Населення Одеської області

Заселення території регіону відбувалось ще у первісні часи. У VI—II століттях до н. е. територію Одещини населяли іраномовні племена скіфів-хліборобів, які мігрували сюди із сходу. Свої поселення на узбережжі засновували грецькі колоністи, які прибували сюди у VI столітті. Вони заснували такі відомі міста як Тіра, Ніконій.^[2] Згодом, у I—III століттях, територію північно-західного Причорномор'я завоювали римляни, на зміну яким прийшли готи, а в кінці IV століття зі сходу прийшли гуни.^[3]

У VIII столітті в межиріччі Дністра і Дунаю осіли албано-болгарські племена^[3]. Селилися тут і слов'янські племена антів, які розселились від Кодими, Балти і Саврані — до Арциза, Рені і Кілії. Полянський князь Кий після повернення із Константинополя, де він провадив переговори з імператором Юстиніаном І, зупинився зі своїми дружинниками на Дунаї:

възлюби место, и сруби градокъ малъ и хотяше състи с родом своим... еже и доныне наречють дунайци городище Киевецъ[4]

Посадники-управителі, за наказом Київського князя Володимира Мономаха, були «посаджені по дунайських містах» вже у ХІІ столітті. За правління Ярослава Осмомисла сюди сягали кордони Галицького князівства. Навала монголів у XIII столітті перетворила Причорномор'я у безлюдний степ, який носив назву Дике Поле. Довгий час цими територіями кочували Єдисанська і Буджацька орди ногайців, поки у 1774 році, за умовами Кайнарджійського мирного договору, землі, визволені від турків та ординців російською армією, було включено до складу Російської імперії. Вже у 1812 році до складу Російської імперії увійшли ще й Буджацькі степи Задністров'я.

Нові території були швидко заселені росіянами, українцями, молдованами, греками та іншими народами, а на узбережжі, на місці старих османських фортець, були засновані нові міста.^[2] Міграція сюди стимулювалась звільненням від військової повинності, сплати податків на деякий час тощо^[3]

Після селянської реформи 1861 року та ряду інших реформ (судової, військової і міської), розпочався стрімкий розвиток капіталістичних відносин, ріст портових міст і кількості населення загалом. Важливу роль відіграло прокладення залізниць, зокрема, однієї з перших в Україні Одеса — Балта (1865 рік).

Період Першої світової війни, громадянської війни спричинив значне скорочення населення, адже тут проходили активні бойові дії.^[3] Північна частина сучасної області також сильно постраждала під час Голодомору 1932–1933, втративши близько 15% населення.^[5]

27 лютого 1932 року, у складі Української РСР, була утворена Одеська область, а коли 15 лютого 1954 року у склад області була включена територія Ізмаїльської області, область була сформована остаточно.^[3]

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах) на початок року^[6][7][8]

23 січня 2020 року міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет оприлюднив оцінку чисельності населення України на 1 грудня 2019 року, отриману за комбінованим методом^[9][10][11]. Згідно з отриманими даними в Одеській області наявне населення становило 2347,9 тис. осіб (1104,8 тис. чоловіків і 1243,1 тис. жінок).

Міське населення

Станом на 1 січня 2021 року міське населення становило 1 млн. 591 тис. 976 осіб, що становить 67,23%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року скоротилась на 2,01%. Найбільшими містами Одещини є Одеса, Ізмаїл та Чорноморськ.

Сільське населення

Станом на 1 січня 2021 року сільське населення становило 776 тис. 131 особу, що становить 32,77%. Його кількість, у порівнянні з даними 2001 року^[14] скоротилась на 8,09%.

Народжуваність

Смертність

Одещина — полінаціональний регіон, на території якого проживає близько 133 етносів.

Українці

Найбільшу частину населення складають українці — 62,8% від усього населення області. Їх кількість у період між переписами 1989 і 2001 років зросла на 7,6%, а питома вага серед жителів області — на 8,2 відсоткового пункту.

Найбільшу частку українці складають у північній, північно-східній та північно-західній частині області — Савранському (95,0%), Кодимському (94,8%), Миколаївському (91,8%) та Любашівському (90,6%) районах області. Найбільше зростання кількості українців відбувалось у містах Южне (+93,9%), Теплодар (+24,0%), Одеса (+16,1%), Болградсьому (+23,9%) і Овідіопольському (+21,9%) районах області, а найбільше зменшення відбувалось у Ананьївському (-17,8%), Балтському (-12,2%), Кодимському (-9,1%), Савранському (-7,8%) та Миколаївському (-7,0%) районах.

Росіяни

Другою за чисельністю національною меншиною є росіяни, які становлять 20,7% від усього населення області. Їх кількість у період між переписами 1989 і 2001 років зменшилась на 29,3%, а питома вага серед жителів області — на 6,7 відсоткового пункту.

