Група крові

Дослідження крові та її груп тісно пов'язано з переливанням крові та виявленням системи AB0. Проте, наука рухається вперед і прогрес розвитку зумовив виявлення інших систем груп крові окрім AB0.^[2][3][5][6]

За системою AB0 є два основні білки еритроцитів (гемаглютиногени), які позначаються літерами «А» і «В» (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми (гемаглютиніни) — Альфа(α) та Бета(β) (грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою «0». За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові:

• без аглютиногенів та з обома аглютинінами — (0), відома також як І
• тільки з аглютиногенами А та з аглютиніном бета — (А), відома також як ІІ
• тільки з аглютиногенами В та з аглютиніном альфа — (В), відома також як III
• з обома аглютиногенами та без аглютинінів — (АВ), відома також як IV

Історія відкриття

Три групи крові було відкрито Ландштайнером в 1900 році, а його учнями була відкрита й четверта (1901—1907 рр.). Того ж року було опубліковано дослідження чеського вченого Янського, який на відміну від Ландштайнера (що винайшов позначення 0, А, В (AB0)), не лише описав групи (римськими абр. I—IV), а й виклав умови, за яких переливання не призведе до летального результату^[9]. Кожна з цих груп може містити або не містити ще один білок еритроцитів — резус-фактор(Rh).

Номенклатурна назва

Цікавим моментом є назва системи: AB0 чи ABO. Початково вона отримала назву від наявності аглютиногенів A та B, чи їхньої відсутності, яку вчений позначив як 0, тому першопочаткова назва системи AB0 — вимовляють [А-Бе-Нуль, англійською Ей-Бі-Зіроу]. Однак, в англомовних країнах (США, Велика Британія) та неангломовних країнах (Німеччина^[10]) замість цифри 0 вживають літеру «О» — таким чином, вимовляють ABO ([ей-бі-оу]) (заміна можлива з кількох причин. Перша — це білок ABO який кодований однойменним геномом та визначає групу крові, друга — схожість у написанні цифри 0 і літери O, і обидва можливі варіанти вимови^[11]).

Резус-фактор є другою найважливішою для трансфузіології системою груп крові. Поверхневі антигени еритроцитів кодуються низкою неалельних генів, серед яких найважливішими є RHD (компонент трансмембранного транспортера амонію) та RHCE, функція якого невідома.

За статистикою, найпоширенішою є перша група крові (0): до неї належать 33,5 % населення Землі. Найменш поширеною є четверта група крові (АВ) — 5 % населення. При цьому розподіл поширеності людей з певним типом крові має свої відмінності у різних країнах, що ілюструє наведена нижче таблиця.

Групи крові в українців

В українців найпоширенішою групою крові є друга група (А) — 40 %. Далі йдуть перша група (0) — 37 %, третя (В) — 17 %, четверта (АВ) — 6 %.^[25][26]

Успадкування різних груп крові — дискутабельне питання, в першу чергу тому, що наявні різні системи груп крові, і навіть більше того — існують науково підтверджені факти «неправильного» успадкування груп крові за AB0^[27][28].

Найбільш вивченими щодо успадкування є системи АВ0, Rh(RhD) та MNS.

AB0

АВ0-система визначається різним поєднанням трьох алелів однієї алеломорфної групи генів, що утворюють 6 основних генотипів, але лише 4 фенотипи, які позначаються як «A», «B» через домінування цих груп алелів над «0». Розташовані в дев'ятій хромосомі^[29][30][30].

Rh

Успадкування Rh (резус-фактора) крові. Ген, що кодує резус-фактор D (Rh), є домінантним, алельний йому ген d — рецесивним (резус-позитивні люди можуть мати генотип DD чи Dd, резус-негативні — лише генотип dd). Людина отримує від кожного із батьків по 1 гену — D чи d, і у нього можливі, таким чином, 3 варіанти генотипу — DD, Dd чи dd. У перших двох випадках (DD і Dd) аналіз крові на резус-фактор дасть позитивний результат. Лише при генотипі dd людина буде мати резус-негативну кров.^[31]

MNS

MNS^[32][33]

Правильне визначення групи крові та резус-фактора життєво важливе для людини при переливанні крові (гемотрансфузії), тому що несумісність крові донора і реципієнта за групою чи резус-фактором може призвести до аглютинації, гемолізу еритроцитів і/чи згортання крові з можливістю розвитку гемотрансфузійного шоку, у складних випадках — смерті пацієнта.

Також, правильне визначення резус-фактора у батьків майбутньої дитини дозволяє запобігти виникненню резус-конфлікту та загибелі плоду (гемолітична хвороба новонароджених).

Сумісність при переливанні крові

Донор та реципієнт крові повинні мати «сумісні» групи крові та резус-фактори.^[34] У середині двадцятого століття вважалося, що група 0(I)Rh(мінус) сумісна зі всіма групами. Люди з цією групою та Rh-негативним фактором крові раніше вважалися «універсальними донорами», і їхня кров могла бути перелита будь-якій людині. Станом на 2023 рік, такої практики немає, а переливання між різними групами крові сучасною медициною вважається неприпустимим.^[34]

Втім, оскільки несумісність групи 0(I)Rh(мінус) з іншими групами спостерігається відносно рідко, у виключних випадках, коли йдеться про порятунок життя людини, таке переливання здійснюють і дотепер.^{[джерело?]}

У таблиці показано, які групи крові вважаються сумісними^[35].

Таблиця сумісності різних груп крові (за системою AB0)

Реціпієнт	Донор
	0-	0+	A-	A+	B-	B+	AB-	AB+
0-	Так
0+		Так
A-			Так
A+				Так
B-					Так
B+						Так
AB-							Так
AB+								Так

У таблиці нижче, показано, які групи крові вважались сумісними.

Таблиця сумісності різних груп крові (застаріле)^[36][37]

Реціпієнт	Донор
	0-	0+	A-	A+	B-	B+	AB-	AB+
0-	Так
0+	Так	Так
A-	Так		Так
A+	Так	Так	Так	Так
B-	Так				Так
B+	Так	Так			Так	Так
AB-	Так		Так		Так		Так
AB+	Так	Так	Так	Так	Так	Так	Так	Так

У плазмі групові антигени A і B еритроцитів I групи практично відсутні, тому раніше вважали, що еритроцити I групи можна змішувати з іншими групами крові без жодних наслідків.

Проте в плазмі I групи містяться аглютиніни, і цю плазму можна вводити лише в дуже обмеженому об'ємі.

• Фізіологія/ 2-ге видання: Підручник для ВМНЗ IV р.а. за ред. Шевчук В. Г. та ін.. — Вінниця: Нова книга, 2015.- 448 с. Електронне джерело [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-382-532-8. — C.277-279
• Blood Group Allele Tables ISBT
• Наказ МОЗ України від 5 липня 1999 року № 164 «Про затвердження інструкцій, регламентуючих діяльність закладів служби крові України » Станом на 2023 р чинний.

• Імуногенетика [Архівовано 22 серпня 2021 у Wayback Machine.] С.368-386

• Групи крові та резус-фактор [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.], 2016
• ГРУПА КРОВІ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Blood Groups and Red Cell Antigens. Dean L//Bethesda (MD): National Center for Biotechnology Information (US); 2005. Chapter 12-The MNS blood group [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
• АВ0-несумісності реакція [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