Молозиво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Молозиво
Людське молозиво та грудне молоко

Моло́зиво (лат. colostrum gravidarum) — перше молоко після пологів у жінки, корови або самки іншого виду ссавців.[1] Більшість ссавців виробляють молозиво протягом дня від пологів.

Молозиво — це рідина високої енергетичної цінності, із вмістом біологічно активних та захисних факторів, що пристосовує новонароджену дитину до умов позаутробного існування та захист від ряду інфекцій.

Молозиво може з'явитись на 6-му місяці вагітності. У перші 7-10 днів після отелення молочні залози корови виробляють молозиво, яке відрізняється від наступного молока за хімічним складом та біологічною дією[2].

Як людська їжаред. код

Приготоване з цукром коров'яче молозиво

З молозива роблять однойменну страву.[3] В українській кухні молозиво вважається ласощами.[4]

Для розвитку новонароджених телят (козенят тощо) молозиво відіграє значну роль, але надлишок молозива худоби можуть пити люди. В Україні часто з нього роблять м'який жовтуватий сир із цукром чи сіллю. У лютому-березні під час масової появи телят він продається на базарах.[джерело?]

Раніше в Україні молозиво готували в печі: наливали молозиво в горщик, розбивали в нього яєць, додавали солі та ставили в гарячу піч, де воно готувалося як яєчня. Їли його зі сметаною, обов'язково ложкою, бо різання приготованого молозива ножем вважали поганою прикметою.[4]

Приміткиред. код

Посиланняред. код


Навігаційне меню