були клуб, бібліотека, дільнична лікарня, відділення зв'язку з автоматичною телефонною станцією[4].
Населення
ред. код| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1906[8] | 590 | — |
| 1921[9] | 521 | −11.7% |
| 1973[4] | 637 | +22.3% |
| 1989[11] | 545 | −14.4% |
| 2001[12] | 468 | −14.1% |
| Динаміка населення | ||
У 1906 році в селі було 52 двори та 590 мешканців[8].
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі Урвені Влосцянській налічувалося 76 будинків та 418 мешканців, з них 220 чоловіків та 198 жінок; усі 418 жителів — православні українці[9]. Водночас у селі Урвені Чеській було 14 будинків та 103 мешканці, з них[9]:
- 55 чоловіків та 48 жінок;
- 81 православний, 22 римо-католики;
- 25 українців, 1 поляк, 77 осіб іншої національності.
Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) у селі тоді проживало 637 осіб, було 172 двори[4].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 545 осіб, з яких 378 чоловіків та 167 жінок.[11]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 468 осіб[12], 100 % населення вказали своєї рідною мовою українську мову[13].
Культура
ред. код
У селі розташований руїни невеликого палацу[2], у центрі села є сильно пошкоджений заїзд середини XIX століття[3]. Крім того, у селі споруджено обеліск загиблим у Німецько-радянській війні[4].
Палац
ред. код
Цей невеликий палац та парк довкола нього був створений на початку XIX століття власником села, маршалком місцевої шляхти Віталісом Порчинським[2][3]. Будівництво палацу було закінчено близько 1828 року[3]. Малюнки палацу робили Генріх Пеєр[de] та, дещо пізніше, Наполеон Орда[7].
 | [Палац в Урвенній] гримів на всю околицю — як через милу оку архітектуру, так і через внутрішнє оздоблення, що разом з англійським парком, що оточував палац, складало прегарну єдність, гарно утримувалося |  |
— Шимон Конопацький, 1827[2][3] | ||
У минулому це була двоповерхова споруда в стилі класицизму. У центрі містився 4-колонний портик. Колони іонічного ордеру по центру перетиналися балконом другого поверху. Весь будинок був накритий високим дахом. Перед головним фасадом розташовувався парк. Заїжджали на територію через арковий мурований місток. У першій половині XIX століття за невідомих обставин збудували ще один корпус біля палацу[7].
У 1879 році після того, як Омельчинські, тогочасні власники села, емігрували в Париж, сільський маєток був розпарцельований (розподілений) серед чеських колоністів, зокрема палац був розділений між двома їхніми родинами[2][3].
Ймовірно, палац існував аж до Другої світової війни[2][3]. У післявоєнний час до палацу зроблена добудова, а на місці парку зведені нові будинки. Сьогодні палац використовується як житловий будинок, другий корпус сильно пошкоджений та продовжує руйнуватися[7].
Релігія
ред. кодУ східній частині села розташована церква Казанської Ікони Богоматері, збудована в 1994 році[3][5]. 20 січня 2019 року громада села на парафіяльних зборах одноголосно ухвалила рішення про перехід до Православної церкви України. До цього сільська громада належала до Української православної церкви Московського патріархату[14].
За припущенням історика Ігоря Тесленка Урвенна в другій половині XVI — на початку XVII століття належала до приходу села Гольче Острозької волості[15].
Примітки
ред. кодЛітература
ред. код- Цинкаловський О. Урвена // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 480. — 578 с.
- Urwena al. Urwenna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 821. (пол.)
Посилання
ред. код | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Урвенна |
- Урвенна // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Анастасія Бондар (04.01.2017). Мандруй і знай свій рідний край: Урвенна. http://rivne1.tv/. Рівне 1. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- Урвенна: залишки історії в мальовничому куточку Рівненщини. http://rivne1.tv/. Рівне 1. 26.07.2018. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- Урвенна. http://www.castles.com.ua/. Замки та храми України. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 21 січня 2019.
- Палаци Волині: незнана Урвенна. http://www.hroniky.com/. Хроніки Любарта. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 21 січня 2019.
- Урвенна. http://zdolbuniv.info/. Інформаційне видання міста Здолбунова. Архів оригіналу за 9 вересня 2011. Процитовано 21 січня 2019.
| |||||
| |||||||||||
