Населення Румунії

Зміни чисельності населення країни: 1948 року ‒ 15,87 млн осіб, 1956 ‒ 17,48 млн осіб, 1966 ‒ 19,1 млн осіб, 1977 ‒ 21,56 млн осіб, 1992 ‒ 22,8 млн осіб, 2002 ‒ 21,7 млн осіб, 2011 ‒ 20,12 млн осіб^[2].

Відтворення

Народжуваність у Румунії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,14 ‰ (208-ме місце у світі)^[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,33 дитини на одну жінку (215-те місце у світі)^[1]. Рівень застосування контрацепції 69,8 % (станом на 2005 рік)^[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26 років (оцінка на 2011 рік)^[1].

Смертність у Румунії 2015 року становила 11,9 ‰ (27-ме місце у світі)^[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,3 % (депопуляція) (220-те місце у світі)^[1].

Природний рух населення Румунії в 1946—2015 роках^[3][4]

Вікова структура

Середній вік населення Румунії становить 40,7 року (44-те місце у світі): для чоловіків — 39,3, для жінок — 42,1 року^[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,92 року (109-те місце у світі), для чоловіків — 71,46 року, для жінок — 78,59 року^[1].

Вікова структура населення Румунії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

• діти віком до 14 років — 14,49 % (1 612 090 чоловіків, 1 526 431 жінки);
• молодь віком 15—24 роки — 10,94 % (1 215 309 чоловіків, 1 154 618 жінок);
• дорослі віком 25—54 роки — 45,92 % (5 030 926 чоловіків, 4 919 140 жінок);
• особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,92 % (1 308 475 чоловіків, 1 491 858 жінок);
• особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,73 % (1 376 634 чоловіка, 2 030 868 жінок)^[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,4; коефіцієнт розлучуваності — 1,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 28 (дані за 2010 рік)^[5]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,2 року, жінки — 26,7 року, загалом — 28,5 року (дані за 2014 рік)^[6].

Густота населення країни 2015 року становила 84,8 особи/км² (120-те місце у світі)^[1]. Населення країни не утворює значних міських агломерації, окрім столичної, міста розташовані досить рівномірно територією країни; утворені міські райони приваблюють для проживання значну частину населення.

Урбанізація

Румунія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 54,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,01 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)^[1].

Головні міста держави: Бухарест (столиця) — 1,868 млн осіб (дані за 2015 рік)^[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,24 ‰ (122-ге місце у світі)^[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 240 осіб без громадянства^[1].

Румунія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)^[7].

Головні етноси країни: румуни — 83,4 %, угорці — 6,1 %, роми — 3,1 %, українці — 0,3 %, німці — 0,2 %, інші — 0,7 %, інші — 6,1 % населення (оціночні дані за 2011 рік)^[1].

Динаміка національного складу населення Румунії (відносна кількість)

Динаміка національного складу населення Румунії (абсолютна кількість)

• 
  Найчисельніші нації по комунах, 2011 рік (рум.)
• 
  Розселення румунів, 2002 рік
• 
  Розселення угорців, 2002 рік
• 
  Розселення ромів, 2002 рік
• 
  Розселення українців, 2002 рік

• 
  Розселення німців, 2002 рік
• 
  Розселення липован, 2002 рік
• 
  Розселення турок, 2002 рік
• 
  Розселення кримських татар, 2002 рік
• 
  Розселення сербів, 2002 рік

• 
  Розселення словаків, 2002 рік
• 
  Розселення болгар, 2002 рік
• 
  Розселення хорватів, 2002 рік

Українська діаспора

Чисельність української громади в Румунії постійно знижується. Станом на 2011 рік, вона налічувала 50,9 тис. осіб (0,27 % загальної кількості населення країни). У повоєнній Румунії найбільшої чисельності вона сягала 1992 року - 65,5 тис. осіб, а у відносному - 1956 року (0,35 % загальної кількості населення країни).

Офіційна мова^[8]: румунська — розмовляє 85,4 % населення країни. Інші поширені мови: угорська — 6,3 %, циганська — 1,2 %, інші мови — 7 % (дані на 2011 рік). Румунія, як член Ради Європи, 17 липня 1995 року підписала і ратифікувала 24 жовтня 2007 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 травня 2008 року). Регіональними мовами визнані: албанська, вірменська, македонська, італійська, польська, русинська, їдиш, грецька, циганська, татарська; болгарська, чеська, словацька, німецька, хорватська, угорська, російська, сербська, турецька, українська^[9].

