Пхеньян

У IV ст. була побудована фортеця Пхеньян.

З 427 до 668 рр. — столиця давньокорейської держави Когурьо. Стає одним з найважливіших центрів торгівлі та промисловості півострова.

З 1945 року спочатку тимчасова столиця, а з 1948 року — постійна. Під час Корейської війни (1950—1953) Пхеньян було майже повністю зруйновано.

Пхеньян розташовано у західно-центральній частині Північної Кореї. Місто розташоване на плоскій рівнині за 50 кілометрів на схід від Корейської затоки Жовтого моря. Річка Тедонган тече на південний захід через місто в бік Корейської затоки. Пхеньянська рівнина, де місто розташоване, є однією з двох великих рівнин на західному узбережжі Корейського півострова, інша рівнина — Чанен. Обидві мають площу близько 500 квадратних кілометрів^[1]

У Пхеньяні вологий континентальний клімат (Dwa за класифікацією кліматів Кеппена) або мусонний клімат (за класифікацією Алісова). Середня температура січня становить -5,8 °C, липня — +24,7 °C. Опадів у рік випадає 940 мм.

Взимку холодні, сухі вітри приносять у Пхеньян холод з Сибіру. Температура нижче нуля спостерігається в період з листопада по початок березня. Зима звичайно набагато сухіша, ніж літо, а сніг випадає в середньому на 37 днів.

Перехід з холодної, сухої зими на тепле, вологе літо відбувається доволі швидко в період з квітня по початок травня, у кінці жовтня і листопаді спостерігається різке повернення до зимових умов. Літо зазвичай жарке і вологе, що обумовлено дією східноазійського мусону з червня по серпень.

• Моранбон — один з 19 районів столиці.

Діє метрополітен (дві лінії), є мережа тролейбусних і трамвайних маршрутів.

Аванпортом Пхеньяна на Жовтому морі є Нампхо.

Під час Корейської війни (1950–1953) місто сильно постраждало і згодом було практично повністю перебудоване. Нове планування передбачало ширші вулиці, велику кількість пам'ятників і монументальних споруд. Архітектура міста багато в чому нагадує архітектуру радянського типу.

Найвища будівля в місті — готель Рюген висотою 332 м (105 поверхів), загальна площа приміщень 360 тис. м2. Будівництво цього готелю, почате в 1987 році і припинене в 1990-ті роки, з 2008 року триває за участю іноземних компаній^[2].

15 квітня 1961 року, з нагоди 49-річчя Кім Ір Сена відкрито монумент «Чхолліма» («кор. „Тисяча чи“ час»), за задумом скульпторів символізує волю народу до епохальних досягнень в області будівництва соціалізму, руху «темпами Чхолліма» до процвітання своєї Батьківщини. Висота монумента — 46 метрів, висота самої скульптури — 14 метрів. Коня осідлав робочий, що тримає в руках «Червоний лист» від Центрального Комітету Трудової партії Кореї, і селянка. Передні копита коня спрямовані в небо, а задніми як би відштовхується від хмар.

З нагоди 70-річчя Кім Ір Сена у квітні 1982 року було відкрито Тріумфальну арку. Висота воріт — 60 метрів, ширина 52,5 метра. Висота арки — 27 метрів, ширина — 18,6 метра. На воротах висічені слова «Пісня про полководця Кім Ір Сена» і дати «1925» і «1945», що позначають рік «вступу Кім Ір Сена на шлях відродження Батьківщини» та рік його «тріумфального повернення на Батьківщину» після її звільнення від японців (15 серпня 1945 року).

Також до 70-річчя Кім Ір Сена на березі річки Тедонган було відкрито Монумент ідеям Чучхе (висота 170 метрів). На лицьовій і тильній стороні монумента знаходяться золоті літери, складені у слово «Чучхе». На вершині стовпа — смолоскип, висотою 20 метрів, який символізує «велике і немеркнуче торжество ідей чучхе». У темний час доби за допомогою підсвічування імітується вогонь. Перед стовпом стоїть 30-метрова скульптурна група: робітник з молотом, селянка з серпом і інтелігент з пензлем. Перехрещені молот, серп і пензель є емблемою Трудової партії Кореї. На задній стороні постаменту у ніші знаходиться стіна, зібрана з більш ніж двохсот мармурових і гранітних плит, надісланих главами багатьох країн світу та відомими політичними діячами.

Одне з найвідоміших місць у Пхеньяні — площа імені Кім Ір Сена^[en]. Тут проводяться паради Корейської Народної Армії, демонстрації, масові гімнастичні і танцювальні вистави у дні державних свят.

