Дідьє Дрогба
Дідьє́ Ів Дрогба́ Тебілі́ (фр. Didier Yves Drogba Tébily; нар. 11 березня 1978 року, Абіджан, Кот-д'Івуар) — івуарійський футболіст, що грав на позиції нападника. Співвласник американського клубу «Фінікс Райзінг». Найкращий футболіст Африки 2006, 2009. Найкращий бомбардир збірної Кот-д'Івуару всіх часів.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(cropped).jpg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Дідьє Ів Дрогба Тебілі (Didier Yves Drogba Tébily) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 11 березня 1978 (46 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Абіджан, Кот-д'Івуар | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 188 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 84 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Кот-д'Івуар[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1989—1991 1991–1993 1993–1997 1997–1998 |  «Абвіль» «Ванн» «Левалуа» «Ле Ман» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Біографія
Ранні роки
Виховувати Дідьє Дрогба віддали рідному дядькові — Мішелеві Гоба, який виступав у Франції за нижчолігові команди. Мішель всіляко заохочував хлопця до гри у футбол. Зараз Дідьє дуже тепло згадує про ті роки і дякує своєму дядькові за перші кроки, які Дрогба здійснив завдяки його допомозі. У 1989 році до Франції переселилася уся сім'я Дрогба. Спортивне виховання дядька погано вплинуло на шкільну успішність і хлопця відправили до двоюрідного брата Олівьє Тебілі. Тебілі був досить успішним профі та виступав за «Селтік» і «Бірмінгем Сіті». Родина часто переїжджала з місця на місце і першим більш-менш постійним юнацьким колективом Дідьє Дрогба став «Леваллуа» — команда з передмістя Парижа Леваллуа-Перре. Одним з перших наставників став Сребренко Репчич — колишній гравець збірної Югославії. Саме Репчич переставив Дрогба з оборони в напад, де талант хлопця почав виявлятися ще яскравіше.
19-річним африканцем почали цікавитися «Генгам», «Ле Ман», ПСЖ та «Ланс». Але перелом ноги дещо зменшив інтерес до нападника і зрештою Дідьє перейшов до друголігового «Ле Ману». Таким чином професійним футболістом він став у солідному, як на теперішній час, віці — 20 років. Тренером команди був Марк Вестерлоппе, під керівництвом якого африканець почав потрапляти у стартовий склад і забив 7 голів у сезоні 1999/2000. Потім тренер змінився і Дрогба перестав підходити під ігрову модель команди. Нападника продали до вищолігового «Генгама», який боровся за виживання у Лізі 1, за 150 тисяч євро. Для порівняння — через півтора року «Олімпік Марсель» виплатив попередньому клубу 5 мільйонів євро.
«Генгаму» вдалося зберегти місце в елітному дивізіоні, а Дідьє Дрогба став найкращим бомбардиром клубу в наступному сезоні — 2002/03. Команда посіла непогане 7-е місце, а лідерів почали спокушати пропозиціями з багатих клубів — Флоран Малуда пішов до «Ліона», а Дідьє Дрогба — до «Марселя».
«Олімпік Марсель»
У новому клубі нападник дістав можливість виступати у Лізі чемпіонів та боротися за медалі чемпіонату Франції. Зайнявши 3-є місце у своїй групі Ліги чемпіонів, марсельці кваліфікувалися до Кубка УЄФА. У цьому турнірі французи зустрілися з дніпропетровським «Дніпром», який очолював Євген Кучеревський. Обидві зустрічі видались не надто результативними — 0:0 в Дніпропетровську та 1:0 у Марселі. Долю протистояння вирішив єдиний гол, який забив Дрогба з пенальті у ворота В'ячеслава Кернозенка. У плей-оф французи обігрували імениті європейські клуби: «Ліверпуль», «Інтернаціонале» та у півфіналі «Ньюкасл». Проти «Ньюкасла» Дрогба відзначився двічі (0:0 і 2:0).
У фіналі «Марсель» програв серію післяматчевих пенальті іспанській «Валенсії», яку очолював Рафа Бенітес.
