Pussy Riot

Ідея створення гурту виникла у майбутніх учасниць у березні 2011 року під впливом від західного панк-феміністського руху Riot grrrl^[6].

Днем народження гурту учасниці називають 7 листопада 2011 року — в цей день Pussy Riot завантажили до Інтернету^[7] свій перший кліп^[8], у якому вони влаштовували виступи-акції на платформі станції московського метро та на даху тролейбусу^[9].

У складі колективу було більше, ніж 10 учасниць, які виступали анонімно під псевдонімами у цілях підкреслення важливості спільної ідеї та неважливості індивідуальностей^[10]. На виступах та під час спілкування з пресою всі жінки, що грали у гурті, закривали обличчя в'язаними балаклавами і, навіть у морозну погоду, носили легкі яскраві сукні та кольорові панчохи^[11][12].

Протягом декількох наступних місяців учасниці гурту несанкціоновано виступили на Красній площі^[13] та на даху слідчого ізолятору, у якому перебували люди, що протестували у зв'язку з виборами до Державної думи^[14]. Ще одна серія виступів відбулася у локаціях, де, на думку учасниць гурту, було «скупчення багатих путіністів»^[15]. Виступ на кожній з акцій був знятий на відео та викладений в Інтернет у вигляді музичного кліпу^[16][17][18].

Найбільш резонансною акцією Pussy Riot став несанкціонований виступ 21 лютого 2012 року (який гурт назвав «панк-молебнем „Богородица, Путина прогони!“) в храмі Христа Спасителя, під час якого учасниці гурту частково виконали^[19] свою пісню з опозиційним текстом^[20].  У зв'язку з цією акцією, 3 березня 2012 р. за звинуваченням в хуліганстві заарештували Надію Толоконнікову і Марію Альохіну, а 16 березня — Катерину Самуцевіч. Заарештовані жінки не підтверджують свою участь у гурті Pussy Riot. Однак у дебатах на суді і в своєму останньому слові обвинувачені цього вже не заперечували^[21][22].

4 червня 2012 р. офіційне звинувачення було висунуто Марії Альохіній — одній з трьох заарештованих, і попереднє слідство було завершено^[23]. Всіх їх звинуватили в хуліганстві за мотивами релігійної ненависті, здійсненому групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 ст. 213 КК РФ)^[24]. Копію обвинувального висновку, пред'явленого Н. А. Толоконниковій, частково опублікувала журналістка Ольга Бакушинська у блозі на сайті радіостанції „Ехо Москви“^[25], а пізніше — повністю „Нова газета“^[26]. Учасниць „Pussy Riot“ звинувачували, зокрема, в незаконному проникненні в обгороджену частину (солею) храму, куди, на думку слідчого, дозволяється заходити тільки представникам православного духовенства. Це викликало здивування протодиякона Андрія Кураєва: він заявив, що церковні правила не забороняють прихожанам заходити на солею (і незрозуміло, який державний закон це забороняє), і що таке формулювання обвинувачення образливе для РПЦ^[27].

17 серпня трьох учасниць Pussy Riot засудили на ув'язнення на два роки колонії спільного режиму за акцію у Храмі Христа Спасителя^[28].

10 жовтня вирок Катерини Самуцевіч змінили на умовний завдяки тому, що під час виступу охорона Храму затримала її до того, як вона потрапила до солею^[29].

23 вересня 2013 року під час перебування Толоконнікової у мордовській колонії було опубліковано її листа^[30], в якому ув'язнена оголосила про початок свого голодування, пов'язаного з поганими умовами перебування у місці позбавлення волі та з неповажним ставленням керівництва колонії до Толоконнікової.

23 грудня 2013 року Надія Толоконнікова та Марія Альохіна вийшли на свободу по амністії, яку вони, однак, назвали профанацією та піаром перед Олімпіадою у Сочі^[31][32].

Слідство над Pussy Riot набуло широкого розголосу — міжнародна правозахисна організація „Amnesty International“ визнала заарештованих ув'язненими сумління^[33], а судовий процес над учасницями гурту навіть було порівняно з процесом Синявського і Даніеля^[34].

20 лютого 2014 року учасниці Pussy Riot у свої класичних образах виступили у Сочі в Олімпійському парку, де вони зняли матеріал для пісні „Путин научит тебя любить Родину“, а їхню акцію розігнали казаки^[35][36]. Однак потім концепція Pussy Riot зазнала змін. В інтерв'ю ресурсові Meduza Толоконнікова згадувала, що

»…будь-який художник, як і має бути, змінюється з часом, з обставинами. Коли ми в 2014 році стали вільними, проблематично вже було влаштовувати карнавали. Найтрагічніший рік — Україна, Крим, [збитий в липні 2014-го над Донбасом] літак… Тоді ми замовкли, а потім почали робити «Медіазону»"^[37].

Толоконнікова та Альохіна продовжили разом працювати над створеними ними  правозахисною організацією «Зона права» та правозахисним медіаресурсом «Медиазона»^[37]. Останнім спільним^[38] творчим  проектом Надії з Марією став кліп Pussy Riot — I Can't Breathe. Після нього нові пісні та музичні відео Pussy Riot виходять з Толоконніковою у ролі основної співачки та публічної представниці групи. Серед цих робіт — Chaika, Straight Outta Vagina, Make America Great Again та інші.

