Ліверморій

хімічний елемент з атомним номером 116

Ліверморій[1] (лат. Livermorium, Lv, стара назва унунгексій (лат. Ununhexium, Uuh), або ека-полоній) — хімічний елемент з атомним номером 116. Найстабільніший ізотоп293Lv з періодом напіврозпаду ~60 мс. Теоретично ліверморій належить до групи 16 періодичної системи.

Ліверморій (Lv)
Атомний номер 116
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса) 293 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома пм
Енергія іонізації (перший електрон) кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус пм
Радіус іона пм
Термодинамічні властивості
Густина г/см³
Молярна теплоємність Дж/(К·моль)
Теплопровідність Вт/(м·К)
Температура плавлення К
Теплота плавлення кДж/моль
Температура кипіння К
Теплота випаровування кДж/моль
Молярний об'єм см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки Å
Температура Дебая К
HHe
LiBeBCNOFNe
NaMgAlSiPSClAr
KCaScTiVCrMnFeCoNiCuZnGaGeAsSeBrKr
RbSrYZrNbMoTcRuRhPdAgCdInSnSbTeIXe
CsBa*HfTaWReOsIrPtAuHgTlPbBiPoAtRn
FrRa**RfDbSgBhHsMtDsRgCnNhFlMcLvTsOg
*LaCePrNdPmSmEuGdTbDyHoErTmYbLu
**AcThPaUNpPuAmCmBkCfEsFmMdNoLr
CMNS: Ліверморій у Вікісховищі

Історія

Ліверморій відкрито шляхом синтезу ізотопів у 2000 р. в Об'єднаному інституті ядерних досліджень спільно з Ліверморською національною лабораторією (США), Науково-дослідним інститутом атомних реакторів (Димитровград, Росія) та «Електрохімприбором» (Лісовий, Росія). 19 липня 2000 вперше спостерігався α-розпад ядра 116-го елемента, отриманого в результаті бомбардування мішені з кюрія іонами кальцію. Результати експерименту були вперше опубліковані 6 грудня 2000[2]. Хоча в цій роботі стверджувалося про синтез ізотопу 292Lv, в подальших роботах дана робота була пов'язана з ізотопом 293Lv[3].

Пізніше в тому ж Об'єднаному інституті ядерних досліджень синтез ізотопів елемента був підтверджений хімічною ідентифікацією кінцевого продукту його розпаду[4].

Походження назви

Назва походить від міста Лівермор, де розташована Ліверморська національна лабораторія [5]. До цього використовувалась тимчасова систематична назва «унунгексій» (лат. Ununhexium, Uuh), штучно утворена від коренів латинських числівників 1, 1, 6.

Отримання

Отриманий в результаті ядерних реакцій: ,

,

,


а також в результаті α-розпаду 294Og[6].

Відомі ізотопи

ІзотопМасаПеріод напіврозпадуТип розпадузареєстровано подій
290Lv2907,1+3,2−1,7 мсα-розпад в 286Fl10
291Lv29118+22−6 мсα-розпад в 287Fl3
292Lv29218+16−6 мсα-розпад в 288Fl?
293Lv29353+62−19 мсα-розпад в 289Fl3

Примітки

Посилання