Портал:Каталонія
Benvingut al portal de la Catalunya i dels Països Catalans de la Viquipèdia ucraïnesa
| Портал | Обговорення порталу | Проєкт | Обговорення проєкту | Учасники проєкту |
Каталонія та каталанські країни
Каталонія — історичний регіон на південному заході Європи, а саме на південному сході Іберійського півострова, етнічні землі каталонців. У теперішній час історична Каталонія розділена кордоном Іспанії та Франції.
Автономна область Каталонія — адміністративний реґіон в Іспанії між середземноморським узбережжям і Піренеями на кордоні з Францією та Андоррою.
Каталанські країни — всі середземноморські адміністративні території, населення яких, хоча б частково, говорить каталанською мовою : Автономна область Каталонія, Автономна область Валенсія, Автономна область Балеарські о-ви в Іспанії, невеликі території в автономних провінціях Іспанії Арагон (Західна смуга) та Мурсія (Ал-Карша), департамент Східні Піренеї у Франції (або Північна Каталонія), Князівство Андорра та м. Алґé на о. Сардинія, Італія.
Нові сторінки
Новини каталанських країн
Новий аеропорт Льєйда-Алґуайра було відкрито у муніципалітеті Алґуайра за 15 км від центру міста Льєйда, Автономна область Каталонія. Аеропорт Льєйда – Алґуайра є регіональним пасажирським та вантажним аеропортом для західних районів Каталонії (Західна баґарія) та прилеглих районів Західної смуги. Вартість будівництва аеропорту склала 130 млн євро. Він став першим аеропортом, побудованим Жанаралітатом (урядом) Каталонії, який зараз є його єдиним акціонером.
Референдуми щодо незалежності Автономної області Каталонія — серія консультативних неофіційних місцевих референдумів у 2009 та 2010 р.р., на які виноситься питання щодо утворення незалежної від Іспанії Каталонії. Перший референдум («Референдум 13-S») відбувся 13 вересня 2009 р. у муніципалітеті Ареньш-да-Мун, кумарка (район) Марезма Автономної області Каталонія. Друга хвиля («Референдум 13-D») розпочалася 12 грудня 2009 р. (було проведене голосування у одному з найменших муніципалітетів Каталонії Сан-Жаума-да-Фрунтанья) та продовжилася наступного дня, 13 грудня 2009 р., у 166 муніципалітетах по всій автономії. Третя («Референдум 28-F») та четверта («Референдум 25-A») хвилі голосування заплановані на 28 лютого 2010 р. (зокрема муніципалітети Алп, Бреза, Усталрік, Бідрерас, Паламос, Лінас-дал-Бальєс, Калдас-да-Монбуї, Сан-Фаліу-да-Кузінас, Сан-Кірза-дал-Бальєс, Бегас, Мулінс-да-Рей, Монблан, Ал-Бандрель та Аґрамун) та 25 квітня 2010 р. (зокрема у середніх та великих містах Балаге, Сал, Сарріа-да-Те, Жироні, Сабаделі, Манрезі, Ла-Сеу-д'Уржель та, можливо, у столиці Каталонії Барселоні). В муніципалітеті Аспаррагера голосування пройде 24 квітня 2010 р.[1]
13 вересня 2009 р. — 12/13 грудня 2009 р. — 28 лютого 2010 р. — 24/25 квітня 2010 р.
У ресторані міста Палма баскською організацією ЕТА, що бореться за незалежність Країни басків від Іспанії, було влаштовано вибух. Окрім того поліція отримала повідомлення ще про дві бомби, які вдалося знешкодити до того, як вони вибухнули[2].
Потрібна твоя допомога !
Запрошуємо до спільної роботи з написання та доповнення статей про Каталонію та інші каталанські країни. Будемо вдячні за внесок у створення повноцінних статей української Вікіпедії, присвячених цій «наступній європейській країні». Пропозиції, зауваження та запитання просимо залишати тут.
