Горіх (плід)

сухий нерозкривний однонасінний плід з твердою оболонкою у рослин, що не розкривається, з одною або (рідше) двома насінинами

                  Латинські фрази


Qui ex nuce nucleum esse vult, frangit nucem

Хто хоче з'їсти ядро горіха, той розбиває горіх

Горі́х (лат. nux, род. відм. nucis f) — в ботаніці це сухий нерозкривний плід з твердою оболонкою у рослин, з одною або (рідше) двома насінинами. Твердий здерев'янілий оплодень горіха не зростається з оболонкою насінини (наприклад, у бук, тощо). У деяких горіхів основа плоду обгортається плоскою мисочкою (плюскою), утвореною із зрослих видозмінених приквітків (дуб, ліщина). Прикладами горіхів є лісовий, жолудь, каштан. Однак в повсякденному житті слово «горіхи» спрямоване на всі тверді, з досить міцною шкаралупою, їстівні (фруктові) ядра плодів дерев родини Горіхові, та інші (волоський горіх, фісташки, кедровий горіх, мигдаль), які з точки зору ботаніки такими не є.[1] Горіхи в харчуванні є важливим джерелом поживних речовин.

Розлущений ліщинний горіх

Горішок

Горішок — # Дрібний нерозкривний плід з твердим здерев'янілим оплоднем, здебільшого містить одну насінину (наприклад, у гречки, конопель, щавлю тощо). Горішком називають і однонасінні частини («плодики»), на які розпадається так званий збірний плід (наприклад, у рослин родини Губоцвітих і Шорстколистих).[2]

  1. Кулясті більш або менш м'ясисті нарости на листках або стеблах рослин, що виникають через ураження їх вірусами, комахами (наприклад, так звані чорнильні горішки, або гали, на дубі).[2]

Види горіхів

Волоські горіхи
Лісові горіхи
Кеш'ю (Anacardium occidentalea)
Фісташки
Мигдалевий горіх
Водяний горіх

Плоди рослин з порядку Букоцвітих (Fagales)

Не всі горіхи, які відносяться до цього порядку, їстівні. До їстівних належать:

Горіхи з інших порядків

Плоди, які традиційно називають горіхами, але в питомо науковому значенні ними не є.

  • родина Бурзерових (Burseraceae)
    • канаріум филіппінський (Canarium ovatum)
  • родина Мальвових (Malvaceae)
    • малабарський каштан (Pachira aquatica)

Поширення в Україні

У Правобережному Лісостепу України, в різних ґрунтово-кліматичних умовах культивують горіх волоський, горіх маньчжурський, горіх чорний і горіх сірий.[3]

У 2018 році президент асоціації горіховодів України Володимир Пахно повідомляв, що у цьому році Україна зможе зайняти 3 місце в світі по валовому збору волоського горіха, і що було заплановано зібрати рекордний урожай — більше 120 тис тонн цього горіха.[4] Близько 70% волоського горіха експортується.[4]

В кулінарії

Плоди горіхів — мигдалю, волоського горіха, фундука, пекана, фісташки та інших — є ніби концентратом всіх необхідних елементів їжі. Ядро їх містить до 70 % і більше жирної висококалорійної олії, до 20 % білків, вуглеводи (цукор, крохмаль) і ціла низка вітамінів А, В, С, Р тощо. Наявність вітамінів надає особливої цінності горіхам, забезпечуючи їхні лікувальні властивості в боротьбі з внутрішньовиразковими, серцевими хворобами, підвищеним тиском крові, захворюваннями стінок кровоносних судин тощо.

Щоденно слід вживати не більше 30 г горіхів.[5]

Відомо, що 1 кг волоських горіхів дає більше 8500 калорій і за калорійністю ядра волоських горіхів удвічі[6] перевищують пшеничний хліб вищого ґатунку.

