Список лауреатів Нобелівської премії миру

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Нобелівська премія миру (швед. Nobels fredspris) — одна з п'яти премій, започаткованих Альфредом Нобелем відповідно до його заповіту від 1895 року. Премія присуджується щороку, починаючи з 1901 року, за видатні заслуги у збереженні миру.

Вибір лауреатів премії здійснюється щороку у жовтні Нобелівським комітетом з 5 осіб при парламенті Норвегії. Нагородження лауреатів відбувається щорічно у день смерті Альфреда Нобеля 10 грудня в Осло. Кожен лауреат отримує диплом та медаль лауреата Нобелівської премії, а також грошову винагороду.

Лауреати

Найпершу Нобелівську премію миру було присуджено у 1901 році, її лауреатами стали швейцарець Жан Анрі Дюнан та француз Фредерік Пассі.

За час свого існування з 1901 до 2023 року премію миру було присуджено 104 рази, а її лауреатами стали 111 осіб. Крім того, 27 організацій, що здійснили вагомий внесок у збереження миру, також ставали лауреатами премії. Найчастіше (70 разів) лауреатом премії ставала 1 особа чи організація; 31 раз премію здобували одразу двоє лауреатів; тричі, 1994, 2011 та 2022 року, Нобелівської премії миру мала трьох лауреатів одночасно. У 1914–1916, 1918, 1923, 1924, 1928, 1932, 1939–1943, 1948, 1955, 1956, 1966, 1967 та 1972 роках премія не присуджувалась.

З-поміж 111 лауреатів-осіб 92 є чоловіками та 19 — жінками. Найпершою лауреаткою Нобелівської премії миру стала Берта фон Зутнер, яка отримала премію 1905 року. Надалі жінки отримували премію у 1931, 1946, 1976 (двічі), 1979, 1982, 1991, 1992, 1997, 2003, 2004, 2011 (тричі), 2014, 2018, 2021 та 2023 роках.

Серед 138 нобелянтів 2 лауреати отримували премію більше одного разу. Так, Міжнародний комітет Червоного Хреста здобував премію тричі (у 1917, 1944 та 1963 роках), а Управління Верховного комісара ООН у справах біженців — двічі (у 1954 та 1981 роках). Крім того, Лайнус Полінг, отримавши премію 1962 року, став двічі лауреатом Нобелівської премії, оскільки 1954 року йому було присуджено Нобелівську премію з хімії. Даґ Гаммаршельд був удостоєний Нобелівської премії миру посмертно у 1961 році.

Середній вік лауреатів на момент здобуття Нобелівської премії миру (станом на 2012 рік) становить 62 роки. Наймолодшим нобелянтом є пакистанська правозахисниця Малала Юсафзай, яка на момент здобуття премії 2014 року мала 17 років, найстаршим — британець Джозеф Ротблат, який отримав премію 1995 року у віці 87 років.

Список лауреатів

1901–1910

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1901 Жан Анрі Дюнан  ШвейцаріяІніціатор Женевської конвенції, засновник Міжнародного комітету Червоного Хреста[1][2][3]
Фредерік Пассі  ФранціяЗасновник та президент першого французького мирного товариства[4][2]
1902 Елі Дюкоммен  ШвейцаріяПочесний секретар Постійного Міжнародного бюро миру[5][6][7]
Гоба Шарль Альбер  ШвейцаріяПочесний секретар Постійного Міжнародного бюро миру[8][6]
1903 Рандал Вільям Крімер  Велика БританіяСекретар Міжнародної арбітражної ліги, член британського парламенту[9][10][11]
1904 Інститут міжнародного права  БельгіяРух за мир, міжнародна організація[12][13]
1905 Берта фон Зутнер  Австро-УгорщинаАвтор роману «Геть зброю», почесний президент Постійного Міжнародного бюро миру[14][15][16]
1906 Теодор Рузвельт  СШАСпівавтор мирних договорів, президент США[17][18][19]
1907 Луї Рено  ФранціяПрофесор міжнародного права у Сорбонні[20][21][22]
Ернесто Теодоро Монета Королівство ІталіяПрезидент Ломбардської ліги миру[23][21]
1908 Клас Понтус Арнолдсон  ШвеціяПисьменник, колишній член шведського парламенту, засновник Шведського товариства миру та арбітражу[24][25][26]
Фредрик Байєр ДаніяПочесний президент Постійного Міжнародного бюро миру, член парламенту Данії[27][25]
1909 Огюст Бернарт  БельгіяЧлен Постіної палати третейського суду у Гаазі, член бельгійського парламенту, колишній прем'єр-міністр Бельгії[28][25][29]
Поль д'Етурнель де Констан  Франція[30][25]
1910 Міжнародне бюро мируРух за мир[31][32]

1911–1920

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1911 Тобіас Ассер  Нідерланди«За роботи в області міжнародного арбітражу».[33]
Альфред Герман Фрід  Австро-Угорщина«За свою інтернаціональну діяльність».
1912 Еліу Рут США«За зусилля зі зміцнення миру в західній півкулі».[34]
1913 Анрі Лафонтен  БельгіяУдостоєний премії «як істинний лідер народного руху за мир в Європі».[35]
1914Премія не присуджувалася[36][37][38]
1915
1916
1917 Міжнародний комітет Червоного Хреста«За діяльність із поліпшення становища військовополонених».[39]
1918Премія не присуджувалася[40]
1919 Вудро Вільсон США«За той, що привніс фундаментального закону людяності в сучасну міжнародну політику».[41]
1920 Леон Буржуа  Франція«За зусилля із затвердження миру засобами арбітражу»[42]

1921–1930

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1921 Карл Брантінг  Швеція«За зусилля в мирному рішенні суперечки Швеції з Норвегією і за роботу в Лізі Націй»[43]
Крістіан Лоус Ланге Норвегія«За пропаганду арбітражу, як засобу вирішення міжнародних конфліктів»
1922 Фрітьоф Нансен Норвегія«За багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним»[44]
1923Премія не присуджувалась[45][46]
1924
1925 Джозеф Остін Чемберлен  Велика Британія«За свою роль в локарнських перемовинах»[47]
Чарлз Дауес США«На знак визнання внеску в план, що носить його ім'я»
1926 Арістид Бріан  Франція«За роль в укладенні Локарнського пакту і дружньому діалозі Франції і Німеччини після багатьох літ недовіри»[48]
Густав Штреземан  Німеччина
1927 Фердинанд Бюїссон  Франція«За діяльність, направлену на відновлення розуміння між французьким і німецьким народами»[49]
Людвиг Квідде  Німеччина
1928Премія не присуджувалась[50]
1929 Френк Біллінґс Келлоґ США«За підготовку Пакту Бріана-Келлога, учасники якого погодились вирішувати всі конфлікти мирним шляхом і виключили війну як інструмент національної політики»[51]
1930 Натан Седерблюм  Швеція«В ознаменування заслуг в досягненні миру через релігійне об'єднання».[52]

1931–1940

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1931 Лаура Джейн Аддамс США«Удостоєна премії як справжній делегат всіх миролюбних жінок миру».[53]
Ніколас М'юррей Батлер США«За невичерпну енергію і завзяття в справі миру».
1932Премія не присуджувалася[54]
1933 Ральф Норман Енджелл  Велика Британія«За пропаганду миру».[55]
1934 Артур Гендерсон  Велика Британія«За невідступний захист справи міжнародного роззброєння».[56]
1935 Карл фон Осецький  Третій Рейх«За боротьбу з мілітаризмом в Німеччині».[57]
1936 Карлос Сааведра Ламас  Аргентина«За миротворчу роль в болівійсько-парагвайському конфлікті 1935 року».[58]
1937 Роберт Сесіл  Велика Британія«В ознаменування заслуг перед Лігою Націй».[59]
1938 Нансенівська міжнародна організація у справах біженців«За діяльність із надання допомоги беззахисним».[60]
1939Премія не присуджувалася[61][62]
1940

