Список лауреатів Нобелівської премії миру
Нобелівська премія миру (швед. Nobels fredspris) — одна з п'яти премій, започаткованих Альфредом Нобелем відповідно до його заповіту від 1895 року. Премія присуджується щороку, починаючи з 1901 року, за видатні заслуги у збереженні миру.
Вибір лауреатів премії здійснюється щороку у жовтні Нобелівським комітетом з 5 осіб при парламенті Норвегії. Нагородження лауреатів відбувається щорічно у день смерті Альфреда Нобеля 10 грудня в Осло. Кожен лауреат отримує диплом та медаль лауреата Нобелівської премії, а також грошову винагороду.
Лауреати
Найпершу Нобелівську премію миру було присуджено у 1901 році, її лауреатами стали швейцарець Жан Анрі Дюнан та француз Фредерік Пассі.
За час свого існування з 1901 до 2023 року премію миру було присуджено 104 рази, а її лауреатами стали 111 осіб. Крім того, 27 організацій, що здійснили вагомий внесок у збереження миру, також ставали лауреатами премії. Найчастіше (70 разів) лауреатом премії ставала 1 особа чи організація; 31 раз премію здобували одразу двоє лауреатів; тричі, 1994, 2011 та 2022 року, Нобелівської премії миру мала трьох лауреатів одночасно. У 1914–1916, 1918, 1923, 1924, 1928, 1932, 1939–1943, 1948, 1955, 1956, 1966, 1967 та 1972 роках премія не присуджувалась.
З-поміж 111 лауреатів-осіб 92 є чоловіками та 19 — жінками. Найпершою лауреаткою Нобелівської премії миру стала Берта фон Зутнер, яка отримала премію 1905 року. Надалі жінки отримували премію у 1931, 1946, 1976 (двічі), 1979, 1982, 1991, 1992, 1997, 2003, 2004, 2011 (тричі), 2014, 2018, 2021 та 2023 роках.
Серед 138 нобелянтів 2 лауреати отримували премію більше одного разу. Так, Міжнародний комітет Червоного Хреста здобував премію тричі (у 1917, 1944 та 1963 роках), а Управління Верховного комісара ООН у справах біженців — двічі (у 1954 та 1981 роках). Крім того, Лайнус Полінг, отримавши премію 1962 року, став двічі лауреатом Нобелівської премії, оскільки 1954 року йому було присуджено Нобелівську премію з хімії. Даґ Гаммаршельд був удостоєний Нобелівської премії миру посмертно у 1961 році.
Середній вік лауреатів на момент здобуття Нобелівської премії миру (станом на 2012 рік) становить 62 роки. Наймолодшим нобелянтом є пакистанська правозахисниця Малала Юсафзай, яка на момент здобуття премії 2014 року мала 17 років, найстаршим — британець Джозеф Ротблат, який отримав премію 1995 року у віці 87 років.
Список лауреатів
1901–1910
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1901 | Жан Анрі Дюнан | Швейцарія | Ініціатор Женевської конвенції, засновник Міжнародного комітету Червоного Хреста[1][2] | [3] | |
Фредерік Пассі | Франція | Засновник та президент першого французького мирного товариства[4][2] | |||
1902 | Елі Дюкоммен | Швейцарія | Почесний секретар Постійного Міжнародного бюро миру[5][6] | [7] | |
Гоба Шарль Альбер | Швейцарія | Почесний секретар Постійного Міжнародного бюро миру[8][6] | |||
1903 | Рандал Вільям Крімер | Велика Британія | Секретар Міжнародної арбітражної ліги, член британського парламенту[9][10] | [11] | |
1904 | Інститут міжнародного права | Бельгія | Рух за мир, міжнародна організація[12] | [13] | |
1905 | Берта фон Зутнер | Австро-Угорщина | Автор роману «Геть зброю», почесний президент Постійного Міжнародного бюро миру[14][15] | [16] | |
1906 | Теодор Рузвельт | США | Співавтор мирних договорів, президент США[17][18] | [19] | |
1907 | Луї Рено | Франція | Професор міжнародного права у Сорбонні[20][21] | [22] | |
Ернесто Теодоро Монета | Королівство Італія | Президент Ломбардської ліги миру[23][21] | |||
1908 | Клас Понтус Арнолдсон | Швеція | Письменник, колишній член шведського парламенту, засновник Шведського товариства миру та арбітражу[24][25] | [26] | |
Фредрик Байєр | Данія | Почесний президент Постійного Міжнародного бюро миру, член парламенту Данії[27][25] | |||
1909 | Огюст Бернарт | Бельгія | Член Постіної палати третейського суду у Гаазі, член бельгійського парламенту, колишній прем'єр-міністр Бельгії[28][25] | [29] | |
Поль д'Етурнель де Констан | Франція | [30][25] | |||
