Час у Казахстані

Територія Казахстану розташована між меридіанами 45°27' та 87°18' східної довготи, що відповідає чотирьом географічним часовим поясам: UTC+3, UTC+4, UTC+5, UTC+6. Протяжність території із заходу на схід складає 41°51' або 2 години 47 хвилин.

Відповідно до декрету РНК РСФРР від 8 лютого 1919 року^[2] територія сучасного Казахстану, як і решти країни, була поділена на чотири часових пояси, названі відповідно до географічної нумерації, а саме: третій, четвертий, п'ятий і шостий. Межами між часовими поясами на території Казахстану були визначені річки або меридіани. Так, між третім і четвертим межа проходила по східному берегу р. Урал; між четвертим і п'ятим - по західному і південному берегах р. Ішим і далі на південь по меридіану 67,5°; між п'ятим і шостим - по меридіану 82,5°.Фактична дата запровадження поясного часу залежала від місцевості. Наприклад, Челябінська губернія (до складу якої входив Кустанайський повіт, що більшою мірою відповідає сучасній Костанайській області) запровадила час 4-го поясу 1 січня 1920 року^[3]. На всій території Киргизької АСРР (так тоді називалися казахські землі у складі РСФРР) поясний час запроваджений у ніч на 2 травня 1924 року.

У 1930-1931 роках було введено декретний час («поясний час плюс одна година»), і в зазначених часових поясах час було встановлено, відповідно, UTC+4, UTC+5, UTC+6 і UTC+7. Самі часові пояси при цьому назви не змінили, а на тогочасних картах часових поясів дана зміна відображалася у формі примітки.

Рішенням Міжвідомчої комісії єдиної служби часу при Комітеті стандартів, мір і вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР від 28 травня 1956 року^[4] були проведені нові межі часових поясів, що проходили здебільшого по кордонах адміністративних одиниць. Відповідно до документу, на території Казахстану залишилося два часових пояси, 4-й і 5-й (МСК+2 і МСК+3), з декретним часом, відповідно, UTC+5 і UTC+6, оскільки території західніше р. Урал, що раніше входили до третього поясу, переведені в четвертий, а території на схід від меридіана 82,5° перейшли у п'ятий пояс. Таким чином у західній частині Уральської та Гур'ївської областей до декретного часу була додана ще одна година, а більша частина Східноказахстанської та східний край Семипалатинської області фактично позбулися декретного часу. Межами ж четвертого і п'ятого поясів стали східні кордони Кустанайської, Актюбінської та Кзил-Ординської областей.

Відповідно до нових меж часових поясів, встановленими постановою уряду СРСР від 24 жовтня 1980 року^[5], на території Казахстану змін не відбулося. Області входили:

• у 4-й часовий пояс (UTC+5) — Уральська, Гур'ївська, Мангишлакська, Актюбінська, Кустанайська і Кзил-Ординська;
• у 5-й часовий пояс (UTC+6) — Цілиноградська, Північно-Казахстанська, Кокчетавська, Тургайська, Карагандинська, Павлодарська, Джезказганська, Чимкентська, Джамбульська, Алма-Атинська, Талди-Курганська, Семипалатинська і Східноказахстанська.

У 1981 році було введено щорічний перехід на літній час (додаткове переведення годинникової стрілки у літній період). Під час дії літнього часу в західній частині Казахстану стало діяти час UTC+6, а в східній — UTC+7. Літній час запроваджувався: у 1981-1984 роках 1 квітня о 0:00, у 1985-1990 - останньої неділі березня о 2:00, і діяв до: у 1981-1983 роках 30 вересня, 24:00, у 1984-1990 - останньої неділі вересня, 03:00.

У 1989 році Уральська область, згідно з постановою від 14 березня 1989 року^[6], офіційно залишаючись у 4-му часовому поясі, перейшла з 26 березня 1989 року на час 3-го годинного поясу (МСК+1^[7], в зимовий період — UTC+4), не переводячи годинники на 1 годину вперед. Таким чином в Казахстані став діяти час трьох часових поясів — UTC+4, UTC+5, UTC+6 (у зимовий період).

