Стокгольмський метрополітен

Stockholms tunnelbana
Опис
Країна	Швеція
Місто	Стокгольм
Дата відкриття	30 вересня 1933 р. як легке наземне метро ; 1 жовтня 1950 р. як підземне метро
Річний пасажиропотік	328 млн
Сайт	sl.se
Власник	Storstockholms Lokaltrafik
Оператор	MTR Nordicd і Veolia Transportd
Маршрутна мережа
Кількість ліній	7
Кількість станцій	100
Довжина мережі	105,7 км
Схема маршрутів
	Stockholms tunnelbana у Вікісховищі

Стокгольмський метрополітен (швед. Stockholms tunnelbana) — система ліній метрополітену у місті Стокгольм, Швеція. Метрополітен налічує 100 станцій, з яких 47 підземні, а 53 розміщені на поверхні землі, або на естакадах. Метрополітен складається з 7 ліній, пронумерованих від 10 до 19. Вони об'єднані у групи за кольором; зелена група, червона, та синя. В системі використовується стандартна ширина колії та живлення потягів від контактної рейки.

Історія

Перша частина лінії була відкрита 1950 року, коли підземна лінія легкого метро, відкрита 1933 року, була трансформована у систему метрополітену. Лінія з'єднувала станції «Slussen» і «Hökarängen». У 1952 році була відкрита друга лінія, яка з' єднала «Hötorget» та західні райони міста. У 1957 році дві лінії були з'єднані у зелену групу ліній. Червона група була відкрита 1964 року і вона проходила через північно-східні райони, повз центр, до південного-заходу. Остання група ліній, синя група, була відкрита 1975 року, вона проходила через північно-західні масиви. Останній раз коли система оновлювалася — це відкриття станції Skarpnäck у 1994 році (зелена лінія).

Станції

Окрім 100 станцій, які наразі експлуатуються, є ще одна станція, яку до сих пір не відкрили, — це станція Kymlinge, яка розташована на синій лінії.

Стокгольмский метрополітен вважається справжнім шедевром сучасного мистецтва — найдовшою, підземною, мистецькою галереєю у світі. Звичайно витвори мистецтва дуже відрізняються від традиційних, архітектурних, підземних палаців таких як Московський метрополітен, Лондонський метрополітен. Стокгольмський метрополітен дуже відрізняється від інших саме тим, що більшість зі станцій системи зроблені у ефекті підземної печери, яскраво розмальованої. Найцікавіші станції метро можна побачити на синій лінії.