Рада ООН з прав людини
Рада ООН з прав людини (англ. The United Nations Human Rights Council, UNHRC) — міжнародний правозахисний орган у системі ООН, що замінив Комісію ООН з прав людини (UNCHR). Рада з прав людини є допоміжним органом Генеральної Асамблеї ООН. Перше засідання Ради пройшло 19 червня 2006 року[3]. Вона є головною в обговоренні і співпраці з прав людини. Здійснює загальні дослідження, готує рекомендації та проєкти міжнародно-правових актів у сфері захисту прав людини, заслуховує доповіді спеціально створених нею допоміжних органів.
| Рада ООН з прав людини | |
|---|---|
| англ. United Nations Human Rights Council | |
 | |
| Тип | рада організація ООНd |
| Засновано | 15 березня 2006 |
| Сфера | громадянські права[1] і Міжнародний пакт про громадянські та політичні права[1] |
| Галузь | права людини |
| Штаб-квартира | Женева |
| Попередник | Комісія з прав людини ООН[2] |
| Керівник | Václav Bálekd (1 січня 2023) |
| Дочірня(і) організація(ї) | Working Group on Discrimination Against Women and Girlsd |
| Вебсайт: ohchr.org/en/hrbodies/hrc/home | |
 Рада ООН з прав людини у Вікісховищі | |
7 квітня 2022 Генасамблея ООН призупинила членство Росії у Раді з прав людини через грубі та систематичні порушення прав людини після вторгнення російських військ в Україну.[4] За виключення РФ проголосували 93 країни, проти — 24.[5] 10 травня Генасамблея ООН обрала Чехію членом Ради з прав людини замість Росії[6].
Попередник
Рада утворена у 2006 на базі Комісії ООН з прав людини, яка діяла з 1946. Раду очолює Верховний Комісар ООН з прав людини.
Комісія ООН з прав людини була створена 10 грудня 1946 року за рішенням Генеральної асамблеї ООН від 16 листопада 1946 року на основі статті 68 Статуту ООН. На неї було покладено надання допомоги Економічній і Соціальній Раді ООН (ЕКОСОР) при виконанні нею завдань з захисту прав людини.
15 березня 2006 на основі резолюції 60/251 Генеральної Асамблеї ООН Комісія була перетворена на Раду ООН з прав людини. Рада складається з 47 держав-членів, які обираються відповідно до регіонального представництва. Інші держави мають статус спостерігача.
Резолюція про створення Ради визначила її основне завдання — проведення всеосяжних періодичних оглядів та виконання кожною державою її зобов'язань у сфері прав людини, які забезпечують універсальність і однакове ставлення до всіх держав, тобто універсальні періодичні огляди (УПО).
Склад
Поточний
| Термін | Африка (13) | Азія (13) | Східна Європа (6) | Латинська Америка (8) | Західна Європа та інші (7) |
|---|---|---|---|---|---|
| 2022–2024 [7] |  Бенін  Камерун  Еритрея  Гамбія  Сомалі |  Індія  Казахстан  Малайзія  Катар  ОАЕ |  Литва  Чорногорія |  Аргентина  Гондурас  Парагвай |  Фінляндія  Люксембург  США |
| 2021–2023 [8] |  Кот-д'Івуар  Габон  Малаві  Сенегал |  КНР  Непал  Пакистан  Узбекистан |  Росія(членство призупинене)[4] |  Болівія  Куба  Мексика |  Франція .svg){kind=small} Велика Британія |
| 2020–2022 [9] |  Лівія  Мавританія  Судан  Намібія |  Індонезія  Японія  Маршаллові Острови  Південна Корея |  Вірменія  Польща |  Бразилія  Венесуела |  Німеччина  Нідерланди |
Попередній
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Президент
| № | Президент | Країна | Термін |
|---|---|---|---|
| 18 | Omar Zniber |  Марокко | 01/01/2024 — до сьогодні[12] |
| 17 | Václav Bálek |  Чехія | 01/01/2023 — 31/12/2023[13] |
| 16 | Federico Villegas | Аргентина | 01/01/2022 — 31/12/2022 |
| 15 | Nazhat Shameem |  Фіджі | 01/01/2021 — 31/12/2021 |
| 14 | Elisabeth Tichy-Fisslberger |  Австрія | 01/01/2020 — 31/12/2020 |
| 13 | Coly Seck | Сенегал | 01/01/2019 — 31/12/2019 |
| 12 | Vojislav Šuc |  Словенія | 01/01/2018 — 31/12/2018 |
| 11 | Joaquín Alexander Maza Martelli |  Сальвадор | 01/01/2017 — 31/12/2017 |
| 10 | Choi Kyong-lim | Південна Корея | 01/01/2016 — 31/12/2016 |
| 9 | Joachim Rücker | Німеччина | 01/01/2015 — 31/12/2015[14] |
| 8 | Baudelaire Ndong Ella | Габон | 01/01/2014 — 31/12/2014 |
| 7 | Remigiusz Henczel | Польща | 01/01/2013 — 31/12/2013[15] |
| 6 | Laura Dupuy Lasserre |  Уругвай | 19/06/2011 — 31/12/2012 |
| 5 | Sihasak Phuangketkeow |  Таїланд | 19/06/2010 — 18/06/2011[16] |
| 4 | Alex Van Meeuwen | .svg){kind=small} Бельгія | 19/06/2009 — 18/06/2010[16] |
| 3 | Martin Ihoeghian Uhomoibhi |  Нігерія | 19/06/2008 — 18/06/2009 |
| 2 | Doru Romulus Costea |  Румунія | 19/06/2007 — 18/06/2008 |
| 1 | Luis Alfonso de Alba | Мексика | 19/06/2006 — 18/06/2007 |
Примітки
{{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка){{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)Джерела
- Репецький В М Міжнародне публічне право: Підручник 2-ге вид. . — К, 2011. 437 с. ISBN 978-617-07-0042-1
- Асірян Сюзанна Рафіківна. Статус Ради ООН з прав людини у системі Організації Об'єднаних націй [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Право і суспільство — № 1-2 / 2014 — С. 298—300
- Асірян Сюзанна Рафіківна. Створення та діяльність Комісії ООН з прав людини (1946—2006 р.) [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Херсонського державного університету: Серія Юридичні науки — Випуск 4. Том 2. 2013 — С. 174—106
Література
- О. О. Мережко. Комісія ООН з прав людини // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
