Органела

структурний елемент живої клітини

Органела (від слова орган й давньогрець. εἶδος — вид) — зазвичай вільно-плаваюча частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію. Історично, органели були виявлені за допомогою різноманітних форм мікроскопії або завдяки клітинному фракціонуванню.

Цитоплазма разом з її компонентами (органелами), в типовій тваринній клітині

Рецептори та дрібні, молекулярного рівня, структури, органелами не називають. Кордон між молекулами і органелами дуже нечіткий. Так, рибосоми, які зазвичай однозначно відносять до органел, можна вважати і складним молекулярним комплексом. Все частіше до органел зараховують і інші подібні комплекси порівняних розмірів та рівня складності — протеасоми, сплайсосоми та ін. У той же час порівняні за розмірами елементи цитоскелету (мікротрубочки, товсті філаменти поперечносмугастих м'язів тощо) зазвичай до органел не відносять. Ступінь постійності клітинної структури — теж ненадійний критерій її віднесення до органел. Так, веретено поділу, що хоча і не постійно, але закономірно присутнє у всіх еукаріотичних клітинах, зазвичай до органел не відносять, а везикули, які постійно з'являються і зникають в процесі обміну речовин — відносять. Багато в чому набір органел, що перераховується до навчальних посібниках, визначається традицією.

Класифікація органел:

Органели поділяються на:

Ці органели називають органелами загального призначення, тонофібрили клітин епітелію, міофібрили м'язових клітин і волокон, нейрофібрили нервових клітин та деякі інші називають органелами спеціального призначення.

Згідно з сучасно прийнятими теоріями, великі мембранні органели походять від стародавніх ендосимбіонтних організмів (див. Ендосимбіотична теорія):

Органели еукаріотів
ОрганелаОсновна функціяСтруктураОрганізмиПримітки
Хлоропласт (Пластиди)фотосинтездвомембраннарослини, Найпростішімають власну ДНК; припускають що хлоропласти виникли з ціанобактерій в результаті симбіогенез і діаметр більшості клітин
Ендоплазматичний ретикулумтранспортація та згортання нових білків (шорсткий ендоплазматичний ретикулум), синтез ліпідів (гладкий ендоплазматичний ретикулум)одномембраннавсі еукаріотина поверхні шорсткого ендоплазматичного ретикулума знаходиться велика кількість рибосом, згорнутий як мішок; гладкий ендоплазматичний ретикулум згорнутий в трубочки
Апарат Гольджісортування і перетворення білків. Утворення лізосом.одномембраннавсі еукаріотиасиметричний — цистерни, розташовані ближче до ядра клітини (цис-Гольджі) містять найменш зрілі білки, а відтранс-Гольджі відбруньковуються бульбашки, що містять повністю зрілі білки
Мітохондріявиробництво енергії, синтез АТФ.двомембраннабільшість еукаріотівмають свою власну мітохондріальну ДНК; припускають, що мітохондрії виникли в результаті симбіогенезу
Вакуолязапас, підтримання гомеостазу, в клітинах рослин — підтримання форми клітини (тургор)одномембраннаеукаріоти, більш виражена у рослин
ЯдроЗбереження ДНК, транскрипція РНКдвомембраннавсі еукаріотимістить основну частину геному
Рибосомисинтез білка на основі матричних РНК за допомогою транспортних РНКРНК/білокеукаріоти, прокаріоти
Везикулизапасають або транспортують поживні речовиниодномембраннавсі еукаріоти
Лізосомидрібні лабільні утворення, що містять ферменти, зокрема гідролази, що беруть участь в процесах травлення фагоцитної їжі й автоліза (саморозчинення органел)одномембраннабільшість еукараотів
Центріолі (клітинний центр)Центр організації цитоскелету. Необхідний для процесу клітинного поділу (рівномірно розподіляє хромосоми)немембраннаеукаріоти
Меланосомазбереження пігментуодномембраннатварини
Міофібрилискорочення м'язових волоконскладно організований пучок білкових нитоктварини

Див. також

Посилання

Інтернет-ресурси