1941–1950

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1941Премія не присуджувалася[63][64][65]
1942
1943
1944 Міжнародний комітет Червоного Хреста«МЧХ своєю діяльністю в роки війни повернув значення основоположним принципам солідарності людства, ототожнивши життєві інтереси народів і потребу в примиренні».[66]
1945 Корделл Голл США«На знак визнання його заслуг за утвердженням миру в західній півкулі, в зміцненні торгівлі і становленні ООН».[67]
1946 Емілі Грін Болч США«За багаторічну, невтомну працю на благо світу».[68]
Джон Релей Мотт США«За місіонерську діяльність».
1947 Рада Друзів на службі суспільству (Квакери)«На знак протесту квакерів проти світової війни».[69]
Американський комітет Друзів на службі суспільству (Квакери)
1948Премія не присуджувалася[70]
1949 Джон Бойд Орр  Велика Британія«На знак визнання його заслуг не тільки в справі звільнення людства від нестатків, але і в створенні основ мирної кооперації між класами, націями і расами».[71]
1950 Ральф Банч  США«За створення Скандинавського міжпарламентського союзу для зміцнення регіональної співпраці».[72]

1951–1960

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1951 Леон Жуо  Франція«В ознаменування миротворчих заслуг».[73]
1952 Альберт Швейцер  Франція«За місіонерську діяльність».[74]
1953 Джордж Маршалл  США«Як ініціатор „плану Маршалла“ із післявоєнного відновлення економіки Європи».[75]
1954Управління Верховного комісара ООН у справах біженців«За невпинні і часто невдячні спроби надати допомогу біженцям і привернути увагу властей до їх потреб».[76]
1955Премія не присуджувалася[77][78]
1956
1957 Лестер Пірсон Канада«За свою роль в подоланні Суецької кризи».[79]
1958 Жорж Пір  Бельгія«За допомогу біженцям».[80]
1959 Філіп Ноель-Бейкер  Велика Британія«Як найбільший фахівець із роззброєння».[81]
1960 Альберт Лутулі Південна Африка«За зусилля за утвердження справедливості між людьми і народами».[82]

1961–1970

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1961 Даґ Гаммаршельд  ШвеціяЗа діяльність в ООН.[83]
1962 Лайнус Полінг  СШАЯк автор проекту договору про заборону ядерних випробувань.[84]
1963 Міжнародний комітет Червоного ХрестаВ соті роковини свого існування.[85]
Ліга суспільств Червоного ХрестаВ ознаменування 100-річчя існування МЧХ.
1964 Мартін Лютер Кінг  СШАЗа діяльність на користь рівноправності чорношкірих.[86]
1965ЮНІСЕФ[87]
1966Премія не присуджувалася[88][89]
1967
1968 Рене Кассен  ФранціяВ ознаменування 20-х роковин ухвалення Декларації прав людини.[90]
1969 Міжнародна організація праці«За діяльність із створення „інфраструктура миру“ і зміцненню братства між народами».[91]
1970 Норман Борлоуг  СШАЗа внесок у вирішення продовольчої проблеми, і особливо за здійснення "зеленої революції.[92]

1971–1980

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1971 Віллі Брандт  ФРН«На знак визнання конкретних ініціатив, що призвели ослаблення напруженості між Сходом і Заходом».[93]
1972Премія не присуджувалася[94]
1973 Генрі Кіссінджер  США«На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі».[95]
Ле Дих Тхо  В'єтнам«На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі».
1974 Шон Макбрайд  Ірландія«За створення міжнародних механізмів спостереження за станом прав людини».[96]
Ейсаку Сато Японія«За політику антимілітаризму».
1975 Андрій Сахаров  СРСР«За безстрашну підтримку фундаментальних принципів миру між людьми і мужню боротьбу із зловживанням владою і будь-якими формами придушення людської гідності».[97]
1976 Бетті Вільямс  Велика Британія«На знак визнання заслуг в справі миру».
[98]
Мейрид Корріган  Велика Британія
1977 Міжнародна амністія«За захист людської гідності від тортур, насильства і розпаду».[99]
1978 Анвар Садат  Єгипет«За підготовку і висновок основоположних угод між Ізраїлем і Єгиптом».
[100]
Менахем Бегін  Ізраїль
1979 Мати Тереза  ІндіяУдостоєна премії, оскільки вона «утверджує мир в найважливішій сфері, захищаючи недоторканність людської гідності».[101]
1980 Адольфо Перес Есківель  Аргентина«Як борець за права людини».[102]