Ти можеш написати власні статті. Для цього набери слово або термін, про який ти бажаєш створити статтю, у панелі "Пошук", що знаходится ліворуч згори, та натисни кнопку "Перейти". Якщо статті за вказаним словом або терміном ти не знайшов, можеш створити її, використовуючи панель "Створити статтю", що її розміщено нижче.Див. також
Moltes gràcies!Вибрані та хороші статті
Вибране зображення
Цікавинки
- У 1916 році українські та каталонські націоналісти зустрілися в рамках Третьої конференції народів, організованою Союзом народів у Лозанні (Швейцарія)[3].
- Найбільша виставка у світі, присвячена новим розробкам у галузі мобільного зв'язку — «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» під патронатом Асоціації GSM (англ. GSMA Mobile World Congress)[4] — проводиться щорічно у Барселоні. У 2009 р. «Всесвітній конгрес мобільного зв'язку» працюватиме з 16 до 19 лютого, очікується, що Виставковий центр у Барселоні, де проходить «ВКМЗ», відвідає понад 50 тис. осіб[5][6].
- Компанія Microsoft присутня у каталанських країнах вже 15 років як «Microsoft Catalunya, Balears i Comunitat Valenciana». Наразі такі програми та оболонки доступні каталанською мовою: Dynamics CRM 4.0, Microsoft Search Server 2008, Windows Internet Explorer 7, Microsoft 2007 Office system, Microsoft Windows Vista, Microsoft Office 2003, Microsoft Windows XP, Windows Share Point Services 3.0[7].
- Серед програмного забезпечення, перекладеного каталанською мовою, є такі програми та оболонки: Windows Vista та Windows XP (Windows), Ubuntu, Fedora, Office 2007, OpenOffice, Explorer 7, Firefox, Chrome та Opera[8][9].
- Єдиним на сьогодні доменом верхнього рівня, який використовується не для країни, а для мовної та культурної спільноти — а саме для каталаномовних сайтів та сайтів на каталонську тематику — є домен .cat. Офіційно створення домену було схвалено ICANN 16 вересня 2005 р. Цікаво те, що вже подано заявку на домен найвищого рівня для сайтів, пов'язаних з Барселоною — .bcn.
- Недобудований Храм Святого Сімейства у Барселоні є туристичною пам'яткою, яку відвідують більше людей, ніж будь-яку іншу споруду чи музей і в каталанських країнах, і в Іспанії. Газета "Ал Паріодіку да Каталунья" (кат. El Periódico de Catalunya) повідомляла, що у 2006 р. храм відвідало 2,26 мільйони осіб, а це більше, ніж музей Прадо та палац Альгамбра.
- Населення Андорри, яка є частиною каталанських країн, має найбільшу у світі тривалість життя — у середньому 83,5 років (дані станом на 2007 рік).
- У відповідності до звіту Інституту статистики Каталонії, середній річний дохід каталонської родини у 2007 р. склав 27 039 євро, тобто 10 107 євро на одну людину, що на 9,3% вище середнього показника по Іспанії.[10]. Лише 43% каталонських родин характеризують свій дохід як «достатній», 27,2% «зводять кінці з кінцями», 29% «мають певні складнощі». Найгірший стан у тих осіб, які живуть одні, є розведеними та у імігрантів. Бідними є 18,2% родин (середній дохід — 8 184 євро на рік).
- Загальновизнаним є те, що Христофор Колумб народився в Генуї або на Сардинії, однак існують свідчення, що у знаменитого мореплавця було каталонське коріння. Вперше у XVIII ст. це ствердив каталонський історик Пера Серра-і-Пустіус (кат. Pere Serra i Postius) у своїй книзі «Історія Каталонії»[11][12].
- Так само, як і в Україні, гостей у Каталонії вітають хлібом і сіллю[13].
- У Каталонії вино часто зберігають та п'ють не зі звичайної винної пляшки, а з традиційного прибору, який називається «пурро́» (кат. porró).
