Ялівець
Ялове́ць[1][2][3][4][5][6][7] або яліве́ць[8][3] (лат. Juniperus) — рід вічнозелених деревних рослин родини кипарисових.
Яловець | |
---|---|
Ялівець твердонасінний (Juniperus osteosperma) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Кипарисові (Cupressaceae) |
Підродина: | Cupressoideae |
Рід: | Яловець (Juniperus) L. |
Вікісховище: Juniperus |
Латинську назву juniperus вперше згадував давньоримський поет Вергілій, що пізніше дозволило Ліннею застосувати це слово для назви роду. Проте існує інша версія — що слово походить від кельтського ieneprus — «колючий»[9]. Українська назва походить від прасл. *(j)alovьcь (звідки також біл. ядловец, чеськ. jalovec, пол. jałowiec, в.-луж. jałorc), похідне від *jalovъ — «безплідний»; первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами[10].
Налічується 71[11] вид, 9 з яких — в Україні. Найпоширеніші з них:
- Ялівець звичайний (J. communis) — кущ або деревце (до 6 м заввишки), що росте в лісах Карпат, на Поліссі та в північній смузі Лісостепу,
- Ялівець сибірський (J. communis subsp. alpina) — кущ (30 — 90 см заввишки), що росте в Карпатах вище гірської границі лісів разом з криволіссям.
- Ялівець віргінський — в Україні вирощується як декоративна рослина.
Ялівець використовують для закріплення пісків, створення живоплотів тощо; деревину ялівця використовують для виготовлення меблів, олівців тощо.
Види
Рід містить понад 60 видів:
- Ялівець високий (Juniperus excelsa)
- Ялівець віргінський (Juniperus virginiana)
- Ялівець звичайний (Juniperus communis)
- Ялівець козацький (Juniperus sabina)
- Juniperus angosturana R.P.Adams
- Juniperus arizonica R.P.Adams
- Juniperus ashei J.Buchholz
- Juniperus barbadensis L.
- Juniperus bermudiana L.
- Juniperus blancoi Martínez
- Juniperus brevifolia (Seub.) Antoine
- Juniperus californica Carrière
- Juniperus canariensis Guyot & Mathou
- Juniperus cedrus Webb & Berthel.
- Juniperus chinensis L.
- Juniperus coahuilensis (Martínez) Gaussen ex R.P.Adams
- Juniperus comitana Martínez
- Juniperus convallium Rehder & E.H.Wilson
- Juniperus coxii A.B.Jacks.
- Juniperus deltoides R.P.Adams
- Juniperus deppeana Steud. (syn. J. pachyphlaea Torr.)
- Juniperus drupacea Labill.
- Juniperus durangensis Martínez
- Juniperus excelsa M.Bieb.
- Juniperus flaccida Schltdl.
- Juniperus foetidissima Willd.
- Juniperus formosana Hayata
- Juniperus gamboana Martínez
- Juniperus gracilior Pilg.
- Juniperus grandis R.P.Adams
- Juniperus horizontalis Moench
- Juniperus indica Bertol.
- Juniperus jaliscana Martínez
- Juniperus komarovii Florin
- Juniperus macrocarpa Sm.
- Juniperus mairei Lemée & H.Lév.
- Juniperus monosperma (Engelm.) Sarg.
- Juniperus monticola Martínez
- Juniperus morrisonicola Hayata
- Juniperus mucronata R.P.Adams
- Juniperus navicularis Gand.
- Juniperus occidentalis Hook.
- Juniperus osteosperma (Torr.) Little
- Juniperus oxycedrus L.
- Juniperus phoenicea L.
- Juniperus pinchotii Sudw.
- Juniperus pingii W.C.Cheng ex Ferré
- Juniperus poblana (Martínez) R.P.Adams
- Juniperus polycarpos K.Koch
- Juniperus procera Hochst. ex Endl.
- Juniperus procumbens (Siebold ex Endl.) Miq.
- Juniperus przewalskii Kom.
- Juniperus pseudosabina Fisch. & C.A.Mey.
- Juniperus recurva Buch.-Ham. ex D.Don
- Juniperus rigida Siebold & Zucc. (syn. J. conferta Parl.)
- Juniperus saltillensis M.T.Hall
- Juniperus saltuaria Rehder & E.H.Wilson
- Juniperus saxicola Britton & P.Wilson
- Juniperus scopulorum Sarg.
- Juniperus semiglobosa Regel
- Juniperus seravschanica Kom.
- Juniperus squamata Buch.-Ham. ex D.Don
- Juniperus standleyi Steyerm.
- Juniperus taxifolia Hook. & Arn.
- Juniperus thurifera L.
- Juniperus tibetica Kom.
- Juniperus tsukusiensis Masam.
- Juniperus turbinata Guss.
- Juniperus zanonii R.P.Adams
Філогенез ялівцю[12][13] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цікаві особливості
Спостереження садівників показують, що ялівець і груша погано уживаються в саду у випадку, якщо знаходяться поряд. Ялівець і груша є носіями одного і того ж виду грибка (лат. Gymnosporangium sabinae), що спричиняє захворювання на іржу груші та ялівцю. В певному сенсі їхнє сусідство має алелопатичні ознаки — насадження ялівцю у грушевому саду можуть призвести до поширення іржі груші, втрати продуктивності грушевого саду і навіть його поступової загибелі[14][15].
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
- Яловець // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 123. — ISBN 978-966-08-4940-2.
- Ялівець, яловець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2124. — 1000 екз.
- Яловець // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про хвойні. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |