Республіки в складі Російської Федерації
Російська Федерація складається з 83 суб'єктів, 21 з яких є республіками[1]. Загалом республіки займають 28,6 % території Росії, у них проживає 16,9% населення країни.
Республіки, на відміну від країв і областей, є національно-державними утвореннями, тобто формою державності того або іншого народу (народів) у складі Росії. На відміну від інших суб'єктів федерації, республіки приймають власні конституції і мають право визначати свої державні мови.
Більшість сучасних республік у радянський період мали статус автономної радянської соціалістичної республіки, деякі були автономними областями. У рамках РРФСР вони вважалися суб'єктами федерації, будучи національно-державними утвореннями, на відміну від країв та областей — адміністративно-територіальних одиниць.
Перелік
- Республіка Адигея (Майкоп)
- Республіка Алтай (Горно-Алтайськ)
- Республіка Башкортостан (Уфа)
- Республіка Бурятія (Улан-Уде)
- Республіка Дагестан (Махачкала)
- Республіка Інгушетія (Магас)
- Кабардино-Балкарська Республіка (Нальчик)
- Республіка Калмикія (Еліста)
- Карачаєво-Черкеська Республіка (Черкеськ)
- Республіка Карелія (Петрозаводськ)
- Республіка Комі (Сиктивкар)
- Республіка Марій Ел (Йошкар-Ола)
- Республіка Мордовія (Саранськ)
- Республіка Саха або Якутія (Якутськ)
- Республіка Північна Осетія — Аланія (Владикавказ)
- Республіка Татарстан або Татарстан (Казань)
- Республіка Тива (Кизил)
- Удмуртська Республіка (Іжевськ)
- Республіка Хакасія (Абакан)
- Чеченська Республіка (Грозний)
- Чуваська Республіка (Чебоксари)
Республіка Крим, а також так звані Донецька і Луганська народні республіки були створені всупереч нормам міжнародного права на окупованій Росією території України (АР Крим, Донецька область, Луганська область).
Національний склад республік РФ
№ | народ | титульний (%) | росіяни (%) | інші (%) | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
республіка | 1979 | 1989 | 2002 | 2010[2] | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
1 | Адигея | 21,3 | ▲ 22,1 | ▲ 24,1 | ▲ 25,2 | 70,8 | ▼ 68,0 | ▼ 64,4 | ▼ 63,6 | ||||
2 | Алтай | ▲ 29,1 | ▲ 31,0 | ▲ 33,4 | ▲ 33,9 | ▲ 63,3 | ▼ 60,4 | ▼ 57,4 | ▼ 56,6 | 5,6 | ▲ 5,9[3] | ▲ 6,2 | |
3 | Башкортостан | 24,3 | ▼ 21,9 | ▲ 29,7 | ▼ 29,5 | 40,3 | ▼ 39,2 | ▼ 36,3 | ▼ 36,1 | 24,5 | ▲ 28,4 | ▼ 24,1[4] | ▲ 25,4 |