1910 | Міжнародне бюро миру | Рух за мир[31] | [32] |
1911–1920
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1911 | Тобіас Ассер | Нідерланди | «За роботи в області міжнародного арбітражу». | [33] | |
Альфред Герман Фрід | Австро-Угорщина | «За свою інтернаціональну діяльність». | |||
1912 | Еліу Рут | США | «За зусилля зі зміцнення миру в західній півкулі». | [34] | |
1913 | Анрі Лафонтен | Бельгія | Удостоєний премії «як істинний лідер народного руху за мир в Європі». | [35] | |
1914 | Премія не присуджувалася | [36][37][38] | |||
1915 | |||||
1916 | |||||
1917 | Міжнародний комітет Червоного Хреста | «За діяльність із поліпшення становища військовополонених». | [39] | ||
1918 | Премія не присуджувалася | [40] | |||
1919 | Вудро Вільсон | США | «За той, що привніс фундаментального закону людяності в сучасну міжнародну політику». | [41] | |
1920 | Леон Буржуа | Франція | «За зусилля із затвердження миру засобами арбітражу» | [42] |
1921–1930
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1921 | Карл Брантінг | Швеція | «За зусилля в мирному рішенні суперечки Швеції з Норвегією і за роботу в Лізі Націй» | [43] | |
Крістіан Лоус Ланге | Норвегія | «За пропаганду арбітражу, як засобу вирішення міжнародних конфліктів» | |||
1922 | Фрітьоф Нансен | Норвегія | «За багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним» | [44] | |
1923 | Премія не присуджувалась | [45][46] | |||
1924 | |||||
1925 | Джозеф Остін Чемберлен | Велика Британія | «За свою роль в локарнських перемовинах» | [47] | |
Чарлз Дауес | США | «На знак визнання внеску в план, що носить його ім'я» | |||
1926 | Арістид Бріан | Франція | «За роль в укладенні Локарнського пакту і дружньому діалозі Франції і Німеччини після багатьох літ недовіри» | [48] | |
Густав Штреземан | Німеччина | ||||
1927 | Фердинанд Бюїссон | Франція | «За діяльність, направлену на відновлення розуміння між французьким і німецьким народами» | [49] | |
Людвиг Квідде | Німеччина | ||||
1928 | Премія не присуджувалась | [50] | |||
1929 | Френк Біллінґс Келлоґ | США | «За підготовку Пакту Бріана-Келлога, учасники якого погодились вирішувати всі конфлікти мирним шляхом і виключили війну як інструмент національної політики» | [51] | |
1930 | Натан Седерблюм | Швеція | «В ознаменування заслуг в досягненні миру через релігійне об'єднання». | [52] |
1931–1940
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1931 | Лаура Джейн Аддамс | США | «Удостоєна премії як справжній делегат всіх миролюбних жінок миру». | [53] | |
Ніколас М'юррей Батлер | США | «За невичерпну енергію і завзяття в справі миру». | |||
1932 | Премія не присуджувалася | [54] | |||
1933 | Ральф Норман Енджелл | Велика Британія | «За пропаганду миру». | [55] | |
1934 | Артур Гендерсон | Велика Британія | «За невідступний захист справи міжнародного роззброєння». | [56] | |
1935 | Карл фон Осецький | Третій Рейх | «За боротьбу з мілітаризмом в Німеччині». | [57] | |
1936 | Карлос Сааведра Ламас | Аргентина | «За миротворчу роль в болівійсько-парагвайському конфлікті 1935 року». | [58] | |
1937 | Роберт Сесіл | Велика Британія | «В ознаменування заслуг перед Лігою Націй». | [59] | |
1938 | Нансенівська міжнародна організація у справах біженців | «За діяльність із надання допомоги беззахисним». | [60] | ||
1939 | Премія не присуджувалася | [61][62] | |||
1940 |
1941–1950
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1941 | Премія не присуджувалася | [63][64][65] | |||
1942 | |||||
1943 | |||||
1944 | Міжнародний комітет Червоного Хреста | «МЧХ своєю діяльністю в роки війни повернув значення основоположним принципам солідарності людства, ототожнивши життєві інтереси народів і потребу в примиренні». | [66] | ||
1945 | Корделл Голл | США | «На знак визнання його заслуг за утвердженням миру в західній півкулі, в зміцненні торгівлі і становленні ООН». | [67] | |
1946 | Емілі Грін Болч | США | «За багаторічну, невтомну працю на благо світу». | [68] | |
Джон Релей Мотт | США | «За місіонерську діяльність». | |||
