Області Казахстану
Казахстан поділяється на 17 областей (каз. облыстар/oblystar; однина: облыс/oblys). Регіони далі поділяються на райони (каз. аудандар/audandar; однина: аудан/audan). Три міста, Шимкент, найбільше місто Алмати та столиця Астана не входять до регіонів, які їх оточують.
16 березня 2022 року президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив про створення трьох нових регіонів. На основі Східно-Казахстанської області утворилася Абайська область зі столицею в місті Семей. Улитауська область була створена з Карагандинської області зі столицею в Джезказгані. Жетисуська область була створена з Алматинської області зі столицею в Талдикоргані; Столиця Алматинської області була перенесена з Талдикоргана до Конаєва.[1]
Регіони
| Герб регіону | Назва українською мовою | Тип адміністративної одиниці | Адміністративний центр | Назва казахською мовою | Часовий пояс |
|---|---|---|---|---|---|
| Абайська область | область | Семей | Абай облысы Abai oblysy | UTC+06:00 | |
.png){kind=small} | Акмолинська область | область | Кокшетау | Ақмола облысы Aqmola oblysy | UTC+06:00 |
 | Актюбінська область | область | Актобе | Ақтөбе облысы Aqtöbe oblysy | UTC+05:00 |
 | Алмати | місто[nb 1] | Алматы қаласы Almaty qalasy | UTC+06:00 | |
 | Алматинська область | область | Конаєв | Алматы облысы Almaty oblysy | UTC+06:00 |
.svg){kind=small} | Астана | місто[nb 1] | Астана қаласы Astana qalasy | UTC+06:00 | |
 | Атирауська область | область[nb 2] | Атирау | Атырау облысы Atyrau oblysy | UTC+05:00 |
 | Байконур | місто[nb 3] | Байқоңыр қаласы Baiqoñyr qalasy | UTC+05:00[2] | |
 | Східноказахстанська область | область | Усть-Каменогорськ | Шығыс Қазақстан облысы Şyğys Qazaqstan oblysy | UTC+06:00 |
 | Жамбильська область | область | Тараз | Жамбыл облысы Jambyl oblysy | UTC+06:00 |
 | Жетисуська область | область | Талдикорган | Жетісу облысы Jetısu oblysy | UTC+06:00 |
 | Карагандинська область | область | Караганда | Қарағанды облысы Qarağandy oblysy | UTC+06:00 |
 | Костанайська область | область | Костанай | Қостанай облысы Qostanai oblysy | UTC+06:00 |
 | Кизилординська область | область | Кизилорда | Қызылорда облысы Qyzylorda oblysy | UTC+05:00 |
 | Мангистауська область | область | Актау | Маңғыстау облысы Mañğystau oblysy | UTC+05:00 |
 | Північноказахстанська область | область | Петропавловськ | Солтүстік Қазақстан облысы Soltüstık Qazaqstan oblysy | UTC+06:00 |
 | Павлодарська область | область | Павлодар | Павлодар облысы Pavlodar oblysy | UTC+06:00 |
 | Шимкент | місто[nb 1] | Шымкент қаласы Şymkent qalasy | UTC+06:00 | |
 | Туркестанська область (колишня Південно-казахстанська) | область | Туркестан | Түркістан облысы Türkıstan oblysy | UTC+06:00 |
 | Улитауська область | область | Жезказган | Ұлытау облысы Ūlytau oblysy | UTC+06:00 |
 | Західноказахстанська область | область[nb 2] | Уральськ | Батыс Қазақстан облысы Batys Qazaqstan oblysy | UTC+05:00 |
Демографічна статистика
У 2022 році було створено три нові області — Абайська (з частини Східного Казахстану), Жетисуська (з частини Алматинської області) та Улитауська (з частини Карагандинської області). У наведеній нижче таблиці загальну кількість населення за 2009 рік було змінено, щоб відобразити кількість населення в нових або змінених регіонах.