4 | Бурятія | ▲ 23,0 | ▲ 24,0 | ▲ 27,8 | ▲ 30 | ▼ 72,1 | ▼ 69,9 | ▼ 67,8 | ▼ 66,1 | ||||
5 | Дагестан | 86,0 | 11,0 | ▼ 9,2 | ▼ 4,6 | ▼ 3,6 | |||||||
6 | Інгушетія | ▼ 11,7 | ▲ 12,9 | ▲ 77,2 | ▲ 94,1 | ▼ 31,7 | ▼ 23,1 | ▼ 1,1 | ▼ 0,8 | ||||
7 | Кабардино-Балкарія | 45,6 | ▲ 52,2 | ▲ 55,3 | ▲ 57,2 | 35,1 | ▼ 31,9 | ▼ 25,1 | ▼ 22,5 | 9,0 | ▲ 9,4 | ▲ 11,6 | ▲ 12,7 |
8 | Калмикія | ▲ 41,4 | ▲ 45,3 | ▲ 53,3 | ▲ 57,4 | ▼ 42,7 | ▼ 37,6 | ▼ 33,5 | ▼ 30,2 | ||||
9 | Карачаєво-Черкесія | 29,7 | ▲ 31,2 | ▲ 38,5 | ▲ 41 | 45,0 | ▼ 42,4 | ▼ 33,6 | ▼ 31,6 | 9,3 | ▲ 9,7 | ▲ 11,2 | ▲ 11,9 |
10 | Карелія | ▼ 11,1 | ▼ 10,0 | ▼ 9,2 | ▼ 7,4 | ▲ 71,3 | ▲ 73,6 | ▲ 76,6 | ▲ 82,2 | ||||
11 | Комі | ▼ 25,3 | ▼ 23,3 | ▲ 25,1 | ▼ 23,7 | ▲ 56,7 | ▲ 57,7 | ▲ 59,5 | ▲ 65,1 | ||||
12 | Марій Ел | ▼ 43,6 | ▼ 43,3 | ▼ 42,8 | ▲ 43,9 | ▼ 47,6 | ▼ 47,4 | ▬ 47,4 | ▬ 47,4 | ||||
13 | Мордовія | ▼ 34,2 | ▼ 32,5 | ▼ 31,9 | ▲ 40 | ▲ 59,7 | ▲ 60,8 | ▬ 60,8 | ▼ 53,4 | ||||
14 | Саха | ▲ 36,9 | ▼ 33,4 | ▲ 45,5 | ▲ 49,9 | ▲ 50,5 | ▼ 50,3 | ▼ 41,1 | ▼ 37,8 | ||||
15 | Північна Осетія | ▲ 50,5 | ▲ 52,9 | ▲ 62,7 | ▲ 65,1 | ▼ 34,0 | ▼ 29,9 | ▼ 23,1 | ▼ 20,8 | ||||
16 | Татарстан | ▼ 47,7 | ▲ 48,4 | ▲ 52,9 | ▲ 53,2 | ▲ 44,0 | ▼ 43,2 | ▼ 39,4 | ▲ 39,7 | ||||
17 | Тива | ▲ 60,4 | ▲ 64,3 | ▲ 77,0 | ▲ 82 | ▼ 36,2 | ▼ 32,0 | ▼ 20,1 | ▼ 16,3 | ||||
18 | Удмуртська Республіка | ▼ 32,2 | ▼ 30,9 | ▼ 29,3 | ▼ 28 | ▲ 58,3 | ▲ 58,9 | ▲ 60,1 | ▲ 62,2 | ||||
19 | Хакасія | ▼ 11,4 | ▼ 11,1 | ▲ 11,9 | ▲ 12,1 | ▲ 79,5 | ▼ 79,4 | ▲ 80,2 | ▲ 81,7 | ||||
20 | Чечня | 52,9 | ▲ 57,8 | ▲ 93,4 | ▲ 95,3 | 31,7 | ▼ 23,1 | ▼ 3,6 | ▼ 1,9 | ||||
21 | Чувашія | ▼ 68,4 | ▼ 67,7 | ▼ 67,6 | ▲ 67,7 | ▲ 26,0 | ▼ 26,6 | ▼ 26,5 | ▲ 26,9 |
Примітка: у стовпці інші вказані другі за чисельністю корінні народи у двонаціональних республіках.
Статус
Республіканське законодавство
У 2000-х роках твердження про державний суверенітет республік були вилучені з їхніх конституцій. Протягом 2012–2015 років тривав процес перейменування президентів республік на «голів». У більшості республік державними мовами є російська та мова титульної національності республіки. Винятком є Республіка Карелія, де карельська не може стати державною через те, що вона записується латинкою, а федеральне законодавство забороняє некириличні писемності для державних мов республік.
