Вінкристин

хімічна сполука

Вінкристин (лейрокристин, Oncovin) — є хіміотерапевтичним препаратом, який використовується для лікування ряду типів раку. Це включає гострий лімфолейкоз, гострий мієлоїдний лейкоз, хворобу Ходжкіна, нейробластому та дрібноклітинний рак легенів. Його вводять внутрішньовенно.[3]

Вінкристин
Систематична назва (IUPAC)
(3aR,3a1R,4R,5S,5aR,10bR)-Methyl 4-acetoxy-3a-ethyl-9-((5S,7S,9S)-5-ethyl-5-hydroxy-9-(methoxycarbonyl)-2,4,5,6,7,8,9,10-octahydro-1H-3,7-methano[1]azacycloundecino[5,4-b]indol-9-yl)-6-formyl-5-hydroxy-8-methoxy-3a,3a1,4,5,5a,6,11,12-octahydro-1H-indolizino[8,1-cd]carbazole-5-carboxylate
Ідентифікатори
Номер CAS57-22-7
Код ATCL01CA02
PubChem5978
DrugBankDB00541
Хімічні дані
ФормулаC46H56N4O10 
Мол. маса?
SMILESeMolecules & PubChem
Синонімиleurocristine ki
Фармакокінетичні дані
Біодоступністьn/a (not reliably absorbed by the GI tract)[1]
Зв'язування~44%[2]
МетаболізмLiver, mostly via CYP3A4 and CYP3A5[1]
Період напіврозпаду19 to 155 hours (mean: 85 hours)[1]
ВиділенняFaeces (70–80%), urine (10–20%)[1]
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

D(AU) D(США)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) ? (CA) POM (UK) -only (US)

Шляхи введенняintravenous

Вінкристин вперше був виділений у 1961 році.[4] Він входить до списку основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.[5][6] Це алкалоїд барвінку, який можна отримати з мадагаскарського барвінку Catharanthus roseus.[4]

Механізм дії

Вінкристин працює частково шляхом зв’язування з білком тубуліну, зупиняючи полімеризацію димерів тубуліну з утворенням мікротрубочок, через що клітина не може відокремити свої хромосоми під час метафази.[7] Потім клітина піддається апоптозу.[8] Молекула вінкристину пригнічує виробництво та дозрівання лейкоцитів.[9] Однак недоліком вінкристину є те, що він впливає не лише на поділ ракових клітин. Він впливає на всі типи клітин, що швидко діляться, що робить необхідним дуже специфічне введення препарату.[10]

Примітки