«Челсі»
21 липня 2004 року Дрогба став гравцем «Челсі». Про це він сказав:
 | Якщо б я слідував за велінням серця, то залишився б у Марселі. Переходити до „Челсі“ мене ніхто не примушував. Але мною керує розум. Бувають пропозиції, від яких не відмовляються ані у спортивному, ані у фінансовому плані. Добре знайомі зі мною люди знають, що справа не тільки в грошах. Жозе Моурінью бачив мене на полі і хоче, щоб я був у його команді. Мені ж гра поряд з такими футболістами, як Кежман, Роббен, Муту, Макелеле та інші, повинна дозволити піднятися на новий щабель. |  |
30 липня 2004 року Дрогба дебютував у складі «Челсі» в товариському матчі проти «Роми» — вийшов на поле після перерви і забив гол вже на 68 хвилині зустрічі, яка завершилася перемогою англійської команди з рахунком 3:0. У наступній грі Дідьє вже вийшов у стартовому складі і знову забив гол, проте це не допомогло його команді, що програла «Мілану» з рахунком 2:3. 16 серпня Дрогба провів свій перший офіційний матч за «Челсі» в якому його команда перемогла «Манчестер Юнайтед», а Дідьє віддав гольову передачу, з якої Эйдур Гудьонсен забив єдиний м'яч у зустрічі. А вже у третій офіційній грі за команду, Дрогба забив гол, вразивши ворота «Крістал Пелес» з передачі Селестіна Бабаяро. Однак подальший виступ було перервано травмою — Дідьє потягнув м'яз живота в матчі з «Ліверпулем» і не грав протягом двох місяців.
Проте зігравши 26 матчів і забив 10 голів Дрогба допоміг «Челсі» виграти Прем'єр-лігу, другий подібний титул за всю історію клубу. Також лондонці здобули Кубок Футбольної ліги, у фіналі якого Дрогба забив гол, а його команда перемогла «Ліверпуль» у додатковий час з рахунком 3:2.
У 2008 році Дрогба разом із «Челсі» вийшов у фінал Ліги чемпіонів, в якому його команда у серії пенальті поступилась «Манчестер Юнайтед». Дідьє на 116-й хвилині матчу отримав червону картку та достроково покинув поле.
10 березня 2012 року Дідьє приніс перемогу «Челсі» в матчі зі «Сток Сіті», забив 100-й гол за «Челсі» в Прем'єр-лізі. До нього ця позначка ще не підкорялася жодному одному африканському гравцеві.
19 травня 2012 року Дрогба у фіналі Ліги чемпіонів проти «Баварії» зрівняв рахунок на 88 хвилині матчу, що дозволило «Челсі» перевести гру в додатковий час. А в серії пенальті Дідьє забив вирішальний гол. Також він став кращим гравцем матчу. 20 травня Дрогба став вільним агентом. Ходили чутки про те, що він може піти з «Челсі». 22 травня представники футболіста офіційно спростували інформацію про те, що їх клієнт вже вирішив змінити команду. Але офіційний сайт «Челсі» повідомив, що по закінченні контракту Дрогба піде з клубу.
«Шанхай Шеньхуа»
20 червня 2012 року Дрогба як вільний агент перейшов у китайський «Шанхай Шеньхуа». Угода була розрахована на 2,5 року.
| | Протягом декількох тижнів розглянув всі отримані пропозиції і вирішив, що "Шанхай" — найкращий варіант для мене на даний момент. Це новий виклик для мене. <...> Сподіваюся, зможу допомогти розвитку китайського футболу і китайсько-африканських відносин. | |
Всього за команду у Суперлізі Дрогба провів 11 матчів і забив 8 голів
«Галатасарай»
28 січня 2013 року став гравцем «Галатасарая», підписавши півторарічний контракт. Перехід Дрогба до Туреччини супроводжувався скандалом — його попередній клуб, «Шанхай Шеньхуа», заявив, що Дрогба переходив до «Галатасарая», маючи дійсний контракт з «Шанхаєм». Китайський клуб навіть подав на футболіста скаргу до ФІФА, однак світова федерація футболу відхилила її, тим самим визнавши перехід Дрогба до «Галатасарая» абсолютно легітимним.