1947 | Рада Друзів на службі суспільству (Квакери) | «На знак протесту квакерів проти світової війни». | [69] | ||
Американський комітет Друзів на службі суспільству (Квакери) | |||||
1948 | Премія не присуджувалася | [70] | |||
1949 | Джон Бойд Орр | Велика Британія | «На знак визнання його заслуг не тільки в справі звільнення людства від нестатків, але і в створенні основ мирної кооперації між класами, націями і расами». | [71] | |
1950 | Ральф Банч | США | «За створення Скандинавського міжпарламентського союзу для зміцнення регіональної співпраці». | [72] |
1951–1960
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1951 | Леон Жуо | Франція | «В ознаменування миротворчих заслуг». | [73] | |
1952 | Альберт Швейцер | Франція | «За місіонерську діяльність». | [74] | |
1953 | Джордж Маршалл | США | «Як ініціатор „плану Маршалла“ із післявоєнного відновлення економіки Європи». | [75] | |
1954 | Управління Верховного комісара ООН у справах біженців | «За невпинні і часто невдячні спроби надати допомогу біженцям і привернути увагу властей до їх потреб». | [76] | ||
1955 | Премія не присуджувалася | [77][78] | |||
1956 | |||||
1957 | Лестер Пірсон | Канада | «За свою роль в подоланні Суецької кризи». | [79] | |
1958 | Жорж Пір | Бельгія | «За допомогу біженцям». | [80] | |
1959 | Філіп Ноель-Бейкер | Велика Британія | «Як найбільший фахівець із роззброєння». | [81] | |
1960 | Альберт Лутулі | Південна Африка | «За зусилля за утвердження справедливості між людьми і народами». | [82] |
1961–1970
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1961 | Даґ Гаммаршельд | Швеція | За діяльність в ООН. | [83] | |
1962 | Лайнус Полінг | США | Як автор проекту договору про заборону ядерних випробувань. | [84] | |
1963 | Міжнародний комітет Червоного Хреста | В соті роковини свого існування. | [85] | ||
Ліга суспільств Червоного Хреста | В ознаменування 100-річчя існування МЧХ. | ||||
1964 | Мартін Лютер Кінг | США | За діяльність на користь рівноправності чорношкірих. | [86] | |
1965 | ЮНІСЕФ | [87] | |||
1966 | Премія не присуджувалася | [88][89] | |||
1967 | |||||
1968 | Рене Кассен | Франція | В ознаменування 20-х роковин ухвалення Декларації прав людини. | [90] | |
1969 | Міжнародна організація праці | «За діяльність із створення „інфраструктура миру“ і зміцненню братства між народами». | [91] | ||
1970 | Норман Борлоуг | США | За внесок у вирішення продовольчої проблеми, і особливо за здійснення "зеленої революції. | [92] |
1971–1980
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1971 | Віллі Брандт | ФРН | «На знак визнання конкретних ініціатив, що призвели ослаблення напруженості між Сходом і Заходом». | [93] | |
1972 | Премія не присуджувалася | [94] | |||
1973 | Генрі Кіссінджер | США | «На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі». | [95] | |
Ле Дих Тхо | В'єтнам | «На знак визнання заслуг у зв'язку з перемир'ям у В'єтнамі». | |||
1974 | Шон Макбрайд | Ірландія | «За створення міжнародних механізмів спостереження за станом прав людини». | [96] | |
Ейсаку Сато | Японія | «За політику антимілітаризму». | |||
1975 | Андрій Сахаров | СРСР | «За безстрашну підтримку фундаментальних принципів миру між людьми і мужню боротьбу із зловживанням владою і будь-якими формами придушення людської гідності». | [97] | |
1976 | Бетті Вільямс | Велика Британія | «На знак визнання заслуг в справі миру». | ||
Мейрид Корріган | Велика Британія | ||||
1977 | Міжнародна амністія | «За захист людської гідності від тортур, насильства і розпаду». | [99] | ||
1978 | Анвар Садат | Єгипет | «За підготовку і висновок основоположних угод між Ізраїлем і Єгиптом». | ||
Менахем Бегін | Ізраїль | ||||
1979 | Мати Тереза | Індія | Удостоєна премії, оскільки вона «утверджує мир в найважливішій сфері, захищаючи недоторканність людської гідності». | [101] | |
1980 | Адольфо Перес Есківель | Аргентина | «Як борець за права людини». | [102] |
1981–1990
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1981 | Управління Верховного комісара ООН у справах біженців | За невпинні і часто невдячні спроби надати допомогу біженцям і привернути увагу властей до їх потреб | [103] | ||