- Однією з найвідоміших страв Каталонії є місцева піца, яка називається «кока». На відміну від свого італійського аналога кока може бути не лише овочевою, але і солодкою, зі шматочками помаранча, черешні та дині.
- За однією з версій, назва «майонезу» — соусу, приготованого з рослинної олії, яєць, оцту або лимонного соку та гірчиці, цукру і солі шляхом збивання яєчного жовтка при поступовому додаванні олії — походить від назви міста Мао, що розташоване на о-ві Менорка (Балеарські острови, каталанські країни) в Іспанії.
- Грецьке місто Афіни та прилеглі території (Герцогство Афінське) були включені до Арагонського королівства в 1311 р. Афіни залишалися під управління Каталонської компанії до 1388 р. Офіційною мовою Афін у цей час була каталанська, а офіційної релігією – католицизм. У XIV ст. Парфенон використовувався саме як католицька церква під назвою «Костел Св. Марії».
- Існує легенда, що 14 червня 1808 р., під час битви з французами під містечком Ал-Брук (за часів наполеонівських війн), каталонський хлопець з Санпазо, граючи на барабані, змусив повірити французів у те, що іспанська армія була численнішою, ніж насправді – це призвело до однієї з перших поразок Наполеона і підірвало віру у непереможність французького війська [14].
- Найвища людська вежа, яку було зроблено у Каталонії – це відбулося вперше 22 листопада 1998 р. у м. Тарраса на Старій площі, складалася з 10 ярусів, по 3 людини на кожному ярусі[15]. Після цього рекорд було повторено ще кілька разів.
Вибрана стаття
Анто́ні Ґауді́-і-Курне́т (повне прізвище та ім'я - Анто́ні-Пла́сід-Ґільє́м Ґауді́-і-Курне́т, кат. Antoni Plàcid Guillem Gaudí i Cornet, ісп. Antonio Plácido Guillermo Gaudí y Cornet — Антоніо-Пласідо-Гільєрмо Гауді-і-Корнет; 25 червня 1852, Реус — 10 червня 1926, Барселона) — каталонський архітектор, новатор форми та один з найяскравіших представників стилю модерн в архітектурному мистецтві. Більшість його робіт зосереджена в Барселоні.
Ґауді починає цікавитись архітектурою та малюванням ще в школі в Реусі, а в 1870 році переїжджає в Барселону, щоб згодом вступити до місцевого університету на факультет архітектури. Для цього він декілька років готується, одночасно підробляючи креслярем у місцевих архітекторів.
В студентські роки індивідуальність його світосприйняття проявилася досить гостро, він ненавидів аналітичну геометрію з її прямими лініями та кутами, взагалі «мертві» теоретичні предмети. Натомість захоплювався криволінійними формами та багатоманіттям живої природи, з якого потім виріс його унікальний, різноманітний за формою та кольорами стиль.
Барселонський університет закінчує в 1878 році. «Або геній, або божевільний» — так сказали про нього на випускному екзамені.
Ґауді був фігурою досить ексцентричною. Принципово відмовлявся розмовляти іспанською, розмовляв тільки каталанською з підлеглими та відвідувачами і навіть з королем Іспанії, який колись відвідав його будівний майданчик. Одного разу його побила місцева поліція за «розпалення національного сепаратизму».
Каталанська мова
Катала́нська мо́ва (кат. català, вимовляється [kətə'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.
У період з 1979 до 2007 років каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.
Починаючи з XIII ст. каталанська мова називалася по різному на різних територіях. Наразі найбільш поширеними є три назви: каталанська (або каталонська), валенсійська (лише в Автономній області Валенсія в Іспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).
З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова (з VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам'ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов.
Існує дві великі групи діалектів – східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).
У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l∙l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артикля перед іменами) з сусідніми галло-романськими та західно-іберійськими мовами.
Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (на приклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського peça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з баскійської, германських, окситанської, арабської, іспанської, французької та англійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от паелья та барак.
Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).
Статті з лінгвістики — Валенсійська мова • Валенсійська мовна академія • Граматика • Діалекти (центральнокаталанський та його субдіалекти — барселонський • шіпелья • таррагонський • салат • північний перехідний; північнокаталанський (русільйонський); балеарський; алґерський; Північно-західний та його субдіалекти — рібагорський • пальяський • льєйдський; Північноваленсійський (ебрський) та його субдіалекти — валенсійський перехідний (каталанський туртозький) • кастельйоський (власне північноваленсійський); валенсійський та його субдіалекти — апічат (центральноваленсійський) • південноваленсійський • алаканський • мальоркський у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера) • Інститут каталонських студій • Лексика • Назви мови • Окситано-романські мови • Окситанська мова • Порівняння лексики романських мов • Проповіді з Урґаньї • Список Сводеша • Фонетика.
Символи Каталонії та каталанських країн
Офіційні символи — Герб Каталонії • Гімн Андорри • Гімн Валенсії • Гімн Каталонії • Національний день Каталонії • Прапор Андорри • Прапор Каталонії • Хрест Святого Георгія.
Архітектурні символи — Брама каталанських країн • Місто мистецтв та наук • Храм Святого Сімейства.
Природні символи — Канігу.
Футбольні клуби — «Барселона» • Гімн ФК «Барселона» • «Валенсія» • «Еспаньйол» • «Мальорка» • «Вільярреал».
Барселона
Будівлі – Тріумфальна арка • Вежа Балясґуард • Бібліотека Каталонії • Ла-Букарія (ринок Св. Йосипа) • Будинок Амальє • Будинок Бальо • Будинок Калбет • Будинок Фусте • Будинок Лєо Мурери • Будинок Міла • Будинок Лас Пуншас • Будинок Бісенс • Замок трьох драконів • Собор • Будинок Ардіака • Дім міста • Пам'ятник Колумбу • Королівські верфі • Жінка та птах • Залізнична станція Франція • Обсерваторія Фабра • Форум • Фундація Жуана Міро • Шпиталь Сан Пау • Шпиталь Санта Креу • Готель Арс • Монастир Жункерас • Монастир Падралбас • Співаючі фонтани • Замок Монжуїк • Вежа комунікації • Олімпійський порт • Олімпійське кільце • Палац барона Квадрського • Палац єпископа • Палац Ґуель • Палац Жанаралітату Каталонії • Палац Біррейна • Великий королівський палац • Парламент Каталонії • Павільйон Барселони • Іспанське містечко • Храм Святого Сімейства • Зал ста колон • Санта Марія дал Мар • Вежа Аґба • Вежа Кульсарола • Фабрика Стара пара.
Площі та вулиці – Ашямпла (Ешямпле) • вул. Абіньо (Авіньйонська вул.) • вул. Фарран • пр. Діагунал (Діагональний пр.) • пл. Фусса да лас Мурерас • Єврейський квартал • Ла-Рамбла • вул. Ґран біа да лас Кортс Каталанас (Велика вул. каталонського Парламенту) • пр. Ґрасія • Пласа Каталунья (пл. Каталонії) • Пласа Аспанья (пл. Іспанії) • Пласа Райал (Королівська пл.) • вул. Ла Рамбла да Каталунья • Готичний квартал.
Музеї – Музей археології Каталонії • Музей Ґауді • Центр сучасної культури Барселони • КосмоКашя • Фундація Антоні Тапіаса • Фундація Жуана Міро • Ботанічний інститут Барселони • Ботанічний сад • Музей сучасного мистецтва Барселони • Музей декоративних мистецтв • Музей Замок Монжуїк та Військовий музей • Музей воску • Музей кераміки • Музей Єгипту • Музей еротики • Музей етнології • Музей Фрадаріка Мареса • Музей ФК Барселона • Музей історії Каталонії • Музей історії міста Барселони • Морський музей Барселони • Музей музики • Національний музей мистецтва Каталонії • Музей парфумів • Музей Пікассо • Музей текстилю та народного одягу • Музей шоколаду.
