Сирени (тварини)

Сирени (Sirenia), або ламантиноподібні[1][2] (Trichechiformes) — ряд травоїдних ссавців, що живуть у воді. Батьківщиною сирен ймовірно є Африка, а їх найближчими родичами — хоботні і дамани. Сучасні види живуть в тропічних та субтропічних водах, оскільки стерлерових корів винищили біля двохсот років тому.

Сирени
Період існування: 55.8–0 млн р. т. ранній еоценнаш час
Ламантин (Trichechus manatus)
Біологічна класифікація редагувати
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клада:Синапсиди (Synapsida)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Надряд:Афротерії (Afrotheria)
Клада:Paenungulata
Клада:Tethytheria
Ряд:Сирени (Sirenia)
Illiger, 1811
Родини/роди
Вікісховище: Sirenia

Разом з китоподібними і ластоногими, сирени — один з трьох великих таксонів водних ссавців. На відміну від тюленів, ламантиноподібні не можуть пересуватися по суші на кінцівках. З китоподібними їх також не можна порівняти, оскільки вони зазвичай мешкають в прибережному мілководді або у прісній воді.

Опис

Сирени — масивні тварини з веретеноподібним тілом. В них масивний кістяк з важкими кістками та товстостінним черепом. Їхні передні кінцівки перетворилися на плавці, а задні в ході еволюції повністю зникли, є лише рудименти стегна і тазу. Передні плавці, або ласти, рухливі в плечовому, ліктьовому суглобах і навіть в кисті. Спинного плавця, як у деяких видів китів, у сирен немає. Хвіст перетворився в плоский задній плавець. Шкіра дуже товста і зі складками, волосяного покриву немає, хоч де-не-де збереглися поодинокі щетинки. Голова рухлива, без вушних раковин. В порівнянні з тілом, голова досить велика, проте об'єм мозку по відношенню до розмірів тіла один з найменших серед всіх ссавців. Морда витягнута, але приплюснута, а не гостра. Її оточують тверді і чутливі вуса, за допомогою яких сирени відчувають об'єкти. Ніздрі розташовані порівняно високо, вони закриваються спеціальними клапанами і відкриваються тільки для дихання. Кількість і форма зубів у окремих видів сирен дуже варіює. Різці часто зустрічаються у виродженій формі (окрім дюгонів), а ікла відсутні у всіх сучасних видів. Передня частина піднебіння покрита мозолястими шарами, що ймовірно допомагає при їжі. Мозолястим є і короткий язик. У сирен великий двокамерний шлунок з парою мішкоподібних придатків, довга кишка з великою сліпою кишкою.

Спосіб життя

Сирени живуть біля узбережжя чи в гирлах тропічних річок. Вони мають добрий слух та нюх, але недорозвинутий зір, який мало їм допомагає в каламутній воді та заростях водоростей.

Сирени живуть поодинці або в невеликих групах. Вони пересуваються завжди поволі й обережно. Їхня їжа винятково вегетаріанського характеру і складається з морської трави й водоростей. Тривалість життя сирен становить близько двадцяти років.

Походження

Сирени є родичами хоботних. Підтвердженням цьому є як їх викопний предок, еотерій, так і ряд спільних зі слонами ознак в сучасних видів — грудні молочні залози, зміна кутніх зубів протягом всього життя, схожі на бивні різці в дюгонів, нігтеподібні копитця на ластах ламантинів тощо.

Класифікація

Класифікація згідно з Voss, 2014.[3].

Ряд поділяють на такі групи:

Вимерлі родини

Родина Dugongidae — Дюгоневі

Родина Trichechidae — Ламантинові

Примітки

Посилання