У матчі за Суперкубок Туреччини 2013, забив вирішальний гол у ворота «Фенербахче». У матчі з лондонським «Арсеналом», за «Emirates Cup» у 2013 році Дідьє витягнув команду на перше місце. В тому матчі Дрогба оформив дубль, чим забезпечив перемогу своєї команди з рахунком 2:1. 22 вересня 2013 року, у матчі проти «Бешикташа» також оформив дубль, чим забезпечив перемогу «Галатасараю».
Повернення у «Челсі»
25 липня 2014 року гравець підписав контракт з «Челсі» терміном на 1 рік. Свій перший гол після повернення Дрогба забив у матчі третього туру групового раунду Ліги чемпіонів з «Марібором», реалізувавши на 23-й хвилині пенальті. Сам матч закінчився з рахунком 3:0 на користь «синіх». 24 травня 2015 року заявив, що заключна гра «Челсі» у чемпіонаті проти «Сандерленда» стане для нього останньою як для гравця «аристократів». Дрогба почав гру у ролі капітана, але був замінений після півгодини гри через травму («Челсі» переміг 3:1).
«Монреаль Імпакт»
27 липня 2015 року Дрогба підписав контракт з клубом MLS «Монреаль Імпакт» до грудня 2016 року. 22 серпня Дрогба дебютував за «Монреаль», вийшовши на заміну на 59-й хвилині матчу проти «Філадельфії Юніон», а свій перший гол забив Дідьє вже в наступному матчі, виступаючи у стартовому складі проти «Чикаго Файр». У цьому матчі Дрогба оформив свій перший хет-трик в MLS, принісши перемогу своїй команді з рахунком 4:3. 31 грудня 2016 року по закінченню контракту Дрогба покинув розташування клубу в статусі вільного агента.
«Фінікс Райзінг»
13 квітня 2017 року Дрогба підписав контракт з американським «Фінікс Райзінг», івуарієць також став співвласником клубу. Команда виступає в USL — другому за силою дивізіоні США після MLS. 13 травня 2018 заявив, що по закінченні сезону завершить кар'єру[2]:
| | Я отримую задоволення від футболу. Мені подобається моя роль гравця і співвласника клубу. Поруч зі мною виступають безліч молодих футболістів, на яких я люблю віддавати передачі. Тим не менш, цей сезон стане останнім у моїй кар'єрі гравця. Мені вже 40, час зупинитися. | |
8 листопада 2018 року Дідьє Дрогба провів свій останній матч як гравець. У матчі фіналу Кубку USL проти «Луїсвіллю» «Фінікс» поступився з рахунком 0:1.
Збірна
Дідьє Дрогба вважають найрезультативнішим гравцем в історії збірної Кот-д'Івуару, оскільки точна кількість голів зірок минулого — Лорана Поку, Жоеля Тіеї та Абдулає Траоре невідома.
Дідьє став символом новітньої збірної Кот-д'Івуару. Під проводом «капітана Дрогба» африканська команда вперше в історії потрапила на чемпіонат світу. На Кубку африканських націй Кот-д'Івуар став володарем трофею у 2006 році та зайняв 4 місце у 2008-му. На турнірі-2008 нападник грав у нападі пліч-о-пліч зі своїм партнером з «Челсі» Саломоном Калу.
Стиль гри
Міцний гравець, який вдало закриває корпусом м'яч, відмінно грає головою і завдяки габаритам виграє більшість двоборств. Небезпечний під час розігрування стандартів. Має сильний і точний удар, може вистрелити здалеку. Постійно і регулярно відпрацьовує в обороні та повертається до своїх воріт під час кутових та штрафних.