Стадіони – Муніципальний стадіон Нарсіс Сала • Камп Ноу • Стадіон Лас Кортс • Стадіон Саррія • Олімпійський стадіон ім. Люїса Кумпаньша • Міні-стадіон • Критий стадіон Блауґрана • Критий стадіон Сан Жорді.
Сценічне мистецтво – Великий театр Лісеу • Аудіторіум • Палац каталонської музики • Театр Аполу • Грецький театр • Вільний театр • Театр Пуліурама • Театр Ромеа.
Парки – Парки Мусен Коста і Льюбера • Парк лабіринтів Орти • Парк води • Парк цитаделі • Парк іспанської промисловості • Парк Клот • Парк Ґуель.
Зоопарки – Акваріум • Зоопарк Барселони.
Пляжі – Пляж Барсалунети • Пляж Бугатель • Пляж Ма Беля • Пляж Ноба Ікарія • Пляж Ноба Ма Беля • Пляж Сан Себастья.
Політика Каталонії
Парламентські партії Автономної області Каталонії (у дужках - кількість депутатів у Парламенті Каталонії після виборів 1 листопада 2006 р.) — Громадяни — Громадянська партія (C's, 3) • Ініціатива за Каталонію — Зелені (ICV, 12) • Конвергенція та Єднання (CiU, 48) • Народна партія Каталонії (PP, 14) • Республіканська лівиця Каталонії (ERC, 21) • Соціалістична партія Каталонії (PSC, 37).
Політики Каталонії — Арнест Банак • Хосе Монтілья • Президенти Жанаралітату Каталонії • Албер Рібера.
Спадок людства каталанських країн (ЮНЕСКО), культура Каталонії та каталанських країн
Андорра — Долина Мадріу-Парафіта-Кларо.
Каталонія — Спадок Антоні Ґауді (Парк Ґуель • Палац Ґуель • Будинок Міла • Храм Святого Сімейства • Будинок Бісенс • Будинок Бальо • Колонія Ґуель) • Монастир Публет • Спадок Люіса Думенака (Палац музики • Шпиталь Сан Пау) • Романські церкви з долини Буї • Пам'ятки романської епохи Таррагону та району Таррагунес • Патум да Берґа.
Балеарські о-ви — Біорізноманіття та культура Ібіци.
Валенсія — Шовкова біржа Валенсії • Пальмовий парк у м. Елш • Містерія з м. Елш • Наскельний живопис провінцій Алакан і Валенсія.
Визначні архітектори — Антоні Ґауді • Жузеп Пуч-і-Кадафалк.
Каталонська кухня
Каталонські страви — Кока з овочами (coca de verdures або coca d’escalivada) • Аскалібаза або ескалібада (escalivada) • Каба або кава (cava) • Хліб з помідором по-каталонськи (pa amb tomàquet) • Кока Св. Івана (coca de Sant Joan) • Крем-брюле по-каталонському або каталонський крем (crema catalana) • Мед з білим сиром з Монсаррата (mel i mató de Montserrat) • Рибний сукет (suquet de peix) • Салат з тріски, аскашяза або ескашада (esqueixada) • Свиняча нога (солона шинка) (cuixa de porc) • Айолі (allioli) • Аскуделья і м'ясо з каструлі (escudella i carn d’olla).
Валенсійські страви — Паелья або паейя (paella) • Турро або торро (torró) • Валенсійська вода або Айгуа де Валенсія (aigua de València) • Напій уршата да шуфас або орчата де чуфес (orxata de xufes).
Північнокаталонські страви — Містела або містель (mistela або mistelle) • Русільйонські фрикадельки (boles de picolat).
Балеарські страви — Мальоркська випічка ансаїмаза або енсаїмада (ensaïmada) • Мальоркська ковбаса субрасаза або субрасада (sobrassada) • Майонез.
Біле каталонське вино — Макабеу (el macabeu) • Шареллу (панса бланка) (el xarel•lo) • Пікаполь (el picapoll).
Червоне каталонське вино — Сумоль (el sumoll) • Трапат або трепат (el trepat).
Каталонське вино з додаванням спирту — Рансі (vi ranci) • Ґарнача (vi de garnatxa) • Мускатель (vi de moscatell) • Бімблан або вімбланк (vimblanc).
Історія Каталонії
Перші поселення доісторичної людини на території сучасної Каталонії датуються початком середнього палеоліту.
В античну епоху (у 1-му тис. до н.е.) Іберійський півострів заселяли іберійці, які зазнали кельтських впливів. У цей самий час відбувається колонізація узбережжя фінікійцями та карфагенянами. У 269 р. до н.е. ріка Ебро стала першим військовим кордоном між Карфагеном та Римом. Як наслідок Пунічних війн уся територія нинішньої Каталонії увійшла до іберійських провінцій Риму.
З падінням Римської імперії (476 р.) на каталонських землях утверджуються вестготи. Вестготське королівство не являло собою стійкого державного утворення. За вестготів відбуваються численні сутички та збройні конфліким, зокрема й перше повстання з метою виокремлення земель сучасної у Каталонії у окреме королівство під проводом герцога Паулюса у 672 р.
На початку VIII ст. Іберійський півострів зазанає берберо-мусульманської навали, втім уже до кінця цього століття над каталонськими землями встановлюють контроль франкські королі, які ділять їх на графства.
З 877 р. на території Каталонії існує Барселонське графство, якому на короткий період (за життя графа Вільфреда) вдається об'єднати більшість каталонських земель. Протягом Х — поч. ХІІ ст. відбувається підсилення і централізація Барселонського графства. У цей же час у письмових документах вперше згадується термін Каталонія.
У 1137 році Каталонія об'єднується з королівством Арагон. Подальше правіння королів Якова І Завойовника (1213—1276 р.р.) та Петра ІІІ Великого (1276—1285 р.р.) вважається золотим часом каталонської історії, коли проводиться експансійна зовнішня політика, а всередині королівства пануючими стають каталанська мова і культура, розвиваються мистецтво і література. Цей сприятливий для розвитку Каталонії період тривав у цілому до середини XIV ст., після чого, як наслідок внутрішніх (зокрема переривання престолонаслідування), так і зовнішніх (у першу чергу, підсилення Кастилії), Каталонія стає провінцією об'єднаної Іспанії (з 1479 р.), що закріплює династійний шлюб Ізабели Кастильської та Фердинанда ІІ Арагонського у 1492 р.
До 1714 р. Каталонії значною мірою вдавалось зберігати відносну політичну самостійність, але внаслідок Війни за іспанську спадщину, зокрема битви під Барселоною (11 вересня 1714 р.), в якій ерцгерцог Карл VI, підтримуваний каталонською знаттю програв іспанську корону Філіпу V — першому Бурбону на іспанському троні. Права Арагонського королівства скасовувалися.
У XVIII ст. на каталонських землях іспанський уряд проводить жорстку централізаторську політику. У цей же час активно зароджується і розвивається капіталізм, який завдяки торгівлі з Америкою дає надприбутки.
З середини XIX ст. в Каталонії під проводом Баланті Алміраля поширюється каталонський національний сепаратистський рух, підтримуваний каталаномовною інтелігенцією, закладено підвалини теорії каталонського націоналізму (або каталанізму).
Під час Іспанської революції у 1932—34 р.р. та 1936—39 р.р. Каталонія користується автономію. З встановленням режима Франко (1939 р.) каталонську автономію було скасовано. Лише після повалення диктаторського франкістського режиму каталонську автономію було відновлено (вересень 1977 р.), що законодавчо було закріплено у Конституції Іспанії 1978 р.
