Чувашія

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія Чувашії

Імперія гунів (434 — VI ст.)

Хозарський каганат (650—969)

Волзька Булгарія (X ст. — 1240)

Монгольське вторгнення у Волзьку Булгарію

Золота Орда (1240—1438)

Казанське ханство (1438—1552)

Московське царство (1552—1708)

Казанська губернія (1708—1920)

Симбірська губернія (1796—1924)

Чуваська Трудова Комуна (1920—1925)

Чуваська АРСР (1925—1990)

Чуваська РСР (1990—1992)

Чувашія

Цей шаблон: переглянути обговорити редагувати

Одними з предків чувашів були стародавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. У кінці 7 століття одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці Булгарські племена вплинули через релігію та більш технологічну та культурну розвинутість на формування чувашського народу з місцевих фінських народів. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам та місцевих фінських племен (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0 % (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року

Татари

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдан Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти

Українці в Чувашії

У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.

Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»^[3].

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

Природні ресурси

• Гідроелектропотенціал річки Волги в республіці неповністю реалізований на Чебоксарській ГЕС.
• Цінні чорноземні ґрунти розташовані на південному сході по межі з Республікою Татарстан, на південному заході, на захід від річки Сури і в межиріччі Великого і Малого Цивіля.

Корисні копалини

Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт

• Аеропорт Чебоксари
• Автомобільний шлях М7 «Волга»
• Автомобільний шлях Чебоксари — Ульяновськ, Цивільськ — Казань і республіканські шляхи протяжністю 2342 км
• «Південний» напрям Транссибу з одноколійними не електрофікованими гілками від депо Канаш на Чебоксари і через депо Алатир на Красний узел (Мордовія)
• Судноплавство по Сурі (не підтримується) і Волзі на всьому протязі в межах республіки, Чебоксарський річковий порт
• Нафтопровід Альметьєвськ — Нижній Новгород-2,3 138000 тонн на добу
• Нафтопродуктопровід Нижньокамський НПЗ — Альметьєвськ — Нижній Новгород-1 2500 тонн на добу
• Мережа магістральних газопроводів Ямбург — Західна межа, Ямбург — Єлець-1,2, Уренгой — Ужгород, Уренгой — Центр-1,2, Ямбург — Тула-1,2 і Нижня Тура — Перм — Нижній Новгород. Загальна продуктивність становить 810 млн м³/сек.
• Далекомагістральна ЛЕП Костромська ГРЕС — Нижній Новгород — Казань — Заїнська ГРЕС

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

• Національне радіо Чувашії

Театри і філармонія

• Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова
• Чуваський державний театр опери та балету
• Державний ордена «Знак пошани» Російський драматичний театр
• Чуваський державний ордена Дружби народів театр юного глядача ім. Михайла Сеспель
• Чуваський державний театр ляльок
• Чуваська державна філармонія

• Чемпіонат Чувашії з футболу

Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.

Чуваська Республіка є самостійним суб'єктом Російської Федерації й у межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

• Чуваська центральна рада