Досягнення
Командні
«Челсі»
- Чемпіон Англії (4): 2004/05, 2005/06, 2009/10, 2014/15
- Віце-чемпіон Англії (3): 2006/07, 2007/08, 2010/11
- Бронзовий призер чемпіонату Англії (1): 2008/09
- Володар Кубка Англії (4): 2006/07, 2008/09, 2009/10, 2011/12
- Володар Кубка футбольної ліги (3): 2004/05, 2006/07, 2014/15
- Фіналіст Кубка футбольної ліги (1): 2007/08
- Володар Суперкубка Англії (2): 2005, 2009
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1): 2011/12
- Фіналіст Ліги чемпіонів УЄФА (1): 2007/08
- Всього: 14 трофеїв
«Галатасарай»
- Чемпіон Туреччини (1): 2012/13
- Віце-чемпіон Туреччини (1): 2013/14
- Володар Кубка Туреччини (1): 2013/14
- Володар Суперкубка Туреччини (1): 2013
- Всього: 3 трофеї
«Фінікс Райзінг»
- Фіналіст Кубка USL (1): 2018
Збірні
- Срібний призер Кубка африканських націй: 2006, 2012
Особисті
- Кращий асистент Англійської Прем'єр-ліги 2005/06: 11 передач
- Кращий бомбардир Англійської Прем'єр-ліги 2006/07: 20 голів
- Кращий бомбардир Англійської Прем'єр-ліги 2009/10: 29 голів
- Кращий гравець фіналу Кубка футбольної ліги 2007
- Кращий гравець фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2012
- Кращий бомбардир в історії збірної Кот-д'Івуару: 65 голів
- Кращий футболіст Африки (2): 2006, 2009
- Гравець року у Франції за версією НСПФ: 2004
- Команда року французької Ліги 1: 2004
- Гол року французької Ліги 1: 2004
- Кращий футболіст Європи за версією Onze: 2004
- Кращий футболіст Суперкубка Англії: 2005
- Кращий гол сезону «Челсі»: 2006
- Символічна збірна Африки за версією КАФ (3): 2006, 2008, 2012
- Футболіст року в Кот-Д'івуарі: (3): 2006, 2007, 2012
- Приз Алана Хардекера: 2007
- Команда року за версією ПФА (2): 2007, 2010
- Команда року за версією ЄСМ: 2007
- Символічна збірна світу за версією ФІФПРО: 2007
- Команда року за версією УЄФА: 2007
- Гравець року за версією футболістів «Челсі»: 2007
- Африканський футболіст року за версією ВВС (1): 2009
- Кращий футболіст Фіналу Кубка Футбольної асоціації: 2010
- Гравець року за версією вболівальників «Челсі»: 2010
- Time 100: 2010
- Футболіст року в Туреччині: 2013
- Володар трофею «Golden Foot»: 2013
- Нагорода АФЖ за заслуги перед футболом: 2015
Статистики
Клубна
| Виступи | Ліга | Кубок країни | Кубок ліги | Єврокубки | Інші | Разом | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Клуб | Ліга | Сезон | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи |
| «Ле-Ман» | Дивізіон 2 | 1998/99 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 |
| 1999/00 | 30 | 7 | 0 | 0 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 32 | 7 | ||
| 2000/01 | 11 | 0 | 3 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 14 | 1 | ||
| 2001/02 | 21 | 5 | 1 | 1 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 24 | 7 | ||
| Разом | 64 | 12 | 4 | 2 | 4 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 72 | 15 | ||
| «Генгам» | Ліга 1 | 2001/02 | 11 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 11 | 3 |
| 2002/03 | 34 | 17 | 3 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 39 | 21 | ||
| Разом | 45 | 20 | 3 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 50 | 24 | ||
| «Марсель» | Ліга 1 | 2003/04 | 35 | 19 | 2 | 1 | 2 | 1 | 16 | 11 | 0 | 0 | 55 | 32 |
