Ģ (латиниця)

Ģ, ģ — літера розширеної латиниці.

Ģ ģ
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ð,ð	Ď,ď	Đ,đ	È	É	Ê
Ë	Ē	Ė	Ę	Ě	Ə	Ĝ
Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ	Ĥ	Ħ	Ì
Í	Î	Ï	Ī	Į	İ	I
IJ	Ĵ	Ķ	Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ
Ļ	Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ	Ñ	Ń
Ņ	Ň	N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ò
Ó	Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő
Œ	Ơ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

Використовується в латиській мові, де є 11 літерою алфавіту і позначає звук [ɟ]. Протиставляється глухому Ķ, що означає звук [c]. Літера часто зустрічається у словах іноземного походження, особливо у запозиченнях XVII століття і раніше.

Літера (поряд з іншими літерами з седиллю) введена в латиський алфавіт у 1908 році комісією під керівництвом К. Мюленбаха, і в 1919 ця версія алфавіту була офіційно затверджена. За відсутності у шрифті символу, що використовується, він може заміщатися буквосполученням gj.

Буква також використовувалася в латинському саамському алфавіті середини 1930-х років.

Використовується в Українській латиниці ISO 9 замість букви Ӷ