Ейнштейній

Відкритий у грудні 1952 року шляхом аналізу ґрунту з атолу Еніветок (Маршаллові острови), де було здійснено випробування першого американського термоядерного пристрою «Майк».

Утворюється захопленням ядрами плутонію нейтронів:

${\displaystyle \mathrm {^{239}_{\ 94}Pu\ {\xrightarrow[{-5\ \beta ^{-}}]{+\ 14,\ 15,\ 16\ (n,\gamma )}}\ _{\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ 99}^{253,\ 254,\ 255}Es} }$

або при обстрілі каліфорнію ядрами дейтерію^[2]:

${\displaystyle \mathrm {^{249}_{\ 98}Cf\ +\ _{1}^{2}D\ \longrightarrow \ _{\ 99}^{248}Es\ +\ 3\ _{0}^{1}n\quad (_{\ 99}^{248}Es\ {\xrightarrow[{27\ min}]{\epsilon }}\ _{\ 98}^{248}Cf)} }$

Інші ізотопи отримані при обстрілі берклію альфа-частинками^[3]:

${\displaystyle \mathrm {^{249}_{\ 97}Bk\ {\xrightarrow[{-\ 4-1\ n}]{+\alpha }}\ _{\ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ \ 99}^{249,\ 250,\ 251,\ 252}Es} }$

Використовується лише як сировина (ядерна мішень) з метою отримання інших трансуранових елементів методом «важких іонів». Комерційного значення не має.

• Ейнштейній на Webelements [Архівовано 20 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Ейнштейній у Популярній бібліотеці хімічних елементів [Архівовано 19 травня 2021 у Wayback Machine.]

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.