Інтернаціонале

Футбольний клуб «Інтернаціонале» був створений 9 березня 1908 44-ма членами клубу «Мілан», незгодними з політикою клубу, згідно з якою команда відмовлялася від легіонерів. Групу людей, що покинули команду, очолив міланський художник Джорджо Муджані (спроєктував емблему «Інтернаціонале»).

У 1910 році «Інтернаціонале» вперше завоював скудетто. Після відновлення спортивної діяльності клубу, яку перервала в той час Перша світова війна, в 1920 році Інтер знову завоював золото італійського чемпіонату.

Друга половина 30-х років на відміну від першої, виявилася для «Інтернаціонале» більш плодовитою на трофеї. Чорно-сині двічі вигравали скудетто (1937/38 і 39/40) і один раз фінішували третіми (1938/39). Крім того, «Інтернаціонале» виграли свій перший Кубок Італії (1938/39).

Після золотої епохи 1960-х років «Інтернаціонале» завоював 11-е скудетто в 1971 році та 12-е у 1980. У 70-і та 80-і роки завоював два Кубки Італії в 1978 і 1982 роках.

15 червня 2005 «Інтернаціонале» виграв Кубок Італії, перемігши у фіналі за сумою двох матчів «Рому» (1:0 в Мілані та 2:0 в Римі), а потім, 20 серпня, переміг у Суперкубку Італії «Ювентус» (1:0; дод. час). 11 червня 2006 «Інтернаціонале» виграв другий поспіль Кубок Італії, знову перемігши у фіналі «Рому» (1:1 і 4:1).

З 2008 року тренером «Інтернаціонале» став Жозе Моурінью. У першому сезоні під управлінням Моурінью «Інтернаціонале» виграв Суперкубок і четвертий скудетто поспіль, проте в Лізі чемпіонів зазнав поразки від «Манчестер Юнайтед» в 1/8 фіналу за сумою двох матчів (0: 0; 0:2).

У сезоні 2009/10 Інтер 18-го разу у своїй історії та п'ятий раз поспіль, став чемпіоном Італії.

22 травня 2010 року клуб уп‘яте за свою історію виходить до фіналу Ліги чемпіонів, де у складному матчі перемагає мюнхенську «Баварію», стаючи трикратним переможцем Ліги. Сезон 2009—2010 став історичним для «Інтернаціонале», адже саме вони — останній італійський клуб, який оформив золотий «требл» — здобувши Кубок Італії, перемогу в чемпіонаті та Лізі Чемпіонів. Саме у сезоні 2009—2010 на весь голос про себе заявив Хав‘єр Санетті — майбутня легенда «Інтернаціонале».

У червні 2021 року головним тренером клубу терміном на два роки став Сімоне Індзагі, що замінив на цій посаді Антоніо Конте. До цього він керував клубом Лаціо^[1][2].

Станом на 1 вересня 2023

№ Поз. Нац. Гравець 1 ВР Янн Зоммер 2 ЗХ Дензел Дюмфріс 5 ПЗ Стефано Сенсі 6 ЗХ Стефан де Врей 7 ПЗ Хуан Куадрадо 8 НП Марко Арнаутович 9 НП Маркус Тюрам 10 НП Лаутаро Мартінес (капітан) 12 ВР Раффаеле Ді Дженнаро 14 ПЗ Деві Классен 15 ЗХ Франческо Ачербі 16 ПЗ Давіде Фраттезі 20 ПЗ Хакан Чалханоглу 21 ПЗ Крістіан Асллані

№ Поз. Нац. Гравець 22 ПЗ Генріх Мхітарян 23 ПЗ Ніколо Барелла 28 ЗХ Бенжамен Павар 30 ЗХ Карлос Аугусто 31 ЗХ Янн Аурел Біссек 32 ЗХ Федеріко Дімарко 34 ПЗ Люсьєн Агуме 36 ЗХ Маттео Дарміан 44 ЗХ Джакомо Стабіле 48 ЗХ Томассо Герсіо 50 ПЗ Александар Станкович 70 НП Алексіс Санчес 77 ВР Еміль Аудеро 95 ЗХ Алессандро Бастоні

Чемпіонат Італії

• Чемпіон (20): 1909-10, 1919-20, 1929-30, 1937-38, 1939-40, 1952-53, 1953-54, 1962-63, 1964-65, 1965-66, 1970-71, 1979-80, 1988-89, 2005-06, 2006-07, 2007-08, 2008-09, 2009-10, 2020-21, 2023-24
• Віцечемпіон (15): 1932-33, 1933-34, 1934-35, 1940-41, 1948-49, 1950-51, 1961-62, 1963-64, 1966-67, 1969-70, 1992-93, 1997-98, 2002-03, 2010-11, 2019-20

Кубок Італії

• Володар (9): 1939, 1978, 1982, 2005, 2006, 2010, 2011, 2022, 2023
• Фіналіст (6): 1959, 1965, 1977, 2000, 2007, 2008

Суперкубок Італії

• Володар (8): 1989, 2005, 2006, 2008, 2010, 2021, 2022, 2023
• Фіналіст (4): 2000, 2007, 2009, 2011

Кубок європейських чемпіонів/Ліга чемпіонів

• Володар (3): 1963-64, 1964-65, 2009-10
• Фіналіст (3): 1966-67, 1971-72, 2022-23

Кубок УЄФА / Ліга Європи УЄФА

• Володар (3): 1990-91, 1993-94, 1997-98
• Фіналіст (2): 1996-97, 2019-20

Міжконтинентальний Кубок

• Володар (2): 1964, 1965

Кубок Мітропи

• Фіналіст (1): 1933

Клубний чемпіонат світу з футболу

• Чемпіон (1): 2010

• 8 березня 2008 року — відомий італійський актор і співак Адріано Челентано, бувши фанатом футболу, привітав свою улюблену міланську команду зі 100-річним ювілеєм, виконавши на стадіоні «Stadio Giuseppe Meazza», де відбувалося святкування, пісні: «Хлопець з вулиці Глюка» і «Sei rimasta sola».
• Всесвітньо відомий тенор Андреа Бочеллі також є прихильником «Internazionale».^[3]

• Офіційний сайт (італ.)