Рак сечового міхура
Рак сечового міхура — це будь-який з кількох типів раку, що виникає в тканинах сечового міхура[1]. Симптоми включають кров у сечі, біль під час сечовипускання та біль у попереку[1]. Це виникає, коли епітеліальні клітини, що вистилають сечовий міхур, стають злоякісними[7].
| Рак сечового міхура | |
|---|---|
 Перехідно-клітинний рак сечового міхура. Біле в сечовому міхурі є контрастним. | |
| Спеціальність | Урологія, онкологія |
| Симптоми | Кров у сечі, біль при сечовипусканні[1] |
| Типи | Перехідно-клітинні карциноми, плоскоклітинної карциноми, аденокарциноми[1] |
| Фактори ризику | Куріння, сімейний анамнез, попередня променева терапія, часті інфекції сечового міхура, певні хімічні речовини[1] |
| Метод діагностики | |
| Лікування | Хірургія, променева терапія, хіміотерапія, гормональна терапія, таргетна терапія |
| Препарати | карбоплатин[2][3], етопозид[2], цисплатин[2][3], thiotepad[2], valrubicind[2], mitomycind[2][3], доксорубіцин[2], Пембролізумаб[3], nivolumabd[3], docetaxel trihydrated[3], бевацизумаб[3], гемцитабін[3] і цисплатин[4] |
| Прогнози | П'ятирічна виживаність ~77% (США)[5] |
| Частота | 549 000 нових випадків (2018)[6] віковий ризик від 65 до 84 років[5] |
| Смерті | 200 000 (2018)[6] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 2C94 |
| OMIM | 109800 |
| DiseasesDB | 1427 |
 Urinary bladder cancer у Вікісховищі | |
Фактори ризику раку сечового міхура включають куріння, сімейний анамнез, попередню променеву терапію, часті інфекції сечового міхура та вплив певних хімічних речовин[1]. Найпоширенішим типом є перехідно-клітинна карцинома[1]. Інші типи включають плоскоклітинний рак і аденокарциному[1]. Діагноз зазвичай ставлять за допомогою цистоскопії з біопсією тканин[8]. Стадію раку визначають за допомогою трансуретральної резекції та медичної візуалізації[1][9][10].
Лікування залежить від стадії раку[1]. Це може включати деяку комбінацію хірургічного втручання, променевої терапії, хіміотерапії або імунотерапії[1]. Хірургічні варіанти можуть включати трансуретральну резекцію, часткове або повне видалення сечового міхура або відведення сечі[1]. Типова п’ятирічна виживаність у Сполучених Штатах становить 77%, в Канаді – 75%, а в Європі – 68%[5][11][12].
Станом на 2018 рік рак сечового міхура вразив близько 1,6 мільйона людей у всьому світі з 549 000 нових випадків і 200 000 смертей[6]. Вік початку захворювання найчастіше становить від 65 до 84 років[5]. Чоловіки хворіють частіше, ніж жінки[5]. У 2018 році найвищий рівень раку сечового міхура спостерігався в Південній і Західній Європі, за якою слідує Північна Америка з показниками 15, 13 і 12 випадків на 100 000 осіб[6]. Найвищий рівень смертності від раку сечового міхура спостерігався в Північній Африці та Західній Азії, за якими слідує Південна Європа[6].
Ознаки та симптоми
Для раку сечового міхура характерно наявність крові в сечі, яку можна побачити або виявити лише під мікроскопом. Кров у сечі є найпоширенішим симптомом раку сечового міхура, і він безболісний. Видима кров у сечі може бути лише короткочасною, і може знадобитися аналіз сечі, щоб підтвердити наявність невидимої крові. Від 80 до 90% людей з раком сечового міхура спочатку мали видиму кров[13]. Кров у сечі також може бути спричинена іншими захворюваннями, такими як камені в сечовому міхурі або сечоводі, інфекцією, захворюваннями нирок, раком нирок або судинними вадами розвитку, хоча ці захворювання (за винятком раку нирок) зазвичай є болісними.
Інші можливі симптоми включають біль під час сечовипускання, часте сечовипускання або відчуття потреби сечовипускання без можливості цього зробити. Ці ознаки та симптоми не є специфічними для раку сечового міхура, а також можуть бути викликані нераковими захворюваннями, включаючи інфекції простати, гіперактивний сечовий міхур або цистит. Деякі рідкісні форми раку сечового міхура, такі як урахальна аденокарцинома, виробляють муцин, який потім виділяється з сечею, що робить її густою[14].
Люди з пізньою стадією захворювання можуть відчувати біль у тазу або кістках, набряки нижніх кінцівок або болі[15]. Рідко під час фізичного огляду можна виявити пальпаторну пухлину[16].
Примітки
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) | Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