1981–1990

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1981Управління Верховного комісара ООН у справах біженцівЗа невпинні і часто невдячні спроби надати допомогу біженцям і привернути увагу властей до їх потреб[103]
1982 Альва Мюрдаль  Швеція«За значний внесок у справу роззброєння».[104]
Альфонсо Гарсія Роблес  Мексика
1983 Лех Валенса  Польща«Як борець за права людини».[105]
1984 Десмонд Туту Південна Африка«Мужність і героїзм, проявлений у боротьбі проти апартеїду».[106]
1985 Лікарі світу за запобігання ядерної війни«За заслуги в інформуванні громадськості і відміні свідомості людства на користь світу».[107]
1986 Елі Візель  США«За прихильність тематиці присвяченій стражданням єврейського народу, жертвам нацизму».[108]
1987 Оскар Аріас  Коста-РикаЯк ініціатор мирних переговорів в Центральній Америці
Оригінальний текст (англ.)
For his work for peace in Central America, efforts which led to the accord signed in Guatemala on August 7 this year
[109]
1988 Миротворчі сили ООН[110]
1989 14-й Далай-лама (Тензин Гьяцо)  Індія[111]
1990 Михайло Сергійович Горбачов  СРСРЗа провідну роль у мирному процесі, який сьогодні є важливою складовою життя міжнародного співтовариства
Оригінальний текст (англ.)
For his leading role in the peace process which today characterizes important parts of the international community
[112]

1991–2000

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
1991 Аун Сан Су Чжі  М'янмаЗа ненасильницьку боротьбу за демократію та права людини
Оригінальний текст (англ.)
For her non-violent struggle for democracy and human rights
[113]
1992 Рігоберта Менчу  ГватемалаНа знак визнання роботи за досягнення соціальної справедливості та етно-культурного примирення, заснованого на повазі прав корінних народів
Оригінальний текст (англ.)
In recognition of her work for social justice and ethno-cultural reconciliation based on respect for the rights of indigenous peoples
[114]
1993 Нельсон Мандела Південна АфрикаЗа роботу щодо мирного повалення режиму апартеїду і формування підвалин нової демократичної Південної Африки
Оригінальний текст (англ.)
For their work for the peaceful termination of the apartheid regime, and for laying the foundations for a new democratic South Africa
[115]
Фредерик Віллем де Клерк
1994 Ясір Арафат  ПалестинаЗа зусилля з досягнення миру на Близькому Сході
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to create peace in the Middle East
[116]
Іцхак Рабин  Ізраїль
Шимон Перес
1995 Джозеф Ротблат  Велика БританіяЗа зусилля у зменшенні ролі ядерної зброї у міжнародній політиці, а також знешкодження такої зброї у довгостроковій перспективі
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to diminish the part played by nuclear arms in international politics and, in the longer run, to eliminate such arms
[117]
Пагуошські конференції з науки та глобальних проблем  Канада
1996 Карлос Феліпе Хіменес Біле  Східний ТиморЗа зусилля у напрямку справедливого і мирного вирішення конфлікту у Східному Тиморі
Оригінальний текст (англ.)
For their work towards a just and peaceful solution to the conflict in East Timor
[118]
Хосе Рамос-Орта
1997 Міжнародний рух за заборону протипіхотних мінЗа зусилля щодо заборони та знешкодження протипіхотних мін
Оригінальний текст (англ.)
For their work for the banning and clearing of anti-personnel mines
[119]
Джоді Вільямс  США
1998 Джон Г'юм  Велика БританіяЗа зусилля з пошуку мирного вирішення конфлікту в Північній Ірландії
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to find a peaceful solution to the conflict in Northern Ireland
[120]
Девід Трімбл
1999 Лікарі без кордонівНа знак визнання гуманітарної роботи організації на кількох континентах
Оригінальний текст (англ.)
In recognition of the organization's pioneering humanitarian work on several continents
[121]
2000 Кім Де Джун  Південна КореяЗа внесок у сфері демократії та дотримання прав людини у Південній Кореї зокрема та Східній Азії загалом, а також за примирення з Північною Кореєю
Оригінальний текст (англ.)
For his work for democracy and human rights in South Korea and in East Asia in general, and for peace and reconciliation with North Korea in particular
[122]

