Харалуг
| село Харалуг | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Громада | Корецька міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060310330094107 | ||||
| Облікова картка | Харалуг | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1577 | ||||
| Населення | 424 | ||||
| Площа | 1,515 км² | ||||
| Густота населення | 279,87 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 34712 | ||||
| Телефонний код | +380 3651 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°42′19″ пн. ш. 27°00′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д. 27°00′36″ сх. д. / 50.70528° пн. ш. 27.01000° сх. д. | ||||
| Водойми | р. Рудка, Вороб'ївка | ||||
| Відстань до обласного центру | 62 км | ||||
| Відстань до районного центру | 18 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | Рівненська область, Корецький район, с. Харалуг, вул. Шкільна, 1; | ||||
| Карта | |||||
  Харалуг | |||||
 Харалуг | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
Харалу́г — село у складі Корецької громади Рівненського району Рівненської області. Колишній центр Харалузької сільської ради. Населення — 424 особи.
Географія
ред. кодСелом протікає річка Вороб'ївка.
Історія
ред. кодУ 1906 році село Межиріцької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 57 верст, від волості 13. Дворів 78, мешканців 496[1].
Археологічні знахідки
ред. кодВ 1971 році поблизу села виявлено багатошарове поселення комарівської культури.
До розпаду СРСР в Харалузі існувала унікальна колекція кам'яних знарядь праці, зібрана вчителем історії Ігорем Пантелеймоновичем Кирильчуком.
Історична довідка
ред. кодІснує версія, що село було повноцінним населеним пунктом вже за часів Київської Русі, оскільки з його назвою ідентифікуються «мечі харалужні», які загадуються в «Слові о полку Ігоревім». Вважається, що саме на місці сучасного Харалуга виготовляли холодну зброю, використовуючи залізо, виготовлене з болотної руди, яку видобували неподалік — в районі села Залізниця.
Перша згадка — 1577 рік.
До скасування кріпосного права Харалуг носив ще назву «Сорокапанівка».
У 1845 році у селі діяла суконна фабрика.
І. П. Кирильчук переконує, що харалужна сталь назвалася від поселення, а не навпаки[джерело?].
В 1985 р., повертаючись до Новочеркаська, в цьому селі зупинявся Чикатило Андрій Романович[джерело?].
Освіта, культура, охорона здоров'я
ред. кодУ селі діють загальноосвітня школа І–ІІ ступенів, дитячий садочок, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Герб і прапор
ред. кодНа лазуровому щиті два срібні мечі із золотими руків'ями в косий хрест, вістрям донизу, над срібною розкритою книгою. На червоній главі срібний уширений хрест. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Автори — Ю. П. Терлецький, Л. О. Онищук.
Релігія
ред. код- Свято-Яківлівська церква
- Церква євангелістів християн-баптистів.
Відомі люди
ред. код- Поліщук Валентин Михайлович, уродженець села — народний умілець, краєзнавець, почесний донор.
- Курчик Микола Якович[2], житель села, дисидент, багатолітній політв'язень радянських концтаборів[3].
- Павел Казимир Конопка — «посідач» села «з руки» дідича — князя Корецького Самуеля Кароля 1648 року й пізніше[4]
- У Харалуг часто приїжджав В. Г. Короленко. У селищі певний час функціонував музей письменника.
Примітки
ред. кодПосилання
ред. код- «Криворіжсталь» з десятого століття[недоступне посилання з травня 2019]
- Справжня слов'янська зброя — краща за дамаск
| ||||||||
| ||||||||