18 червня 2006 р. у Каталонії відбувся референдум, за результатами якого 74 % тих, що проголосували, підтримали більшу самостійність своєї автономії, зокрема у правовій сфері. У теперішній час за правовим статусом Каталонія є однією з найбільш самостійних автономій у Євросоюзі.
Доісторична епоха та давня історія – Доісторична епоха в історії Каталонії • Іберійці • Карфаген • Карфагеняни на Іберійському півострові • Пунічні війни (Друга Пунічна війна) • Фінікія • Давні греки (Емпоріон • Родіс) • Завоювання Іберійського півострова Римом.
Вестготи та арабське завоювання – Вестготи (Атаульф • Герцог Паулюс) • Арабське завоювання (Аль-Андалус • Кордовський халіфат).
Формування та унезалежнення каталонських земель – Іспанська Марка • Барселонське графство • Вільфред Волохатий • Буррель ІІ • Рамон Баранґе І Старий • Рамон Баранґе ІІІ • Рамон Баранґе IV • Арагонське королівство • Яків І Арагонський • Королівство Валенсія • Королівство Мальорка • Яків ІІ Мальоркський • Петро III Арагонський Великий • Альфонс Щедрий • Яків ІІ Арагонський • Петро IV Церемонний • Мартин І Гуманний • Фердинанд І Арагонський • Альфонс V Великодушний • Фердинанд II Арагонський Католик • Ізабелла Кастильська.
Інтеграція в Союз Кастилії та Арагону, завоювання Каталонії – Карл І Іспанський • Філіп ІІ • Війна Женців • Каталонська Республіка • Піренейський договір • Війна за іспанський спадок • Утрехтський мир • Взяття Барселони • Філіп V • Карл VI Габсбурґ • Декрети Нуева Планта.
Новітній час – Маріано Альварес де Кастро • Французький домініон у Каталонії • Карлістські війни • Каталонський націоналізм • Клопотання про захист • Жуакім Рубіо-і-Ос • Баланті Алміраль та Каталонський конгрес • Анрік Прат-да-ла-Ріба • Франсеск Камбі • Жузеп Пуч-і-Кадафалк.
XX століття — сучасність – Алехандро Лерру • Каталонська співдружність • Франсеск Масія та партія Каталонська держава • Жанаралітат • Республіканська лівиця Каталонії • Люїс Кумпаньш • Іспанська громадянська війна • Диктатура Франко • Асамблея Каталонії • Жузеп Тарраделяс • Терра Ліура • Жорді Пужол • Паскуал Марагаль • Хосе Монтілья • Статут автономії 2006 р. • Суверенітет і прогрес • Платформа за право вибору • Референдум щодо незалежності Каталонії в муніципалітеті Ареньш-да-Мун.
Визначні історики – Жаума Сафон • Пера Тумік • Віктор Балаге.
Географія Каталонії та каталанських країн
Каталанські країни — Каталонія • Валенсія • Балеарські о-ви • Північна Каталонія • Князівство Андорра • Західна смуга (Арагон) • м. Алґе (Сардинія) • Ал-Карша (Мурсія).
Провінції Каталонії — Барселона • Жирона • Льєйда • Таррагона.
Провінції Валенсії та Балеарських о-ів — Алакан • Балеарські острови • Валенсія • Кастальо.
Кумарки (райони) Автономної області Каталонія — Алт-Ампурда • Ал-Камп • Ал-Панадес • Алт-Уржель • Алта-Рібагорса • Анойя • Бажас • Баль-д'Аран • Бальєс-Уксідантал • Бальєс-Уріантал • Барґаза • Барсалунес • Баш-Ампурда • Баш-Ебра • Баш-Камп • Баш-Любрагат • Баш-Панадес • Башя-Сарданья • Ґарраф • Ґаррігас • Ґарроча • Жирунес • Конка-да-Барбара • Марезма • Монсіа • Нугера • Паляс-Жуса • Паляс-Субіра • Пла-да-л'Астань • Пла-д'Уржель • Пріурат • Рібера-д'Ебра • Ріпульєс • Сагарра • Саґрія • Селба • Сулсунес • Таррагунес • Терра-Алта • Узона • Уржель.