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2015) |
Державний суверенітет
Перетворення з АССР в республіки відбувалося одночасно з «парадом суверенітетів» союзних республік. У прийнятих у 1990-х роках державними органами влади республік документах республіки проголошувалися носіями суверенітета. При цьому, питання про повну державну незалежність і вихід зі складу Російської Федерації у більшості випадків не ставилося, за добре відомими виключеннями, зокрема, Чечні та Татарстану.
У статті 5 Конституції Росії республіки охарактеризовані як держави. Тим не менше, Конституційний суд РФ у 2000 році дав роз'яснення, що цим не визнається державний суверенітет республік:
Оригінальний текст (рос.) Конституция Российской Федерации не допускает какого-либо иного носителя суверенитета и источника власти, помимо многонационального народа России, и, следовательно, не предполагает какого-либо иного государственного суверенитета, помимо суверенитета Российской Федерации. Суверенитет Российской Федерации, в силу Конституции Российской Федерации, исключает существование двух уровней суверенных властей, находящихся в единой системе государственной власти, которые обладали бы верховенством и независимостью, то есть не допускает суверенитета ни республик, ни иных субъектов Российской Федерации. [...] |
Національність голів республік
Голови 14 з 22 республік належать до титульних національностей відповідних республік: Адигея[6], Башкортостан[7][8][9][10][11], Дагестан[12][13][14], Інгушетія[15], Кабардино-Балкарія[16][17][18], Калмикія[19][20], Карачаєво-Черкесія[21][22][23], Комі[24], Саха (Якутія), Північна Осетія-Аланія[25], Татарстан, Тива, Чечня[26], Чувашія[27].
Спроби створення
У 1990–1992 роках більшість колишніх автономних областей РРФСР підвищили свій статус до рівня республік:
У той же час Єврейська автономна область єдина була збережена у статусі автономної області, хоч зустрічається і назва «Єврейська автономна республіка» в офіційних документах 1992 року[28].
Водночас низка автономних округів також проголосили себе республіками. Хоч назви цих республік і вживалися у 1992 році у федеральних офіційних документах, ці спроби не були доведені до результату. Республіками проголосили себе:
У федеральних документах також містяться дані про республіканський статус суб'єкту Коряцький автономний округ[28].
Низка ненаціональних областей та країв також зробили кроки в напрямку отримання республіканського статусу або отримання прав, рівних республіканських:
- Уральська Республіка (Свердловська область)
- Південно-Уральська Республіка (Челябінська область)
- Республіка Примор'я[30] (Приморський край)
- Республіка Санкт-Петербург (Місто Санкт-Петербург)
- Вологодська республіка (Вологодська область)
На Кавказі у багатонаціональних та козацьких регіонах були зроблені спроби проголосити національні та козацькі республіки. Єдиним успішним випадком проголошення національних республік у багатонаціональних регіонах був розділ Чечено-Інгушетії на республіки Ічкерія (на той момент) та Інгушетія.
Решта національних проектів не відбулася у 1990-х:
- Карачаєво-Черкесія:
- Черкеська республіка
- Карачаївська республіка
- Абазинська республіка
- Зеленчуксько-Урупська Козацька Радянська Соціалістична Республіка
- Баталпашинська Козацька Республіка
- Кабардино-Балкарія
- Дагестан
- Ногайська республіка
- Кумицька республіка
- Лезгистан
- Північний Дагестан
- Козацькі регіони, які разом з Верхньою Кубанню об'єдналися у Союз козацьких республік
- Терська козацька республіка
- Армавірська козацька республіка
- Донська козацька республіка
Зрештою, поза межами Кавказу національні та регіональні організації та з'їзди також висували пропозиції створення або відновлення республік:
- Республіка німців Поволжя[31]
- Сибірська республіка
- Російська республіка (проект) — республіка, яка би об'єднала етнічно російські регіони.
За об'єднання етнічно російських областей та країв у великі республіки (Сибір, Заліська Русь, Північна Русь та ін.) виступає опозиційна партія Національно-демократичний союз.
Див. також
- День Республіки
- Сепаратизм в Росії
- Оренбурзький коридор