15 липня 2018 року 3 активістки та 1 активіст  Pussy Riot, одягнені у поліційну форму, вибігли на поле московського стадіону Лужніки, де відбувався фінальний матч чемпіонату світу з футболу^[39] . Акцію назвали «Міліціонер вступає у гру»^[40], невдовзі після її проведення Pussy Riot виклали список з 6 вимог до російської влади та кліп на пісню Track About Bad Cop^[41].

Pussy Riot активно підтримували звільнення Олега Сєнцова з російської тюрми — створили музичне відео^[42] та проведені акції на підтримку режисера-політв'язня у Якутську^[43] та Нью-Йорку^[44].
Учасниці гурту різко засудили повномасштабне вторгнення Російської Федерації до України 24 лютого 2022 року і геноцид українського народу, виступили за економічні санкції проти Росії і суд над військовими злочинцями^[45].

Протягом існування Pussy Riot, музична концепція гурту трансформувалася з анонімного анархо-феміністського панк-рок колективу у альтернативний інді-проект, яким займається Надія Толоконнікова — найвпізнаваніша учасниця гурту.

Музичний стиль першого альбому Pussy Riot, пісні з якого учасниці гурту несанкціоновано виконували у публічних просторах Москви — «Убей сексиста» 2011 року — можна охарактеризувати як riot grrrl та панк-рок^[46]. Якість запису є невисокою, а тексти містять радикальні судження стосовно російської влади, сексизму, патріархату та інших аспектів російського суспільно-політичного життя. Пісня «Путин научит тебя любить Родину» 2014 року за жанром схожа на пісні з «Убей сексиста».

Починаючи з 2015 року, стиль музики Pussy Riot кардинально трансформується — якість запису пісень стає високою, жанр варіюється між поп, електронною та інді музикою, а тексти пісень стають менш радикальними, хоча у них продовжується лінія критики сексизму, російської влади та російських правоохоронних органів.

28 жовтня 2016 року у Pussy Riot вийшов реліз «xxx»^[47], що складався з 3 пісень. Гурт продовжує публікувати нові пісні з музичними відео на них у YouTube.

У одному з інтерв'ю за 2018 рік Толоконнікова сказала, що

«Наша музика різна, ми типу кидаємо виклик жанру, у якому працює Pussy Riot, бо ми робимо поп-пісні, ми робимо електронну музику та хардкор-треки — тож я не думаю, що музичний жанр та форма музики лежать в основі Pussy Riot»^[48].

Учасниці Pussy Riot казали, що політичні погляди членкинь Pussy Riot варіюються від анархістських  до ліволіберальних, а об'єднує їх фемінізм, опозиція режиму Путіна, ліві ідеї в цілому та антиавторитаризм^[49].

Учасниці гурту заявляли, що вони проти патріархальної сім'ї, у якій жінці відводиться лише другорядна роль^[20]. У інтерв'ю на початку 2012 року учасниці гурту висловили свою політичну позицію тим, що

«Так, найголовніша ціль зараз — повалення Путіна та його команди. Але з поваленням Путіна не ввімкнеться раптом щасливе життя. А фемінізм та права ЛГБТК не займуть автоматично зоряне положення»^[11].

У більш сучасних інтерв'ю висловлювання Толоконнікової можна назвати більш реформістськими та менш радикальними:

«Це справа (покращення умов перебування у російських колоніях), що потребує зусиль, часу та допомоги. Безумовно, це велика задача для держслужбовців. Мені б хотілося, щоб вони не зачинялися від нас, щоб йшли на співпрацю. Разом ми, можливо, могли б зробити систему більш людяною»^[31].

В інтерв'ю 2018 року Толоконнікова наголошувала на тому, що для Pussy Riot багато значать цінності ЛГБТК, розмаїття та економічна рівність^[48].

Позиція діячів культури

• Американська співачка Мадонна під час концерту у Москві 7 серпня 2012 року виступила за звільнення з-під варти трьох заарештованих учасниць гурту «Pussy Riot». Під час виступу в спортивному комплексі «Олімпійський» вона заявила^[50][51]:

Я б хотіла сказати декілька слів про «Pussy Riot». Моя мрія і молитва полягають у тому, що кожна людина в усьому світі має право на те, щоб до неї ставилися, як до людини… Ці три дівчини, Надя, Катя і Маша, зробили щось мужнє, вони заплатили за цей вчинок, і я молюся за їхню свободу.

Після цього Мадонна продемонструвала напис «Pussy Riot» на спині, вдягла балаклаву на зразок тих, у яких учасниці панк-групи виступили в храмі Христа Спасителя, і виконала один зі своїх хітів, Like a Virgin.

Багато всесвітньо відомих діячів культури виражали підтримку Pussy Riot, серед них — Пол Маккартні, Йоко Оно, Стінг, гурти Red Hot Chili Peppers, Franz Ferdinand, Die Antwoord^[52]. Панк-гурт Anti-Flag у підтримку Pussy Riot переспівав пісню «Богородица, Путина прогони» англійською мовою^[53].

• «Free Pussy Riot!» — многоязычный сайт в поддержку арестованных участниц группы [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
• Обвинительное заключение на Толоконникову Н. А., опубликованное в «Новой Газете» [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Текст обвинительного заключения в Викитеке
• Pussy Riot [Архівовано 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.] в Лентапедии