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 81,9 %, протестантизм — 6,4 %, римо-католицтво — 4,3 %, інші — 0,9 %, не сповідують жодної, або атеїсти — 0,2 %, не визначились — 6,3 % (станом на 2011 рік)^[1].

Релігійний склад населення за переписом 2002 року:

• 85,9 % — православ'я;
• 4,6 % — римо-католицизм;
• 3,2 % — кальвінізм;
• 1,9 % — п'ятидесятництво;
• 0,8 % — греко-католизизм;
• 3,6 % — інше.

• 
  Поширення релігій за комунами, 2002 рік (рум.)
• 
  Поширення православ'я, 2002 рік
• 
  Поширення римо-католицтва, 2002 рік
• 
  Поширення кальвінізму, 2002 рік
• 
  Поширення п'ятидесятництва, 2002 рік

• 
  Поширення греко-католицизму, 2002 рік
• 
  Поширення ісламу, 2002 рік
• 
  Поширення унітаріанства, 2002 рік
• 
  Поширення старообрядництва, 2002 рік
• 
  Поширення баптизму, 2010 рік

Рівень письменності 2015 року становив 98,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,1 % — серед чоловіків, 98,5 % — серед жінок^[1].Державні витрати на освіту становлять 2,9 % ВВП країни, станом на 2012 рік (104-те місце у світі)^[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2012 рік).

Середня і професійна

Вища

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,45 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)^[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)^[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,6 % ВВП країни (138-ме місце у світі)^[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 9,89 ‰ (139-те місце у світі); хлопчиків — 11,23 ‰, дівчаток — 8,47 ‰^[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 31 випадків на 100 тис. народжень (127-ме місце у світі)^[1].

Румунія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2013 року було зареєстровано 16,2 тис. хворих на СНІД (85-те місце у світі), це 0,11 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (111-те місце у світі)^[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 500 осіб (84-те місце у світі)^[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 23,4 % (101-ше місце у світі)^[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни^[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 92,2 %, в сільській місцевості — 63,3 %, загалом по країні — 79,1 % (станом на 2015 рік)^[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 6,88 км³ на рік, або 320,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 22 % припадає на побутові, 61 % — на промислові, 17 % — на сільськогосподарські потреби^[1].

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 48,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 23,1 %; частка осіб похилого віку — 25,8 %, або 3,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера^[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 22,4 % населення країни^[1].Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 15,3 %, верхній дециль — 7,6 % (станом на 2014 рік)^[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж^[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 12,082 млн унікальних інтернет-користувачів (44-те місце у світі), що становило 55,8 % загальної кількості населення країни^[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 9,266 млн осіб (54-те місце у світі)^[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 28,3 %; промисловість і будівництво — 28,9 %; сфера послуг — 42,8 % (станом на 2014 рік)^[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,7 % працездатного населення, 2014 року — 6,8 % (78-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 24 %, серед юнаків — 23,6 %, серед дівчат — 24,7 % (45-те місце у світі)^[1].

Наркотики

Значний перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну, що прямує до Західної Європи балканським шляхом; країна залишається вразливою для відмивання грошей через банківську систему, конвертаційні центри, ігорну індустрію^[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Румунії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня^[10][11].

• 
  Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
• 
  Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

• при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• у віці старше за 64 роки — 0,68 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
• загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої^[1].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

• .

Переписи

• Перепис населення Румунії (2002)

• Населення Землі
• Населення Європи

Українською

• Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
• Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
• Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
• Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
• Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
• Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
• Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
• Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
• Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
• Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
• Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
• Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
• Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
• Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

• (рос.) Румыния // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
• (рос.) Румыния // Страны и народы. Зарубежная Европа. Восточная Европа / Редкол. : В. П. Максаковский (отв. ред.), Ю. В. Иванова и др. — М. : «Мысль», 1980. — 349 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
• (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
• (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
• (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
• (рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
• (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

• World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
• Global Health Observatory. Romania : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Румунії.
• Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
• At a glance: Romania. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Румунії.
• Romania. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Румунії.
• Romania. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Румунії від Міжнародної організації праці.
• United Nations Development Programme in EU‎ : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
• United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
• World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.