2001–2010

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
2001 Організація Об'єднаних НаційЗа зусилля щодо створення більш організованого і більш мирного світу
Оригінальний текст (англ.)
For their work for a better organized and more peaceful world
[123]
Кофі Аннан  Гана
2002 Джиммі Картер  СШАЗа десятиліття невпинних зусиль з пошуку мирних рішень у міжнародних конфліктах, зміцнення демократії й затвердження прав людини, а також сприяння економічному і соціальному розвитку
Оригінальний текст (англ.)
For his decades of untiring effort to find peaceful solutions to international conflicts, to advance democracy and human rights, and to promote economic and social development
[124]
2003 Ширін Ебаді  ІранЗа внесок у розвиток демократії і боротьбу за права людини, особливо жінок і дітей
Оригінальний текст (англ.)
For her efforts for democracy and human rights. She has focused especially on the struggle for the rights of women and children
[125]
2004 Вангарі Маатаї  КеніяЗа внесок у сталий розвиток, демократію і мир
Оригінальний текст (англ.)
For her contribution to sustainable development, democracy and peace
[126]
2005 Міжнародне агентство з атомної енергіїЗа зусилля із запобігання використання атомної енергії у військових цілях та за забезпечення її використання у мирних цілях у максимально безпечних умовах
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to prevent nuclear energy from being used for military purposes and to ensure that nuclear energy for peaceful purposes is used in the safest possible way
[127]
Мухаммед аль-Барадаї  Єгипет
2006 Мохаммад Юнус  БангладешЗа створення і просування економічних та соціальних можливостей для бідних
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to create economic and social development from below
[128]
Грамін Банк
2007 Міжурядова група експертів з питань змін кліматуЗа зусилля щодо поширення знань про зміни клімату з вини людини, а також за закладання основ заходів, спрямованих на протидію таким змінам
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to build up and disseminate greater knowledge about man-made climate change, and to lay the foundations for the measures that are needed to counteract such change
[129]
Альберт Гор  США
2008 Мартті Ахтісаарі  ФінляндіяЗа ті зусилля у вирішенні міжнародних конфліктів, які він докладав на кількох континентах протягом трьох десятиліть
Оригінальний текст (англ.)
For his important efforts, on several continents and over more than three decades, to resolve international conflicts
[130]
2009 Барак Обама  СШАЗа величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії та співпраці між народами
Оригінальний текст (англ.)
For his extraordinary efforts to strengthen international diplomacy and cooperation between peoples
[131]
2010Лю Сяобо  КНРЗа тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини у Китаї
Оригінальний текст (англ.)
For his long and non-violent struggle for fundamental human rights in China
[132]