| Назва | Столиця | Площа (км2) | Населення (2009)[3] | Населення (2022) | Густота населення (2022) | ISO 3166-2 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Абайська область | Семей | 185,500 | 654,423 | 610,183 | 3.29 | KZ- |
| Акмолинська область | Кокшетау | 146,219 | 737,495 | 786,012 | 5.38 | KZ-AKM |
| Актюбінська область | Актобе | 300,629 | 757,768 | 924,845 | 3.08 | KZ-AKT |
| Алмати | Алмати | 682 | 1,449,696 | 2,147,113 | 3,148.26 | KZ-ALA |
| Алматинська область | Конаєв | 105,100 | 1,103,237 | 1,497,025 | 14.24 | KZ-ALM |
| Астана | Астана | 797 | 613,006 | 1,340,782 | 1,682.29 | KZ-AST |
| Атирауська область | Атирау | 118,631 | 510,377 | 689,674 | 5.81 | KZ-ATY |
| Байконур | Байконур | 57 | 36,175 | 34,544 | 606.04 | KZ-BAY* |
| Східноказахстанська область | Усть-Каменогорськ | 97,700 | 742,170 | 730,818 | 7.48 | KZ-VOS |
| Жамбильська область | Тараз | 144,264 | 1,022,129 | 1,215,482 | 8.43 | KZ-ZHA |
| Жетисуська область | Талдикорган | 118,500 | 620,593 | 698,952 | 5.90 | KZ- |
| Карагандинська область | Караганда | 239,100 | 1,118,036 | 1,134,146 | 4.74 | KZ-KAR |
| Костанайська область | Костанай | 196,001 | 885,570 | 832,445 | 4.25 | KZ-KUS |
| Кизилординська область | Кизилорда | 226,019 | 678,794 | 830,901 | 3.68 | KZ-KZY |
| Мангистауська область | Актау | 165,642 | 485,392 | 761,401 | 4.60 | KZ-MAN |
| Північноказахстанська область | Петропавловськ | 97,993 | 596,535 | 534,966 | 5.46 | KZ-SEV |
| Павлодарська область | Павлодар | 124,800 | 742,475 | 754,829 | 6.05 | KZ-PAV |
| Шимкент | Шимкент | 1,163 | 730,873 | 1,184,113 | 1,018.15 | KZ- |
| Туркестанська область | Туркестан | 116,100 | 1,738,484 | 2,110,502 | 18.18 | KZ-TUR |
| Західноказахстанська область | Уральськ | 151,339 | 598,880 | 686,655 | 4.54 | KZ-ZAP |
| Улитауська область | Жезказган | 188,900 | 223,664 | 221,014 | 1.17 | KZ- |
Колишні адміністративні межі
За останні 60 років як кордони, так і назви регіонів Казахстану значно змінилися. Основними змінами стали кілька злиттів і розколів між Гур'євською і Мангистауською, Карагандинською і Джезказганською, Алматинською і Талди-Курганською, Східноказахстанською, Семипалатинськом і Костанайською, Тургаєм і Цілиноградською областями відповідно. Зміни назв регіонів часто відбувалися відповідно до перейменування міст, як, наприклад, у випадку Алма-Ати/Алмати.
Після адміністративної реформи 1997 року останні зміни відбулися в 1999 році, коли частини Північного Казахстану, які спочатку належали Кокшетауській області, увійшли до складу Акмольської області. Об'єднання в 1990-х роках було здійснено для того, щоб розрідити російське населення в цільовому регіоні та уникнути регіонів, де росіяни становлять більшість.[4]
Коментарі
- Міста Алмати, Астана і Шимкент мають статус міст республіканського значення і не відносяться до жодної області.
- Західно-Казахстанська та Атирауська області частково розташовані у Східній Європі, оскільки річка Урал протікає через Атирау та Орал, їхні відповідні столиці.
- Місто Байконур має особливий статус, оскільки в даний час воно перебуває в оренді Росії разом з космодромом Байконур до 2050 року.
