Голосний звук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Голосни́й звук, са́могласник, самозвук, голосі́вказвуки мови, що утворюються при вільному проходженні видихуваного повітря через ротову порожнину, тобто мають вільну артикуляцію . У гортані внаслідок ритмічного коливання напружених зв’язок утворюється голос певного тону.[1]

Рядред. код

Визначається місцем напруження й підйому язика.

Підняттяред. код

Визначається висотою підняття язика.

Вокалізмред. код

Вокалізм (лат. vocalis ‘що має голос, дзвінкий, співочий’) — система (складних дивних) голосних звуків певної мови.[1]

Див. такожред. код

Посиланняред. код

Приміткиред. код

Навігаційне меню