Лава

розплавлена вулканічна маса

Ла́ва — природний силікатний розплав глибинних мас, що вилився на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів вулканів[a]. Від магми відрізняється відсутністю газів, які звітрюються під час виверження. Внаслідок застигання лави утворюються ефузивні гірські породи.

Фонтан лави заввишки 10 метрів, Гаваї, США
Аа-лава. Гаваї.
Пахоехое-лава та аа-лава. Гаваї. 2007
Скам'яніла лава

Лава — це зазвичай розжарена (690–1200 °С) рідка або дуже в'язка маса з частково або повністю розплавлених гірських порід, яка вилилася або була витиснута на земну поверхню під час вулканічного виверження.

Походження терміна

Цей термін походить від латинського дієслова лабі, яке означає «сповзати» і влучно описує лавові потоки, які стікають стрімкими схилами вулкана[виправити стиль].[1][неавторитетне джерело]

Види

Найрозповсюдженіші базальтова, андезитова, дацитова і ріолітова лава, рідше трахітова, фонолітова, пантелеритова, комендитова, онгонітова. Лава, вивержена на суху земну поверхню — аа-лава; пахоехое (пехуху) — лавовий потік з хвилеподібною склуватою поверхнею, часто скрученою в складки, іноді пальцеподібний, розділений на окремі струмені, нерідко з тунелями. Лава, яка вилилася під водою, називається кульовою (подушковою, еліпсоїдальною, піллоу-лавою). Вона є скупченням округлих «подушок» або «куль», втиснених одна в одну, або довгастих трубок, що сполучаються за допомогою шийок.

Див. також

Примітки

Джерела

Література

Інтернет-ресурси