Історичні кумарки (райони) Північної Каталонії — Алта-Сарданья • Баляспі • Капсі • Кунфлен • Русальо (Русільйон).
Кумарки (комарки) Автономної області Валенсії — Алаканті • Алкалатен • Алкойя • Алт-Віналопо • Алт-Маестрат • Альто-Міхарес • Альто-Палансія • Баш-Віналопо • Баш-Маестрат • Валенсія • Валле-де-Кофрентес / Валле-де-Айора • Валь-д'Албайда • Веґа-Баха-дель-Сеґура / Уерта-де-Оріуела • Віналопо-Мічя • Камп-де-Морведре • Камп-де-Турія • Каналь-де-Наваррес • Комтат • Костера • Лос-Серранос • Маріна-Алта • Маріна-Башя • Ойя-де-Буньол • Орта-Норд • Орта-Оест • Орта-Суд • Плана-Алта • Плана-Башя • Портс • Рекена-Утієль • Рібера-Алта • Рібера-Башя • Рінкон-де-Адемус • Сафор.
Кумарки Балеарських о-вів — Айбіса • Льєбан • Манорка • Міджорн • Палма • Пла-да-Мальорка • Райге • Серра-да-Трамунтана • Фурмантера.
Баґарії Автономної області Каталонія: основні баґарії — Барселона (або Столична) • Камп-да-Таррагона • Центральна Каталонія • Жирона • Західна (або Льєйда) • Ебрська • Ал-Пірінеу і Баль-д'Аран (або Ал-Пірінеу і Аран); основна баґарія або підбаґарія Західної баґарії — Ал-Пірінеу і Баль-д'Аран (або Ал-Пірінеу і Аран); додаткові баґарії — Панадес (або Історичний Панадес) • Баль-д'Аран • Ал-Тер.
Історичні департаменти Каталонії (1812 - 1814 р.р.) — Те (Тер) • Східні Піренеї • Сеґра (Сеґр) • Устя Ебри (Буш-де-л'Ебр) • Монсаррат (Монсерра).
Муніципалітети Автономної області Каталонія — Абіньюнет-да-Пучбантос • Агуляна • Ал-Порт-да-ла-Селба • Ал-Фа-д'Ампурда • Албанья • Асполя • Баскара • Бантальо • Білабартран • Біладамат
Відомі каталонці, валенсійці та андоррці
Видатні художники – Сальвадор Далі • Жуан Міро.
Композитори, музики та співаки - Пау Казалс • Ісаак Альбеніс • Монсеррат Кабальє • Хосе Каррерас • Серхіо Дальма.
Видатні науковці - Рамон Люль • Жуан Курумінас • Пумпеу Фабра.
Поети та письменники - Жасін Бардаге • Жуан Фусте • Клаус Ебнер • Едуардо Мендоса • Анрік Казасас • Юрій Михайличенко.
Визначні архітектори – Антоні Ґауді • Жузеп Пуч-і-Кадафалк.
Церковні ієрархи та священники – Олександр VI, папа римський • Калікст ІІІ, папа римський • Жуан-Анрік Бібас, співкнязь Андорри • Жузеп Казаноба-і-Мартурель.
Спортовці – Хуан Антоніо Самаранч • Шаві (Хаві) Ернандес • Жузеп (Хосеп, Пеп) Гвардіола • Жуан (Хоан) Лапорта.
Підприємці – Факундо Бакарді.
Інші – Люїс Кулет • Огюстен Бетанкур • Нарсіс Мунтуріол • Кусто Далмау.
Українці в каталанських країнах – Володимир Петрущак • Жузеп Казаноба-і-Мартурель • Юрій Михайличенко • Володимир Федюк • Андрій Антоновський • Дмитро Чигринський.
Інші портали української Вікіпедії
|