2011–2020

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
2011 Елен Джонсон-Серліф  ЛіберіяЗа ненасильницьку боротьбу за права і безпеку жінок та їхню участь у миротворчому процесі
Оригінальний текст (англ.)
For their non-violent struggle for the safety of women and for women's rights to full participation in peace-building work
[133]
Лейма Гбові
Тавакуль Карман  Ємен
2012 Європейський СоюзЗа внесок впродовж більше шести десятиліть у просування миру і примирення, демократії та прав людини у Європі
Оригінальний текст (англ.)
For over six decades contributed to the advancement of peace and reconciliation, democracy and human rights in Europe
[134]
2013 Організація із заборони хімічної зброїЗа значні зусилля щодо ліквідації хімічної зброї
Оригінальний текст (англ.)
For its extensive efforts to eliminate chemical weapons
[135]
2014 Кайлаш Сат'ярті  ІндіяЗа боротьбу проти пригнічення дітей та молоді та право дітей на освіту
Оригінальний текст (англ.)
For their struggle against the suppression of children and young people and for the right of all children to education
[136]
Малала Юсафзай  Пакистан
2015 Квартет національного діалогу  ТунісЗа вирішальний внесок у розбудову плюралістичної демократії у Тунісі при зародженні Жасмінової революції 2011 року
Оригінальний текст (англ.)
For its decisive contribution to the building of a pluralistic democracy in Tunisia in the wake of the Jasmine Revolution of 2011
[137]
2016 Хуан Мануель Сантос  КолумбіяЗа рішучі зусилля, що поклали край громадянській війні у країні, що тривала понад 50 років
Оригінальний текст (англ.)
For his resolute efforts to bring the country's more than 50-year-long civil war to an end
[138]
2017 Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброїЗа роботу щодо привернення уваги до катастрофічних гуманітарних наслідків будь-якого використання ядерної зброї та за новаторські зусилля задля досягнення заборони такої зброї на основі договору
Оригінальний текст (англ.)
For its work to draw attention to the catastrophic humanitarian consequences of any use of nuclear weapons and for its ground-breaking efforts to achieve a treaty-based prohibition of such weapons
[139]
2018 Деніс Муквеге ДР КонгоЗа боротьбу проти використання сексуального насилля як зброї війни та збройних конфліктів
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to end the use of sexual violence as a weapon of war and armed conflict
[140]
Надія Мурад  Ірак
2019 Абій Ахмед Алі  ЕфіопіяЗа зусилля зі встановлення миру та міжнародної кооперації, зокрема, за його вирішальні зусилля з вирішення прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю
Оригінальний текст (англ.)
For his efforts to achieve peace and international cooperation, and in particular for his decisive initiative to resolve the border conflict with neighbouring Eritrea
[141]
2020 Світова продовольча програмаЗа зусилля у боротьбі з голодом, за внесок у покращення умов для миру на постраждалих від конфліктів територіях та за лідерські зусилля у запобіганні використання голоду як зброї у війнах та конфліктах
Оригінальний текст (англ.)
For its efforts to combat hunger, for its contribution to bettering conditions for peace in conflict-affected areas and for acting as a driving force in efforts to prevent the use of hunger as a weapon of war and conflict
[142]

2021–2030

РікПортретЛауреатКраїнаОбґрунтуванняПримітки
2021 Марія Ресса  ФіліппіниЗа зусилля щодо захисту свободи слова, що є передумовою для демократії та довготривалого миру
Оригінальний текст (англ.)
For their efforts to safeguard freedom of expression, which is a precondition for democracy and lasting peace
[143]
Дмитро Муратов  Росія
2022 Олесь Біляцький  БілорусьЛауреати представляють громадянське суспільство цих країн. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали багато зусиль, щоб задокументувати воєнні злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії.[144]
Меморіал  Росія
Центр громадянських свобод  Україна
2023 Наргес Мохаммаді  ІранЗа боротьбу проти пригноблення жінок в Ірані та поширення прав людини і свободи для всіх
Оригінальний текст (англ.)
For her fight against the oppression of women in Iran and her fight to promote human rights and freedom for all
[145]

Лауреати за країною

У таблиці нижче наведено розподіл 111 індивідуальних лауреатів Нобелівської премії миру відповідно до країн їхнього походження без урахування організацій-лауреатів.

КраїнаКількість
лауреатів
 США21
 Велика Британія12
 Франція9
 Швеція5
 Німеччина4
ПАР
 Бельгія3
 Ізраїль
 Індія
 Швейцарія
 Австрія2
 Аргентина
 Єгипет
 Іран
 Ліберія
Норвегія
 СРСР
 Східний Тимор
 Бангладеш1
 Білорусь
В'єтнам
 Гана
 Гватемала
Данія
ДР Конго
 Ефіопія
 Ємен
 Ірак
 Ірландія
 Італія
 Канада
 Кенія
 КНР
 Колумбія
 Коста-Рика
 Мексика
 М'янма
 Нідерланди
 Пакистан
 Палестина
 Південна Корея
 Польща
 Росія
 Україна
 Філіппіни
 Фінляндія
Японія

Примітки

Література

Посилання