Найбільшу частку росіяни складають у великих містах, таких як Ізмаїл (43,7%), Одеса (29,0%), Южне (29,0%) та Білгород-Дністровський (28,2%), а також на півдні області, зокрема у Кілійському районі (30,0%). Зростання кількості росіян відбувалось лише у місті Южне (+9,4%), а найбільше скорочення спостерігалось у Березівському (- 55,4%), Кодимському (- 47,4%), Любашівському (- 46,7%), Ананьївському (- 45,8%) районах та місті Подільськ (- 44,0%).

Болгари

На території області проживає одна з найбільших болгарських діаспор у світі — близько 150 тисяч осіб. Частка болгар серед усього населення області становить 6,1%. За період з 1989 по 2001 рік їх кількість зменшилась на 8,1%, а питома вага серед жителів області — на 0,2%.

Болгари, в основному, компактно зосереджені на півдні та південному заході області, зокрема у Болградському (60,8%), Арцизькому (39,0%), Тарутинському (37,5%), Ізмаїльському (25,7%) та Саратському (20%) районах. Зростання кількості болгар було відмічене тільки у місті Ізмаїл (+2,4%), натомість найбільше скорочення відбулось у Великомихайлівському (-40%), Березівському (-33,3%), Лиманському (-33,3%) та Іванівському (-25%) районах, у місті Одеса (-19,4%).

Молдовани

Четверта за кількістю етнічна меншина в області представлена молдованами, кількість яких сягає 124 тисячі осіб, що становить 5% від усього населення регіону. Їхня кількість зменшилась на 14,4%, а питома вага — на 0,5% з часу перепису 1989 року.

Молдовська діаспора переважно розміщена на півночі та на півдні області — у Ренійському (49,0%), Ізмаїльському (27,6%), Подільському (25,9%), Саратському (19,0%) та Ананьївському (18,1%) районах. Зростання кількості молдован спостерігалось лише у Саратському районі (+54,1%), а найбільше скорочення відбулось у місті Чорноморськ (-42,9%), Кодимському (-45,5%), Миколаївському (-41,7%), Любашівському (-39,4%) та Тарутинському (-31,2%) районах.

Гагаузи

Гагаузи — тюркомовний народ, який проживає на території Одещини, і становить 1,1% населення регіону. Кількість гагаузів у період між переписами 1989 і 2001 років зросла на 0,9%, а питома вага серед жителів області — на 0,1%.

Представники діаспори компактно проживають на півдні та південному заході області у Болградському (18,7%), Ренійському (7,9%), Тарутинському (6,0%), Кілійському (3,8%) та Арцизькому (1,8%) районах. Кількість гагаузів зростала у Іванівському (+100,0%), Овідіопольському (+100,0%), Болградському (+0,7%) районах та місті Ізмаїл (+14,3%), дещо скоротилась у Кілійському (-14,8%), Арцизькому (-10,0%), Тарутинському (-6,9%) та Ренійському (-5,9%) районах.

Гагаузька етнічна територія у межах Молдови	Гагаузька етнічна територія у межах України	Поширення гагаузької мови у Одеській області за переписом 2001 р.

Інші національності

На території області також проживають значні громади євреїв, білорусів, вірмен, циган та поляків. Значно зросла кількість арабів (+1320%), вірмен (+42,9%), греків (+19,7%), грузин (+15,8%) та азербайджанців (+11,6%). Знизилась кількість євреїв (-80,6%), поляків (-40,5%), білорусів (-39,9%) та татар (-29,5%).

Вільне володіння мовами

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 78,98% мешканців Одеської області вказали вільне володіння українською мовою, а 81,47% — російською мовою. 92,60% мешканців Одеської області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Опитування

За результатами соціологічного дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з 21 по 27 жовтня 2022 року, 57,8 % опитаних жителів Одеської області назвали українську мову рідною, 28,8 % — російську, 5,4 % — іншу мову, 7,9 % заявили, що їм важко сказати, яку мову вони вважають рідною, або відмовилися відповідати^[35].

За результатами соціологічного дослідження, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з 10 по 21 липня 2023 року, частка респондентів, що послуговуються вдома українською мовою, зросла до 42 % (з 26 % у 2021-му), тоді як частка тих, що послуговуються вдома російською впала до 54 %. На запитання «Як Ви ставитеся до обов’язкового використання української мови у сфері обслуговування (магазини, кафе, перукарні, розважальні заклади)?» 59 % відповіли «Позитивно», 13 % — «Негативно», 17 % — «Мені байдуже», 12 % — «Важко відповісти». На запитання «Чи вважаєте Ви допустимим виконання у публічному просторі Вашого селища/міста пісень російською мовою, наприклад виконання вуличними музикантами, прослуховування таких пісень у кафе/ресторанах чи супермаркетах тощо?» 30 % відповіли «Ні», 37 % — «Так», 20 % — «Мені байдуже», 12 % — «Важко відповісти»^[36].

За переписом 2001 року 87,6% населення Одеської області народилися на території України (УРСР), 12,4% населення на території інших держав (зокрема 7,2% — на території Росії, 2,4% — на території Молдови). 75,6% населення народилися на території Одеської області, 12,0% — у інших регіонах України^[37].

• Адміністративний устрій Одеської області#Історія