1982 | Альва Мюрдаль | Швеція | «За значний внесок у справу роззброєння». | [104] | |
Альфонсо Гарсія Роблес | Мексика | ||||
1983 | Лех Валенса | Польща | «Як борець за права людини». | [105] | |
1984 | Десмонд Туту | Південна Африка | «Мужність і героїзм, проявлений у боротьбі проти апартеїду». | [106] | |
1985 | Лікарі світу за запобігання ядерної війни | «За заслуги в інформуванні громадськості і відміні свідомості людства на користь світу». | [107] | ||
1986 | Елі Візель | США | «За прихильність тематиці присвяченій стражданням єврейського народу, жертвам нацизму». | [108] | |
1987 | Оскар Аріас | Коста-Рика | Як ініціатор мирних переговорів в Центральній Америці Оригінальний текст (англ.) For his work for peace in Central America, efforts which led to the accord signed in Guatemala on August 7 this year | [109] | |
1988 | Миротворчі сили ООН | [110] | |||
1989 | 14-й Далай-лама (Тензин Гьяцо) | Індія | [111] | ||
1990 | Михайло Сергійович Горбачов | СРСР | За провідну роль у мирному процесі, який сьогодні є важливою складовою життя міжнародного співтовариства Оригінальний текст (англ.) For his leading role in the peace process which today characterizes important parts of the international community | [112] |
1991–2000
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
1991 | Аун Сан Су Чжі | М'янма | За ненасильницьку боротьбу за демократію та права людини Оригінальний текст (англ.) For her non-violent struggle for democracy and human rights | [113] | |
1992 | Рігоберта Менчу | Гватемала | На знак визнання роботи за досягнення соціальної справедливості та етно-культурного примирення, заснованого на повазі прав корінних народів Оригінальний текст (англ.) In recognition of her work for social justice and ethno-cultural reconciliation based on respect for the rights of indigenous peoples | [114] | |
1993 | Нельсон Мандела | Південна Африка | За роботу щодо мирного повалення режиму апартеїду і формування підвалин нової демократичної Південної Африки Оригінальний текст (англ.) For their work for the peaceful termination of the apartheid regime, and for laying the foundations for a new democratic South Africa | [115] | |
Фредерик Віллем де Клерк | |||||
1994 | Ясір Арафат | Палестина | За зусилля з досягнення миру на Близькому Сході Оригінальний текст (англ.) For their efforts to create peace in the Middle East | [116] | |
Іцхак Рабин | Ізраїль | ||||
Шимон Перес | |||||
1995 | Джозеф Ротблат | Велика Британія | За зусилля у зменшенні ролі ядерної зброї у міжнародній політиці, а також знешкодження такої зброї у довгостроковій перспективі Оригінальний текст (англ.) For their efforts to diminish the part played by nuclear arms in international politics and, in the longer run, to eliminate such arms | [117] | |
Пагуошські конференції з науки та глобальних проблем | Канада | ||||
1996 | Карлос Феліпе Хіменес Біле | Східний Тимор | За зусилля у напрямку справедливого і мирного вирішення конфлікту у Східному Тиморі Оригінальний текст (англ.) For their work towards a just and peaceful solution to the conflict in East Timor | [118] | |
Хосе Рамос-Орта | |||||
1997 | Міжнародний рух за заборону протипіхотних мін | За зусилля щодо заборони та знешкодження протипіхотних мін Оригінальний текст (англ.) For their work for the banning and clearing of anti-personnel mines | [119] | ||
Джоді Вільямс | США | ||||
1998 | Джон Г'юм | Велика Британія | За зусилля з пошуку мирного вирішення конфлікту в Північній Ірландії Оригінальний текст (англ.) For their efforts to find a peaceful solution to the conflict in Northern Ireland | [120] | |
Девід Трімбл | |||||
1999 | Лікарі без кордонів | На знак визнання гуманітарної роботи організації на кількох континентах Оригінальний текст (англ.) In recognition of the organization's pioneering humanitarian work on several continents | [121] | ||