У березні 1991 року декретний час в Казахстані, як і майже на всій території СРСР, було скасовано (див. Декретний час#Скасування декретної часу в 1988-1991 роках), при цьому сезонне переведення годинників зберігалося. Тому 31 березня 1991 року годинники не переводилися на всій території Казахстану, крім Уральської області, де вони були переведені на 1 годину вперед^[8] (на літній час). Після осіннього переведення годинників 29 вересня 1991 року у Казахстані став діяти час двох часових поясів — UTC+4 і UTC+5. При цьому, як видно з подальших подій, в Кзил-Ординській області напередодні 1992 року застосовувався час сусіднього східного часового поясу (UTC+5), що випереджає на 1 годину час в Актюбінській області. Таким чином, декретний час в 1991 році не скасовувався в Уральській і Кзил-Ординській областях.

У 1992 році декретний час було відновлено. Згідно з постановою уряду Республіки Казахстан від 13 січня 1992 року^[9] години на всій території республіки 19 січня 1992 року були переведені на 1 годину вперед, а з останньої неділі березня був продовжений перехід на літній час. Цією ж постановою була змінено межа між 4-м і 5-м часовими поясами — вона стала проходити між Актюбінською і Кзил-Ординською областями. Постановою від 27 березня 1992 року^[10] скасовувалося «одногодинне випередження поясного часу, чинне постійно протягом року (...) для Уральської і Кзил-Ординской областей» із збереженням розташування цих областей, відповідно, в 4-м і 5-м часових поясах. У цих областях не було переводу годин 29 березня 1992 року на 1 годину вперед, після чого в Казахстані знову стало діяти час трьох часових поясів — UTC+4, UTC+5 і UTC+6 (у зимовий період).

У 1994 році на час UTC+4, чинний у Західноказахстанській (колишній Уральській) області, перейшла Мангістауська (колишня Мангишлакська) область^[11] — у вересні 1994 року, при поверненні на «зимовий» час, Мангістауська область перевела годинник на 2 години назад.

З 1996 року скасування літнього часу в Казахстані, як і в багатьох інших країнах, стала відбуватися на місяць пізніше — в останню неділю жовтня.

У 1999 році на час UTC+4 перейшла Атирауська область^[12] — в березні вона не перевела годинник на літній час, а в жовтні 1999 року перевела їх разом з іншими областями на 1 годину назад.

Постанова уряду від 23 листопада 2000 року № 1749^[13] було розроблено «з метою впорядкування обчислення часу на території Республіки Казахстан і у зв'язку із зміною адміністративно-територіального устрою». У наступні роки постанова доповнилася змінами^[14].

Постанова в редакції від 23.11.2000 передбачала збереження використання літнього часу, і встановлювала поділ на два часових пояси:

• 4-й — з чинним UTC+4 (Уральськ, Атирау, Актау) і UTC+5 (Актобе, Костанай, Кизилорда);
• 5-й — з чинним UTC+6 (решта регіонів).

Із прийняттям зазначеної постанови втрачали чинність ряд попередніх постанов, зокрема, Кизилординська область знову, як і до 1992 року, відносилася до 4-го часового поясу.

Постанова в редакції від 20.07.2004 теж поки зберігала перехід на літній час. Однак замість трьох часових зон повинні були утворитися дві, з різницею 2 години. Актобе повинен був перейти на час UTC+4, не переводячи годинники на літній час навесні 2005 року. Костанай і Кизилорда повинні були перейти в 5-й годинний пояс, на час UTC+6, скасувавши повернення на «зимовий» час восени 2004 року^[15][16][17].

Реформа породила певне нерозуміння у населення, куди і в яких регіонах переводити годинник восени 2004 і навесні 2005 року, оскільки конкретні дати процедур в постанові від 20.07.2004 не вказувалися. За півмісяця до осіннього переведення годинників з'явилася ще одна редакція урядової постанови.

Постанова в редакції від 15.10.2004 також зберігала перехід на літній час, але усувала різницю 2 години між часовими зонами. Чотири західні області Казахстану повинні були мати різницю 1 годину з часом у столиці країни Астані. Тому для Актобе переклад час UTC+4 скасовувався, а разом з Костанаєм і Кизилордою повинні були скасувати повернення на «зимовий» час Уральськ, Атирау і Актау^[18].

Таким чином, 31 жовтня 2004 року Костанай, Кизилорда, Уральськ, Атирау і Актау годинник не переводили^[19] — Костанай і Кизилорда перейшли на час UTC+6, а Уральськ, Атирау і Актау — на UTC+5.

Постанова в редакції від 15.03.2005 скасував щорічний перехід на літній час. Офіційним документом для цієї редакції була Постанова Уряду РК № 231 від 15 березня 2005 року^[20].