| Разом | 35 | 19 | 2 | 1 | 2 | 1 | 16 | 11 | 0 | 0 | 55 | 32 | ||
| «Шанхай Шеньхуа» | Суперліга | 2012 | 11 | 8 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 11 | 8 |
| Разом | 11 | 8 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 11 | 8 | ||
| «Галатасарай» | Суперліга | 2012/13 | 13 | 5 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 1 | 0 | 0 | 17 | 6 |
| 2013/14 | 24 | 10 | 3 | 1 | 0 | 0 | 8 | 2 | 1 | 1 | 36 | 14 | ||
| Разом | 37 | 15 | 3 | 1 | 0 | 0 | 12 | 3 | 1 | 1 | 53 | 20 | ||
| «Челсі» | Прем'єр-ліга | 2004/05 | 26 | 10 | 2 | 0 | 4 | 1 | 9 | 5 | 0 | 0 | 41 | 16 |
| 2005/06 | 29 | 12 | 3 | 1 | 1 | 0 | 7 | 1 | 1 | 2 | 41 | 16 | ||
| 2006/07 | 36 | 20 | 6 | 3 | 5 | 4 | 12 | 6 | 1 | 0 | 60 | 33 | ||
| 2007/08 | 19 | 8 | 1 | 0 | 1 | 1 | 11 | 6 | 0 | 0 | 32 | 15 | ||
| 2008/09 | 24 | 5 | 6 | 3 | 2 | 1 | 10 | 5 | 0 | 0 | 42 | 14 | ||
| 2009/10 | 32 | 29 | 4 | 3 | 2 | 2 | 5 | 3 | 1 | 0 | 44 | 37 | ||
| 2010/11 | 36 | 11 | 2 | 0 | 0 | 0 | 7 | 2 | 1 | 0 | 46 | 13 | ||
| 2011/12 | 24 | 5 | 3 | 2 | 0 | 0 | 8 | 6 | 0 | 0 | 35 | 13 | ||
| 2014/15 | 28 | 4 | 2 | 0 | 5 | 1 | 5 | 2 | 0 | 0 | 40 | 7 | ||
| Разом | 254 | 104 | 29 | 12 | 20 | 10 | 74 | 36 | 4 | 2 | 381 | 164 | ||
| «Монреаль Імпакт» | MLS | 2015 | 11 | 11 | 0 | 0 | — | — | 0 | 0 | 3 | 1 | 14 | 12 |
| 2016 | 22 | 10 | 2 | 1 | — | — | 0 | 0 | 3 | 0 | 27 | 11 | ||
| Разом | 33 | 21 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 6 | 1 | 41 | 23 | ||
| «Фінікс Райзінг» | USL | 2017 | 13 | 9 | 0 | 0 | — | — | — | — | 1 | 1 | 14 | 10 |
| 2018 | 8 | 4 | 0 | 0 | — | — | — | — | 4 | 3 | 12 | 7 | ||
| Разом | 21 | 13 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 4 | 26 | 17 | ||
| Усього за кар'єру | 494 | 209 | 43 | 21 | 28 | 12 | 102 | 50 | 12 | 5 | 679 | 297 | ||
Збірна
| Збірна | Рік | Товариські | Офіційні | Всього | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Кот-д’Івуар | |||||||
| 2002 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | |
| 2003 | 4 | 1 | 3 | 3 | 7 | 4 | |
| 2004 | 3 | 3 | 4 | 3 | 7 | 6 | |
| 2005 | 3 | 1 | 5 | 6 | 8 | 7 | |
| 2006 | 7 | 4 | 8 | 4 | 15 | 8 | |
| 2007 | 6 | 3 | 2 | 1 | 8 | 4 | |
| 2008 | 2 | 1 | 6 | 3 | 8 | 4 | |
| 2009 | 1 | 1 | 5 | 6 | 6 | 7 | |
| 2010 | 5 | 2 | 6 | 2 | 11 | 4 | |
| 2011 | 2 | 1 | 3 | 4 | 5 | 5 | |
| 2012 | 4 | 2 | 10 | 7 | 14 | 9 | |
| 2013 | 2 | 1 | 7 | 3 | 9 | 4 | |
| 2014 | 3 | 3 | 3 | 0 | 6 | 3 | |
| Всього за кар'єру | 42 | 23 | 63 | 42 | 105 | 65 | |
Матчі за збірну
Кот-д'Івуар
Примітки
Посилання
- Дані про футболіста з вебсторінки «Челсі» [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- Офіційна вебсторінка — didierdrogba.com (англ.)(фр.)
- Неофіційна сторінка(англ.)
- Дані про гравця на footballdatabase.com [Архівовано 26 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Статистика на сайті «National Football Teams» [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика на сайті ФІФА [Архівовано 13 травня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- «Футбол» — 2007. — № 02 (484), 9-14 січня(рос.)
- Слово Вождя та матч примирення: 15 років тому Дідьє Дрогба зупинив громадянську війну в Кот-д’Івуарі [Архівовано 13 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