2000 | Кім Де Джун | Південна Корея | За внесок у сфері демократії та дотримання прав людини у Південній Кореї зокрема та Східній Азії загалом, а також за примирення з Північною Кореєю Оригінальний текст (англ.) For his work for democracy and human rights in South Korea and in East Asia in general, and for peace and reconciliation with North Korea in particular | [122] |
2001–2010
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
2001 | Організація Об'єднаних Націй | За зусилля щодо створення більш організованого і більш мирного світу Оригінальний текст (англ.) For their work for a better organized and more peaceful world | [123] | ||
Кофі Аннан | Гана | ||||
2002 | Джиммі Картер | США | За десятиліття невпинних зусиль з пошуку мирних рішень у міжнародних конфліктах, зміцнення демократії й затвердження прав людини, а також сприяння економічному і соціальному розвитку Оригінальний текст (англ.) For his decades of untiring effort to find peaceful solutions to international conflicts, to advance democracy and human rights, and to promote economic and social development | [124] | |
2003 | Ширін Ебаді | Іран | За внесок у розвиток демократії і боротьбу за права людини, особливо жінок і дітей Оригінальний текст (англ.) For her efforts for democracy and human rights. She has focused especially on the struggle for the rights of women and children | [125] | |
2004 | Вангарі Маатаї | Кенія | За внесок у сталий розвиток, демократію і мир Оригінальний текст (англ.) For her contribution to sustainable development, democracy and peace | [126] | |
2005 | Міжнародне агентство з атомної енергії | За зусилля із запобігання використання атомної енергії у військових цілях та за забезпечення її використання у мирних цілях у максимально безпечних умовах Оригінальний текст (англ.) For their efforts to prevent nuclear energy from being used for military purposes and to ensure that nuclear energy for peaceful purposes is used in the safest possible way | [127] | ||
Мухаммед аль-Барадаї | Єгипет | ||||
2006 | Мохаммад Юнус | Бангладеш | За створення і просування економічних та соціальних можливостей для бідних Оригінальний текст (англ.) For their efforts to create economic and social development from below | [128] | |
Грамін Банк | |||||
2007 | Міжурядова група експертів з питань змін клімату | За зусилля щодо поширення знань про зміни клімату з вини людини, а також за закладання основ заходів, спрямованих на протидію таким змінам Оригінальний текст (англ.) For their efforts to build up and disseminate greater knowledge about man-made climate change, and to lay the foundations for the measures that are needed to counteract such change | [129] | ||
Альберт Гор | США | ||||
2008 | Мартті Ахтісаарі | Фінляндія | За ті зусилля у вирішенні міжнародних конфліктів, які він докладав на кількох континентах протягом трьох десятиліть Оригінальний текст (англ.) For his important efforts, on several continents and over more than three decades, to resolve international conflicts | [130] | |
2009 | Барак Обама | США | За величезні зусилля зі зміцнення міжнародної дипломатії та співпраці між народами Оригінальний текст (англ.) For his extraordinary efforts to strengthen international diplomacy and cooperation between peoples | [131] | |
2010 | Лю Сяобо | КНР | За тривалу ненасильницьку боротьбу за фундаментальні права людини у Китаї Оригінальний текст (англ.) For his long and non-violent struggle for fundamental human rights in China | [132] |
2011–2020
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
2011 | Елен Джонсон-Серліф | Ліберія | За ненасильницьку боротьбу за права і безпеку жінок та їхню участь у миротворчому процесі Оригінальний текст (англ.) For their non-violent struggle for the safety of women and for women's rights to full participation in peace-building work | [133] | |
Лейма Гбові | |||||
Тавакуль Карман | Ємен | ||||
2012 | Європейський Союз | За внесок впродовж більше шести десятиліть у просування миру і примирення, демократії та прав людини у Європі Оригінальний текст (англ.) For over six decades contributed to the advancement of peace and reconciliation, democracy and human rights in Europe | [134] | ||