В самому центрі Пхеньяну, на пагорбі Мансі (де раніше знаходилася Пхеньянська фортеця) розташований монументальний скульптурний ансамбль, так званий «Великий монумент», відомий насамперед 70-метровою скульптурою Кім Ір Сена, відкритою у квітні 1972 року з нагоди його шістдесятиріччя. Цікаво, що Кім Ір Сен вказує рукою «у світле завтра», на південь, у бік Сеула. За бронзовою статуєю знаходиться Музей Корейської Революції^[ru], відкритий у тому ж році, на стіні якого зображено величезне мозаїчне панно гори Пектусан. Його довжина 70 метрів, висота — близько 13. Панно символізує революційні традиції, так як на горі Пекту, розташованій на кордоні з Китаєм, за переказами, знаходилася Ставка командування, де в роки антияпонської боротьби жив і працював Кім Ір Сен.

У 2012 році «Великий монумент» зазнав капітальної перебудови. Пам'ятник Кім Ір Сена «переодягнули» з френч шинелі в костюм з краваткою і пальто, вираз обличчя зі спокійного змінили на усміхнене, з'явилися окуляри. Оновлений монумент уособлює постарілого Кім Ір Сена. По ліву руку від статуї Кім Ір Сена з'явився новий монумент трохи менше — пам'ятник його покійному синові Кім Чен Іру, який також життєрадісно усміхається. Урочисте відкриття відбулося 13 квітня 2012 року, напередодні дня народження Кім Ір Сена — одного з найважливіших свят в КНДР.

У Пхеньяні також розташовані кілька Веж безсмертя — обелісків, встановлених у пам'ять про Кім Ір Сена і Кім Чен Іра по всій Північній Кореї і за її межами. Монументи розташовуються на вулицях Кумсон, Синні, Сесаллим і Кванбок.

Інші відомі архітектурні пам'ятки Пхеньяна — монумент на честь заснування Трудової партії Кореї, Монумент «Визволення», побудований після Другої світової війни, і Арка Возз'єднання.

Великий театр, який побудовано у поєднані сучасного стиля з елементами корейської традиційної архітектури.

• Кім Йон Нам (1928) — державний та політичний діяч КНДР.
• Кан Чхольхван (1968) — корейський письменник та журналіст.
• Кім Чон Нам (1971-2017) — син Кім Чен Іра, швидше за все вбитий спецслужбами КНДР.

• Кім Чен Ір (1941—2011)
• Кім Ір Сен (1912—1994)
• Кім Чен Ин (1983)

Пхеньян має три міста-побратима:

•  Непал, Катманду
•  Індонезія, Джакарта
•  Росія, Москва

Панорама

• 
  Арка Об'єднання Кореї
• 
  Меморіальне кладовище революціонерів на горі Тесон
• 
  Готель «Рюгьон»
• 
  Кимсусанський меморіальний палац — мавзолей Кім Ір Сена та Кім Чен Іра
• 
  Станція метро «Пухин (Відродження)»
• 
  Монумент Чхолліма
• 
  Тріумфальні ворота
• 
  Пхеньянська телевежа
• 
  Монумент заснування Трудової партії Кореї
• 
  Панорама міста
• 
  Житловий квартал Пхеньяна
• 
  Стадіон Першого травня і річка Тедонган
• 
  Пхеньянське метро
• 
  Пхеньянський трамвай

• Відеотур по Пхеньяну [Архівовано 25 травня 2014 у Wayback Machine.]

• Сеул

• Андрей Ланьков: Северная Корея: вчера и сегодня. Восточная литература, Москва, 1995
• Guy Delisle: Pyongyang: A Journey in North Korea. Drawn & Quarterly, 2005, ISBN 1-896597-89-0(англ.)
• Chris Springer: Pyongyang: The Hidden History of the North Korean Capital. Saranda Books, 2003, ISBN 963-00-8104-0(англ.)
• Arno Maierbrugger: Nordkorea-Handbuch. Unterwegs in einem geheimnisvollen Land. Trescher, Berlin, 2004, ISBN 3-89794-039-6(нім.)

• P’yŏngyang (NATIONAL CAPITAL, NORTH KOREA) [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• Пхеньян / Современный толковый словарь [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Пхеньянське метро [Архівовано 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Ланьков А. Н. — «Пхеньян и пхеньянцы. Заметки советского стажёра» [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Достопримечательности Пхеньяна [Архівовано 21 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Артемий Лебедев в Северной Корее [Архівовано 22 червня 2013 у WebCite]
• Артемий Лебедев в Северной Корее, часть 2 [Архівовано 2 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Артемий Лебедев в Северной Корее, часть 3 [Архівовано 4 серпня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії КНДР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.