В адміністративних центрах всіх областей, крім Костанайської і Кизилординської, цілий рік став діяти час, що в якісь періоди історії вже діяв там в зимовий період:

• Оскемен повернувся на поясний час, який діяв до 1930 року і з 1957 до 2005 року.
• Актобе, Петропавловськ, Кокшетау, Шимкент, Тараз, Караганда, Павлодар і Талдикорган повернулися на «поясний час плюс одна година», що діяв з 1931 до 2005 року.
• Актау повернувся на «поясний час плюс одна година», що діяв з 1931 року до 1994 року.
• Атирау повернувся на «поясний час плюс дві години», яке діяв з 1957 до 1999 року.
• Уральськ повернувся на «поясний час плюс дві години», яке діяв з 1957 до 1989 року.
• Костанай і Кизилорда залишилися на літньому часі, яке для них було як «поясний час плюс дві години».

Після реформи 2004-2005 років чинний час в Костанайській і Кизилординській області, в західних районах Західно-Казахстанської і Атирауської областей, а також в деяких інших областях, став випереджати час свого географічного часового поясу на 2 години.

Після реформи 2004-2005 років єдиною зміною часу у Казахстані до встановлення єдиного часу 1 березня 2024 року став перехід Кизилординської області на годину назад (до UTC+5) в ніч на 21 грудня 2018 року.

Перераховані адміністративні центри областей і найбільші міста (станом на 2016 рік) із зазначенням зміщення місцевого часу від UTC у період з 1924 року по теперішній час. Зсув від UTC вказано без урахування переходу на літній час (* — очікуване зміщення після дати осіннього переведення годинників). Міста перераховані переважно у порядку зростання довготи — з заходу на схід. В дужках — або точна дата, або рік (точна дата після переліку), або приблизний період (1946-1962)^[21][22], коли відбулася зміна місцевого часу.

Уральськ: 3 (1924), 4 (1931), 5 (1946-1962), 4* (26 березня 1989), 5 (1992), 4* (29 березня 1992), 5 (2004).

Атирау: 3 (1924), 4 (1931), 5 (1946-1962), 4* (1991), 5 (1992), 4* (28 березня 1999), 5 (2004).

Актау: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (1992), 4 (25 вересня 1994), 5 (2004).

Актобе: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (1992).

Костанай: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (1992), 6 (2004), 5 (2024).

Кизилорда: 4 (1924), 5 (1931), 4* (1991), 5 (29 вересня 1991, імовірно), 6 (1992), 5* (29 березня 1992), 6 (2004), 5 (21 грудня 2018)

Петропавловськ, Кокшетау, Шимкент, Тараз, Нур-Султан, Караганда, Алмати, Павлодар, Талдикорган: 5 (1924), 6 (1931), 5* (1991), 6 (1992), 5 (2024).

Усть-Каменогорськ: 6 (1924), 7 (1931), 6 (1946-1962), 5* (1991), 6 (1992), 5 (2024).

Точні дати змін: 2 травня 1924^[23], 9 лютого 1931^[24][25], 31 березня 1991^[26], 19 січня 1992, 31 жовтня 2004, 1 березня 2024.

Розбіжність чинного часу з місцевим середнім сонячним часом визначається відхиленням середнього півдня за чинним часом від 12:00. Для порівняння наведені значення середнього півдня в адміністративних центрах областей і в найбільших містах відповідно з їх географічними координатами^[27]:

13:35 Актау (UTC+5)

13:35 Уральськ (UTC+5)

13:33 Атирау (UTC+5)

13:11 Актобе (UTC+5)

12:46 Костанай (UTC+5)

12:38 Кизилорда (UTC+5)

12:27 Атбасар (UTC+5)

12:23 Петропавловськ (UTC+5)

12:22 Кокшетау (UTC+5)

12:22 Шимкент (UTC+5)

12:15 Тараз (UTC+5)

12:14 Астана (UTC+5)

12:08 Караганда (UTC+5)

11:52 Алмати (UTC+5)

11:52 Павлодар (UTC+5)

11:48 Талдикорган (UTC+5)

11:41 Семей (UTC+5)

11:30 Оскемен (UTC+5)

Невдоволення зміною порядку обчислення часу проявлялася вже в ході реформи^[28]. Однак через роки населення як і раніше невдоволено деякими рішеннями, прийнятими в 2004 році. Наприклад, є пропозиції змінити чинний час, перевести стрілки на 1 годину назад в Костанайської^[29][30] і Кизилординської^[31] області. У 2017 році на ім'я прем'єр-міністра Республіки Казахстан направлений черговий депутатський запит про переведення годинників в зазначених областях на 1 годину назад^[32][33].