2013 | Організація із заборони хімічної зброї | За значні зусилля щодо ліквідації хімічної зброї Оригінальний текст (англ.) For its extensive efforts to eliminate chemical weapons | [135] | ||
2014 | Кайлаш Сат'ярті | Індія | За боротьбу проти пригнічення дітей та молоді та право дітей на освіту Оригінальний текст (англ.) For their struggle against the suppression of children and young people and for the right of all children to education | [136] | |
Малала Юсафзай | Пакистан | ||||
2015 | Квартет національного діалогу | Туніс | За вирішальний внесок у розбудову плюралістичної демократії у Тунісі при зародженні Жасмінової революції 2011 року Оригінальний текст (англ.) For its decisive contribution to the building of a pluralistic democracy in Tunisia in the wake of the Jasmine Revolution of 2011 | [137] | |
2016 | Хуан Мануель Сантос | Колумбія | За рішучі зусилля, що поклали край громадянській війні у країні, що тривала понад 50 років Оригінальний текст (англ.) For his resolute efforts to bring the country's more than 50-year-long civil war to an end | [138] | |
2017 | Міжнародна кампанія із заборони ядерної зброї | За роботу щодо привернення уваги до катастрофічних гуманітарних наслідків будь-якого використання ядерної зброї та за новаторські зусилля задля досягнення заборони такої зброї на основі договору Оригінальний текст (англ.) For its work to draw attention to the catastrophic humanitarian consequences of any use of nuclear weapons and for its ground-breaking efforts to achieve a treaty-based prohibition of such weapons | [139] | ||
2018 | Деніс Муквеге | ДР Конго | За боротьбу проти використання сексуального насилля як зброї війни та збройних конфліктів Оригінальний текст (англ.) For their efforts to end the use of sexual violence as a weapon of war and armed conflict | [140] | |
Надія Мурад | Ірак | ||||
2019 | Абій Ахмед Алі | Ефіопія | За зусилля зі встановлення миру та міжнародної кооперації, зокрема, за його вирішальні зусилля з вирішення прикордонного конфлікту з сусідньою Еритреєю Оригінальний текст (англ.) For his efforts to achieve peace and international cooperation, and in particular for his decisive initiative to resolve the border conflict with neighbouring Eritrea | [141] | |
2020 | Світова продовольча програма | За зусилля у боротьбі з голодом, за внесок у покращення умов для миру на постраждалих від конфліктів територіях та за лідерські зусилля у запобіганні використання голоду як зброї у війнах та конфліктах Оригінальний текст (англ.) For its efforts to combat hunger, for its contribution to bettering conditions for peace in conflict-affected areas and for acting as a driving force in efforts to prevent the use of hunger as a weapon of war and conflict | [142] |
2021–2030
Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
2021 | Марія Ресса | Філіппіни | За зусилля щодо захисту свободи слова, що є передумовою для демократії та довготривалого миру Оригінальний текст (англ.) For their efforts to safeguard freedom of expression, which is a precondition for democracy and lasting peace | [143] | |
Дмитро Муратов | Росія | ||||
2022 | Олесь Біляцький | Білорусь | Лауреати представляють громадянське суспільство цих країн. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали багато зусиль, щоб задокументувати воєнні злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії. | [144] | |
Меморіал | Росія | ||||
Центр громадянських свобод | Україна | ||||
2023 | Наргес Мохаммаді | Іран | За боротьбу проти пригноблення жінок в Ірані та поширення прав людини і свободи для всіх Оригінальний текст (англ.) For her fight against the oppression of women in Iran and her fight to promote human rights and freedom for all | [145] |
Лауреати за країною
У таблиці нижче наведено розподіл 111 індивідуальних лауреатів Нобелівської премії миру відповідно до країн їхнього походження без урахування організацій-лауреатів.
Примітки
Література
- (рос.) Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992.
Посилання
- Офіційний сайт Нобелівської премії(англ.)
- Prize Laureates(англ.)