Фатіма (іслам)

Фатіма бінт Мухаммед (біля 605—632) — дочка пророка Магомета та його першої дружини Хадіджі. Вийшла заміж за Алі ібн Абу Таліба, пізніше четвертого Праведного Халіфа (656—661). Від її дітей Хасана і Хусейна ведуть родовід всі нащадки пророка.

Фатіма
араб. فَاطِمَةُ الزَّهْرَاء‎
Народилася	не раніше 604 і не пізніше 604 Мекка, Хіджаз
Померла	14 грудня 632 (28 років) Медина, Хіджаз, Саудівська Аравія
Поховання	Аль-Бакіd
Країна	Праведний халіфат
Діяльність	поетка
Знання мов	арабська[1]
Конфесія	іслам
Батько	Магомет[2][3]
Мати	Хадіджа[2][3]
Брати, сестри	Умм Кульсум бінт Мухаммед, Рукая бінт Мухаммед, Зайнаб бінт Мухаммед, Ібрагім ібн Магометd, Касим ібн Магометd і Абдаллаг ібн Магометd
У шлюбі з	Алі ібн Абу Таліб[4][2][5]
Діти	Umm Kulthum bint Ali ibn Abi Talibd[2], Зайнаб бінт Аліd[2][6], Muhsin ibn Alid[2], Хасан ібн Алі[2][7] і Хусейн ібн Алі[8][2]
Медіафайли у Вікісховищі

Фатіма — один з найшанованіших жіночих образів в мусульманському світі, оточений численними легендами, що виникли головним чином у шиїтсько-ісмаїлітському середовищі. Існують перекази про дивовижні явища, що супроводжували зачаття Фатіми, вагітність і пологи її матері Хадіджі, шлюб Фатіми з Алі, про чудеса, створені нею при житті та після смерті.

Вважається, що Фатіма — перша, хто в Судний день війде в рай. Її називають сеїдою (панною) всіх жінок на землі й у потойбічному світі.

Культ Фатіми несе в собі багато рис культу християнської Богородиці. Відмічають день народження Фатіми 20-го рамадана і деякі інші свята пов'язані з її іменем.

Походження від Фатіми підкреслено в назві ісмаїлітської династії Фатімідів, що правила в Єгипті і Північній Африці в X—XII століттях.