Бразильські горіхи — найкраще джерело селену (антиоксиданту, який гальмує процеси старіння).[5] Потрібно споживати всього один-два бразильських горіхи на день, щоб задовольнити добову потребу в селені.[5]

Чурчхела — кавказький смаколик з нанизаних на нитку горіхів у згущеному сиропі з фруктового (переважно виноградного) соку. Див. також: Гозинаки

Декілька епідеміологічних досліджень показали, що люди, які регулярно вживають горіхи, менш схильні до коронарної серцевої недостатності[7]. Вперше до горіхів звернулися як до захисту проти цієї хвороби у 1993 році[8]. Згодом багато клінічних досліджень виявили, що споживання різноманітних горіхів, зокрема таких як мигдаль та волоський горіх, можуть знизити рівень холестеролу.

Ґатунки горіхів у шкаралупі

За якістю горіхи поділяють на ґатунки: фундук і волоські — на вищий, 1-й і 2-й; ліщину — на 1-й і 2-й; мигдаль — на вищий і 1-й.

Горіхи вищого і 1-го ґатунків повинні бути цілими, звільненими від зовнішньої оболонки, стиглими, чистими, з рівномірним забарвленням шкаралупи. Ядра вкриті шкіркою різних відтінків від світло-коричневого до коричневого кольору, на зламі — відбілого до кремового, без сторонніх запахів і присмаків.

У 2-го ґатунку допускаються горіхи різних помологічних сортів, різноманітні за формою, розмірами і кольором[9].

Ґатунки очищених горіхів

Ядра фундука і волоського горіха поділяють на вищий і 1-й ґатунки, а солодкого мигдалю — на вищий, 1-й і 2-й ґатунки залежно від маси, кольору, смаку, запаху, наявності сторонніх домішок[9].

Зберігання горіхів

Зберігають горіхи при температурі 15 °C і відносній вологості повітря 70 % до 10 днів.[9]

Горіх у традиційній культурі

В Україні широкої популярності набула пісня-романс з поезії українського українського письменника Івана Франка зі збірки «Зів'яле листя» та композитора Анатолія Кос-Анатольського «Ой ти, дівчино, з горіха зерня».

В поезії Богдана-Ігоря Антонича «Різдво», у якій у символічній формі розказано про волхвів, що принесли дарунки новонародженому Христу, говориться про Марію, яка тримає на долонях свого сина-«золотого горіха»[10].

Цікаві факти

  • Найдорожчим у світі горіхом є макадамія. Колись макадамія була основним продуктом харчування для австралійських аборигенів, а тепер стала вишуканими і дуже корисними ласощами. Всього два види цих горіхів культивуються (плантації є в Австралії, Бразилії, Південній Африці, на Гаваях і на півдні США). Через складності з розведенням і видобутком делікатесу його виробляють не більше 40 тонн на рік. Вартість одного кілограма макадамії навіть на його історичній батьківщині перевищує 30 доларів[11].
Волоські горіхи як ялинкові прикраси (загорнуті у «золоту» фольгу)
  • Африканський музичний інструмент ахоко виготовляється з горіхів, прив'язаних до дерев'яної палиці.
  • На східному Поліссі існувало повір'я, що блискавка без грому може випалювати ядра горіхів.
  • Народна прикмета: ожеледь на деревах — защедрять горіхи й садовина.
  • В Україні коровай прикрашають гілочками калини, визолоченими горіхами, золотою мішурою, прикрасами з тіста у вигляді квіток і птахів[12].
  • В українців в обрядодіях зерно, насіння, колосок — це нове життя, які символізують модель творення з «одного» — «багато», тобто йде розмноження, і реалізується в такій магічній обрядодії, як «обсівання». Обрядодія обсівання і обсипання найновіше практикується у весільній обрядовості: мати молодого, за традицією, обсівала свого сина перемішаним вівсом, горіхами, насінням соняшника, насінням гарбуза та дрібними грішми[13].
  • На Вознесіння гілками лісового горіха прикрашали дім, розкладали по підлозі в хаті й у церкві, ставали на них на коліна і молилися, притуливши вухо до гілки горіха, наче прислуховувалися до них. Вважалося, що таким чином можна почути мертвих і навіть говорити з ними. Потім ці галузки відносили на кладовище, обмітали ними могили, а також роздавали перехожим[14].

Див. також

Примітки

Література